«Ще один крок до справедливості». ЄСПЛ розпочав розгляд справ про заборону Росією Меджлісу кримськотатарського народу
Заяви до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у 2017 році подали як представницький орган кримських татар – Меджліс кримськотатарського народу, так і регіональні меджліси та окремі громадяни. Наскільки складним і тривалим може бути цей судовий процес, як українські адвокати до нього готуються, якого рішення ЄСПЛ очікують у Меджлісі та чи може воно вплинути на Росію? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Рефатом Чубаровим, головою Меджлісу кримськотатарського народу, та Юлією Ковалевською, юристкою Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини.
Меджліс кримськотатарського народу був заснований у 1991 році після повернення кримських татар до Криму з місць депортації. Це виконавчий орган Курултаю – національного з'їзду кримських татар. Після анексії Криму Росією у квітні 2016 року підконтрольний Росії Верховний суд анексованого Криму заборонив діяльність Меджлісу, назвавши його екстремістською організацією.
Сторона захисту направила апеляцію до Верховного суду Росії, проте у вересні того ж 2016 року цей суд її відхилив. Ініціатива цієї заборони виходила від колишньої прокурорки анексованого Криму, ексдепутатки Держдуми Росії Наталії Поклонської.
Формальним приводом для заборони стало звернення до російської прокуратури Криму кількох проросійських громадських організацій кримських татар із звинуваченням Меджлісу в так званій блокаді Криму. У квітні 2017 року Міжнародний суд ООН у рамках забезпечувальних заходів за позовом України проти Росії зобов'язав Російську Федерацію скасувати заборону Меджлісу, проте Москва так і не виконала цю вимогу.
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявляв, що питання про заборону діяльності Меджлісу є нібито внутрішнім російським питанням і Росія не має наміру прислухатися до рекомендацій ззовні. У 2017 році Меджліс подав скаргу до Європейського суду з прав людини. У скарзі зазначалося, що дії російської влади порушують 11 статтю про свободу зібрань та об'єднань Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод. Також заявники вказали, що членів Меджлісу переслідують у зв'язку з їхньою політичною позицією. Всього у скарзі йдеться про порушення п'яти статей конвенції.
За словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, рішення російської влади про заборону Меджлісу стало ударом по всій системі національного самоврядування кримських татар. Він наголошує, що Меджліс був обраний Курултаєм – вищим представницьким органом народу – і мав легітимний мандат на виконання суспільно-політичних функцій.
«Незаконна заборона Меджлісу кримськотатарського народу унеможливила його діяльність. Це перекреслило будь-які можливості для його роботи в окупованому Криму», – нагадав Рефат Чубаров.
За його словами, рішення про визнання Меджлісу екстремістською організацією перетворило саме членство в ньому на потенційно небезпечне для життя та свободи.
«Це зробило небезпечною приналежність до Меджлісу кримськотатарського народу, до будь-яких органів національного самоврядування кримських татар. Таким чином, кримські татари опинилися в положенні забороненої нації», – зазначив Чубаров.
Він нагадує, що Росія вже проігнорувала рішення Міжнародного суду ООН, який вимагав скасувати заборону Меджлісу і дозволити його керівництву вільно в'їжджати та виїжджати з Криму.
«Росія практично не виконує жодного рішення міжнародних судових інстанцій, що стосуються окупованого Криму. Але саме по собі рішення ЄСПЛ матиме значення – воно стане юридичною основою для майбутньої відповідальності Росії після завершення війни на умовах справедливого миру», – підкреслив голова Меджлісу.
На думку Рефата Чубарова, навіть якщо рішення міжнародних судів не виконуються негайно, вони мають важливе символічне та правове значення.
«Ми повинні робити всі дії, які закладають фундамент справедливого миру. Такий мир неможливий без покарання країни-агресора та міжнародних злочинців, які ведуть цю війну», – сказав Чубаров.
Він додав, що кримські татари, які живуть в окупації, сприймають сам факт судових розглядів як сигнал підтримки та визнання.
«Ці рішення мають значення для людей у Криму. Вони отримують підтримку своїх очікувань та надій. А ті, хто співпрацює з окупантами, можуть замислитися про те, що їх чекає після звільнення Криму», – сказав Рефат Чубаров.
Юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Юлія Коваленко пояснює, чому ЄСПЛ знадобилося вісім років, щоб розпочати справу про заборону Меджлісу.
«Усі справи, які розглядає суд, йдуть у порядку залежності від тяжкості порушення та тих прав, які порушуються. Крім того, суд паралельно розглядав міждержавну справу та індивідуальні справи. Зараз вже є рішення по міждержавній справі «Україна проти Росії» щодо Криму, і суд перейшов до активної стадії розгляду індивідуальних заяв», – сказала Коваленко.
За її словами, процес у ЄСПЛ може зайняти багато часу через складність справи та обсяг доказів.
«Суд ставить сторонам запитання, спочатку відповідає держава-відповідач, потім – заявник. У ситуації з Росією все трохи інакше, адже вона вийшла з Ради Європи, але ЄСПЛ вирішив продовжувати розглядати всі заяви, подані до виходу Росії», – уточнила юристка.
За словами Юлії Коваленко, суд уже повідомив уряд Росії про початок комунікації у справі та відвів три тижні для відповіді. Однак, як показує попередній досвід, Росія може це проігнорувати.
«Ми схильні вважати, що такої відповіді не буде, виходячи з попереднього досвіду. Після 2022 року Росія не надавала відповідей. Можливо, у ситуації зі справою Меджлісу щось зміниться, але поки що складно відповісти», – сказала Коваленко.
Вона додала, що українська сторона готова представити максимум аргументів, аби довести порушення фундаментальних прав корінного народу Криму.
«Ми будемо добиватися того, щоб було встановлено порушення всіх прав, щодо яких подано скаргу. Зокрема, права на свободу об'єднань, на справедливий суд, на захист від дискримінації. Суд також поставив питання, чи зазнавав заявник іншого поводження через невизнання його статусу як представницького органу корінного народу», – зазначила юристка.
Якщо ЄСПЛ ухвалить рішення на користь Меджлісу, воно буде направлене до Комітету міністрів Ради Європи, який здійснює контроль за його виконанням.
«Іноді у своїх рішеннях Європейський суд вказує індивідуальні чи загальні заходи, які держава має вжити для відновлення порушених прав. Також неурядові організації можуть надсилати свої пропозиції щодо виконання рішення», – пояснила Коваленко.
Вона переконана, що такі рішення мають політичний вплив навіть без негайного виконання.
«Виконання рішень – це і певний політичний тиск на державу-відповідача. Це не лише припинення порушень, а й заходи з відновлення прав та запобігання подібним порушенням у майбутньому», – сказала Коваленко.
За словами юристки, важко прогнозувати, як Росія відреагує на можливе рішення суду, проте кожна подібна справа формує міжнародну практику, яка рано чи пізно вплине на ситуацію в Криму.
«Кожне таке рішення – це ще один крок до справедливості, і колись ця справедливість буде відновлена», – підкреслила юристка.
Коваленко нагадала, що ще десять років тому мало хто вірив, що Україна виграє міждержавний позов України проти Росії щодо Криму. Є надія, каже юристка, що і цей позов буде на користь України.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 жовтня 2025
