Українська формула миру – менше переговорів, більше зброї, НАТО шукає способи залатати діри своє вразливої ППО. Акценти світових ЗМІ 15 жовтня
Оскільки Росія відкидає дипломатичні зусилля президента Трампа, президент України Володимир Зеленський планує знову вирушити до Білого дому, цього разу в пошуках ракет, пише The New York Times.
Протягом місяців Київ вів мирні переговори з Москвою, в які він ніколи по-справжньому не вірив. Однак, прагнучи задовольнити прагнення президента Трампа до дипломатичного вирішення, Україна відправляла своїх дипломатів на раунд за раундом зустрічей з американськими та російськими колегами, навіть попри те, що переговори дали мізерні результати.
Тепер, коли Трамп, пише видання, дедалі більше розчарований відмовою Москви йти на компроміс, Київ бачить можливість просувати те, чого він давно прагнув. Він хоче менше переговорів і більше зброї для удару по Росії, а також жорсткіших санкцій, щоб змусити Москву серйозно домовитися про припинення війни.
У вівторок високопоставлена українська делегація розпочала багатоденний візит до Вашингтона, щоб обговорити угоди щодо купівлі американської зброї, призначеної для ударів глибоко всередині Росії та захисту України від повітряних атак. Президент Володимир Зеленський планує продовжити візит до Білого дому в п'ятницю. Він активно виступав за крилаті ракети "Томагавк" американського виробництва, які посилили б здатність Києва завдавати ударів на велику дальність.
Трамп натякнув, що він може використати можливість відправки потужних ракет в Україну, щоб змусити президента Росії Володимира В. Путіна скласти зброю.
Поряд з цим, експерти сумніваються, що "Томагавки" можуть змінити правила гри. Ракети зазвичай запускаються з кораблів або підводних човнів, яких Україна не має, а Сполучені Штати мають лише обмежену кількість наземних пускових установок
Очікується, що делегація також обговорить угоду про продаж безпілотників українського виробництва Вашингтону та запуск спільного виробництва безпілотників.
НАТО шукає способи залатати діри у своїй вразливій протиповітряній обороні у відповідь на зростання кількості вторгнень дронів та російських літаків, які вторгаються в її небо. Про це йдеться на сторінках видання Politico.
15 жовтня міністри оборони 32 країн-членів альянсу зустрінуться в Брюсселі, і ключовим питанням буде те, чи заважають національні правила вищому військовому офіцеру НАТО ефективно боротися з повітряними загрозами.
В останні тижні підозрілі безпілотні літальні апарати порушили повітряний простір Бельгії, Німеччини, Данії та Норвегії, російські дрони були відстежені над Румунією та збиті над Польщею, а військовий альянс був змушений відправити винищувачі після того, як три російські літаки МіГ-31 зависли в повітряному просторі Естонії протягом 12 хвилин.
У відповідь НАТО представило нову програму "Східний вартовий", яка передбачає передислокацію військових літаків і систем протиповітряної оборони до країн, що розташовані на передовій.
Але ця загроза також викликала широку дискусію про те, чи має Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі, американський генерал Алексус Гринкевич, достатню ясність щодо того, що він може і не може робити, з огляду на обмеження, які союзники можуть встановлювати для своїх військ у місіях НАТО, так звані "національні застереження".
"Не є таємницею, що чим більше "національних застережень" існує, особливо щодо наших винищувачів, тим складніше SACEUR реагувати негайно", – заявив посол США в НАТО Метью Вітакер напередодні саміту. "Це питання, яке ми будемо продовжувати обговорювати в рамках альянсу, щоб переконатися, що там, де їх можна зменшити, їх можна зменшити".
У огляді новин на The Guardian писали про Брифінг щодо війни в Україні, де міністр Польщі показував безпілотник "Шахед" і попереджає про "глибоку" російську загрозу.
Радослав Сікорський, виступаючи в Лондоні, закликав до створення стіни з безпілотників та трирічного плану підтримки України.
Радослав Сікорський заявив, що було б безвідповідально не будувати оборонні споруди, такі як "стіна з безпілотників", на східному фланзі Європи.
Крім того у виданні наголошують, що Росія зможе розгорнути близько двох мільйонів добровольчих військових резервістів для участі в бойових діях в Україні. Зроблять це у разі необхідності, згідно із законом, який, ймовірно, буде змінено парламентом. Поправки дозволять призвати резервістів у мирний час, а не лише під час воєнного стану або оголошення війни.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 жовтня 2025
