Зіткнулись п’ять автомобілів у Краматорську (фото)

24.10.2025, 13:32 acmc.ua

У Краматорську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю п’яти автомобілів. Зіткнулись машини на перехресті вулиць Василя Стуса та Катеринича 23 жовтня.

Про це повідомили у фейсбуці патрульної поліції Краматорська та Слов’янська, пише Антикризовий медіа-центр.

Патрульні встановили, що водійка автомобіля “Ford Fusion” рухалась вулицею Катеринича. Під час проїзду перехрестя вулиць Василя Стуса та Катеринича водійка не надала перевагу в русі автомобілю “Skoda Octavia”, який рухався у напрямку вулиці Дружби.

Унаслідок зіткнення авто “Skoda Octavia” зіткнувся із припаркованим “Volkswagen”, після чого були пошкоджені також “Chery Amulet” та ще один автомобіль “Skoda Octavia”.

На водійку патрульні склали протокол за ст. 124 (Порушення ПДР, що спричинило ДТП) КУпАП.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!

Ворог атакував Краматорськ 24 жовтня, о 10:15. Окупанти влучили в енергетичний об’єкт.

Про це повідомив у фейсбуці начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко, пише Антикризовий медіа-центр.

Власний перший магазин “Svitlo в темряві” підприємець з Дружківки Микола Ковляшенко відкрив у 2024 році. Нині має вже дві крамниці: нещодавно магазин з’явився у Краматорську. У планах підприємця створення ще й третього.

В інтерв’ю журналісту Антикризового медіа-центру Микола Ковляшенко, власник магазину “Svitlo в темряві”, розповів, що рухає бізнес, з якими викликами стикається у роботі та чому розвиток зв’язку має бути серед пріоритетів у майбутньому відновлені та розвитку громад.

Чому вирішили відкрити магазини у прифронтових громадах та чому саме обрали назву “Svitlo в темряві”?

Я дотичний до ІТ-сфери, адже працював певний час системним адміністратором. Також маю певний підприємницький досвід, який пов’язаний із відкриттям магазину “Dnipro-M” у Дружківці. Ідея для власної крамниці зародилася давно, а втілити її у життя зміг у 2024 році. Ми не боїмось і віримо, що все буде добре, що Дружківка витримає, як і Краматорськ, і весь наш край. Чому “Svitlo в темряві”? З цим пов’язані два фактори. Перше це те, що нині Україна бореться за світло, за життя. А друге – ця боротьба за світло йде у прямому сенсі, за електрику. Спочатку, коли відкривались, зробили акцент на альтернативних джерелах енергії: зарядні станції, павербанки та інші пристрої, які дають змогу залишатися в мережі. Такий собі антикризовий магазин.

Попри те, що обстріли останнім часом посилилися, як наважилися на відкриття другої крамниці та чому обрали Краматорськ?

Це ж магазин маленький, його можна розвинути або масштабуванням, або розширенням асортименту. Я вирішив обрати масштабування. А чому Краматорськ, тому що це місто більше за Дружківку й має ширші можливості. Це був логічний крок для нас. Відкрилися 1 вересня. Три місяці ми готувалися: робили ремонт. Хотілося раніше, але так вже сталося.

Магазин “Svitlo в темряві”

Магазин “Svitlo в темряві”Ви говорили, що у магазині продавали альтернативні джерела енергії, як змінився асортимент нині?

У зв’язку з тим, що попит, час та обставини диктують свої умови, ми вирішили закривати потреби людей у техніці та гаджетах. Щоб необхідні пристрої не доводилося шукати на сайтах та чекати замовлення з інтернету, а можна було швидко придбати.

Чи користувалися ви якоюсь грантовою програмою під час відкриття магазинів?

Ні, не користувалися. Загалом, хотілось спробувати й думали, але, скажімо, самим складати необхідні документи непросто. Фахівці, які б могли допомогти, виїхали. А мені, щоб розібратися із цим, поки не вистачає часу.

З якими ризиками стикнулися під час відкриття магазинів?

Крім тих, що пов’язані із війною, найголовніший ризик – можлива відсутність попиту. Бо місцеві виїжджають, а товар в основному недешевий. У місті залишаються люди пенсійного віку. Не всі можуть собі дозволити купити. Тож вкладені гроші можуть не відбиватися, скажімо так. А інші ризики, які пов’язані з війною, потребують великих затрат.

Наскільки сильно відчуваєте брак кадрів?

Це одна з найбільших проблем: кадрів просто немає. Оголошення висіли в мене два місяці до відкриття. Дзвінків, може до 20 всього було. З них реально десь п’ятеро прийшло, а ніхто не залишився. Тобто ті, хто приходили, згодом виїжджали. Ще один з викликів – коли зникає світло, то пропадає зв’язок та інтернет. Буває так, що я навіть не можу приїхати в Краматорськ та проконтролювати безпеку. І служба охорони теж стикається із проблемами.

Команда магазину “Svitlo в темряві”

Як би ви оцінили бізнес-клімат в Краматорській громаді?

Загалом, клімат непоганий. Все є для того, щоб робити справу. Мене дивує, коли люди говорять, що нема роботи. Багато роботодавців шукають фахівців, намагаються заохочувати їх. Єдине, можливо, непродумана інфраструктура зв’язку. З власного досвіду роботи в одній з громад, коли приходив туди, то там не було інфраструктури. Підтягував інтернет-провайдерів і сам розробляв схеми. Якби, скажімо, була якась програма, щоб забезпечити не тільки інтернет від приватних компаній, а й комунальний. Щоб зв’язок був більш надійним та стабільним.

А “Укртелеком”?

Так, але ніхто ним не займався, не розвивав. Навіть не ставив собі за мету. А нині без зв’язку залишаються не лише місцеві жителі, а й критична сфера, комунальники. Теж такий величезний виклик. Я пропрацював з інженерними системами понад 10 років, розумію, що це мали б бути побудовані локальні мережі на оптоволокні. Все можна зробити. Для цього є технології, але потрібен проєкт.

Чи продаєте продукцію онлайн, наприклад, в інші області?

Ні, не продаємо. Треба розробляти сайти. Багато в інтернеті вже є тих, хто займається цим. Річ у тім, що потреба нині саме в офлайн-магазинах, щоб було тут і зараз, а не десь і колись. І “Нова Пошта” зараз теж довго їде і зачиняється через тривоги й нам відправляти важко буде.

Нині в Краматорську розробляють стратегію розвитку, як ви вважаєте, яка роль бізнесу в цьому процесі?

Маленький бізнес не має такого великого впливу. Але якщо ми говоримо про розвиток, будівництво центрів та офісів, то без маленького бізнесу важко. Наприклад, потрібна якась дрібниця: клавіатура чи мишка зламалась і її треба замінити, то це не потрібно десь замовляти та чекати, а одразу можна прийти й купити. Це стосується й інфраструктури. Якщо немає цього поруч і кудись їхати треба, то місто не можна вважати розвиненим. Бо це все має бути, так зручно. І наявність у місті, скажімо, кав’ярні теж про зручність та розвиток. У цьому контексті, я маю на увазі Дружківку та Краматорськ, то стало краще. У нас приплив людей сюди був на початку повномасштабного вторгнення. Це дало старт бізнесу у сфері послуг, наприклад.

Інтер’єр магазину “Svitlo в темряві”

Що саме, на вашу думку, мають врахувати в стратегії?

Насамперед скажу, як фахівець своєї сфери, це IT. Її треба продумувати на рівні інфраструктури. Це мають розробити та спланувати, як і каналізацію, і водопровід. Стратегія повинна враховувати розвиток зв’язку. Адже коли не має інтернету, то, скажімо так, ця територія стає неконтрольованою. Якщо зв’язок є, то усе може працювати навіть у стресових ситуаціях. Це базова річ і якщо це не врахувати, то буде складно протистояти різним викликам у майбутньому

Чи вважаєте ви, що громада вже зараз має планувати розвиток, навіть попри безпекові ризики? Чому саме?

Планувати завжди треба. Без плану нічого не буде. Треба заздалегідь продумувати. Якщо цього не робити, не враховувати ризики, то ми будемо до них не готовими. Ми багато чого не враховували раніше, не планували, не розглядали. Тому нині у нас така ситуація.

Як ви вважаєте, які галузі економіки мають бути пріоритетними для розвитку Краматорської громади у майбутньому?

Наш край завжди був технологічно розвиненим. І я думаю, що нам треба повертатись до відбудови технологій. А для цього нам потрібна розвинута інфраструктура.

Як має розвиватися Донеччина в майбутньому і Краматорськ зокрема?

Кожна сфера діяльності розвиватиметься, зважаючи й на запит, і на виклики, й нові технології. Я думаю, що у всіх має бути свій план. До бізнесу треба дослухатися, в тому сенсі, що він більше з людьми працює. Знає і нагальні потреби, і виклики, які постають. Скажу ще, у 90-ті виникла проблема ринків збуту. Хтось, скажімо, виробляв продукцію, але не міг її продати, адже не було реклами, комунікації. Тоді існували переважно газети, а це повільна інформація. Нині з новими технологіями, з інтернетом обмін став швидшим набагато. Є додаткові майданчики для просування: інстаграм чи гугл для пошуку. У людей, чиє виробництво було знищене, залишився зв’язок, платформа для продажу. Вони можуть відновити свою справу і вийти на ті самі позиції завдяки тому, що в них є клієнтська база. Інформаційна цінність вища за сам продукт. Наприклад, ви виробляєте шкарпетки. Якщо ваше ім’я знайоме людям, то ви можете продавати їх, навіть якщо у вас нема власного виробництва. Ви можете їх закуповувати та все одно їх купуватимуть завдяки імені. Ім’я – це інформаційний актив, який рухає сам ринок. Люди довіряють йому. А сам продукт став іншим. Якщо, наприклад, змінився постачальник волокна або нитки, то шкарпетки не перестануть купувати. Для людей більш цінна інформаційна частина. Тому якщо у вас є інформаційний ресурс, то ви можете будувати ринок і підприємство на ньому. І це, я думаю, на сьогодні базова річ. Людина може робити речі якісні й неймовірно важливі, але, якщо про них ніхто не знає, то це важко збувати. Багато важливих підприємств, виробництв можуть закриватись через відсутність власної інформаційної підтримки.

Марк Буруйко

Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього.

Матеріал

Читати повністю…