Чому не можна ставити пластикові вікна у будинках в центрі Львова
У Львові часто штрафують мешканців міста за пошкодження історичних пам'яток, зокрема через встановлення пластикових вікон.
Про те, чому не можна самовільно ремонтувати помешкання в історичному центрі Львова, для ІА Дивись.info розповіла директорка Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради Тетяна Балукова.
«Згідно зі статтями 22–24 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, забороннено будь-які роботи, що можуть призвести до пошкодження, руйнування або зміни автентичного вигляду пам’ятки без відповідного дозволу органу охорони культурної спадщини», — зазначила директока Офісу.
Вона додала, що стаття 26 цього ж закону визначає порядок проведення робіт на пам’ятках. Це, наприклад, стосується реставрації чи ремонту.
У Львові від початку року зафіксували 190 порушень на пам’ятках культурної спадщини. Зі слів Тетяни Балукової, найпоширенішим порушенням є самовільна заміна дерев’яних віконних заповнень на металопластикові конструкції.
«Одним із таких випадків стало накладення штрафу на Львівську обласну клінічну лікарню — 170 тисяч гривень за незаконну заміну історичних дерев’яних вікон на пластикові у будівлі на вул. Чернігівській, 3», — зазначила посадовиця. Вона наголосила, що споруда є пам’яткою архітектури місцевого значення, тож будь-які роботи без погодження з органом охорони культурної спадщини є порушенням законодавства.
За словами представниці Офісу, у лютому 2025 року мешканці звернулися на гарячу лінію міста з повідомленням про знищення автентичної віконної фурнітури на вул. Чернігівській. «Після виїзду на місце фахівці зафіксували факт незаконних робіт — дерев’яні вікна замінили на металопластикові без жодної погодженої проєктної документації», — пояснила вона.
На установу наклали штраф у розмірі 170 тисяч гривень, однак лікарня відмовилася добровільно виконати припис, не сплатила штраф і не подала апеляції. У зв’язку з цим Офіс охорони культурної спадщини звернувся до Державної виконавчої служби, яка здійснила примусове стягнення.
Тетяна Балукова також нагадала, що за рішенням виконкому ради від 21 лютого 2025 року, передбачено застосування санкцій до юридичних осіб — власників або уповноважених органів чи замовників робіт, якщо ті порушують вимоги законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Фахівчиня розповіла, що серед ще нещодавніх випадків порушень на пам’ятках культурної спадщини у Львові є руйнування кам’яниці Зухоровичівської на пл. Ринок, 40. Восьмий апеляційний адміністративний суд у Львові відхилив скаргу ТзОВ ВКК «ПФ-Онікс» і підтвердив рішення про накладення штрафу у розмірі 170 тисяч гривень за незаконні роботи в пам’ятці архітектури національного значення.
Директорка офісу додала, що за даними перевірки серпня 2022 року, фахівці зафіксували грубі порушення: у внутрішньому дворику та флігелі без погоджень проводили демонтаж міжповерхових перекриттів і історичних балок, руйнування внутрішніх і частково зовнішніх стін, зняття даху. Також встановили пониження рівня ґрунту, бетонування та облаштування перекриттів на металевих балках.
Серед ще нещодавніх випадків — порушення пам’яткоохоронного законодавства у будинку на площі Ринок, 43 у Львові.
Посадовиця розповіла, що під час перевірки фахівці Офісу охорони культурної спадщини зафіксували, що там замінили вікна і двері не відповідно до затвердженого проєкту. Крім того, у вітринах приміщень встановили декоративні конструкції із жіночими силуетами, які спотворюють історичний вигляд кам’яниці.
Зі слів Тетяни Балукової, під час огляду встановили, що приміщення першого поверху, які згідно з обліковою документацією мають офісне призначення, нині незаконно використовують як нічний клуб «Models». За такі дії власнику й орендарю загрожують штрафи по 170 тисяч гривень кожному.
Нині Офіс охорони культурної спадщини готує звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України, яке уповноважене видавати приписи щодо усунення порушень на пам’ятках архітектури національного значення. Відомство очікує на офіційну реакцію та відповідні заходи впливу.
У межах історичного ареалу Львова діють чіткі вимоги щодо збереження автентичного вигляду будівель.
За словами фахівчині, не можна виконувати будь-які роботи на фасадах без погодженого у встановленому порядку паспорта опорядження. «Також заборонено локальне фарбування фасадів, окрім повного фарбування цоколю або поверху, відокремленого міжповерховими карнизами, — виключно у кольорі, який є у паспорті або відповідно до існуючої колористики», — пояснила Тетяна Балукова.
Вона наголосила, що у пам’ятках архітектури не можна замінювати історичні дерев’яні чи металеві вікна, двері або вітрини на металопластикові конструкції. Заборонено також встановлювати зовнішні решітки, жалюзі чи екранів, якщо це призводить до пошкодження архітектурних деталей або оздоблення фасаду.
«Не можна облицьовувати цоколі нетиповими матеріалами, як-от керамічна плитка чи бетон, а також самочинна реконструкція або засклення балконів і лоджій», — зазначила вона. Окрім цього, не можна змінювати конфігурацію фасадів, замуровувати прорізи, оббивати історичні тиньки, карнизи, віконні обрамлення та інші декоративні елементи.
Також заборонено самовільно встановлювати навіси, дашки, пандуси, приямки, утеплювати фасади чи розміщувати світлову рекламу — зокрема електронні табло, монітори, екрани, «біжучі стрічки» або конструкції з динамічним освітленням. Ця заборона стосується і випадків, коли рекламу розміщують всередині приміщення, але спрямована вона назовні.
Разом із тим, Тетяна Балукова уточнила, що за наявності погодженої науково-проєктної документації можна відновлювати закладені прорізи на основі натурних досліджень та архівних матеріалів, а також переоблаштування дверних прорізів у віконні. «У разі зміни функціонального використання приміщення можна коригувати віконні або вітринні прорізи — за умови, що це відповідає стилістиці будівлі», — додала вона.
Тетяна Балукова пояснила, що фасади об’єктів культурної спадщини мають утримувати з мінімальними змінами та доповненнями, аби збереглась їхня матеріальна автентичність, об’ємно-просторова композиція, декоративні елементи та оздоблення.
За словами фахівчині, власники або користувачі таких будівель зобов’язані проводити систематичні огляди стану фасадів, а також невідкладні огляди після стихійних явищ чи інших непередбачуваних ситуацій. «Вони мають здійснювати роботи, що забезпечують технічний і естетичний стан будівель, безпеку пішоходів та мешканців, дотримуючись чинних правил утримання житлових будинків», — пояснила вона.
Тетяна Балукова навела нещодавній приклад — накладення штрафу 170 тисяч гривень на готель «Жорж» за неналежне утримання історичної будівлі.
Як встановили фахівці під час перевірки, власники не вжили необхідних заходів для проведення реставрації фасадів будівлі, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Попри те, що готель перебуває у власності компанії з 2007 року, директорка Офісу розповіла, що за цей час ні разі не зробили жодних відновлювальних робіт. У своїх поясненнях керівництво «Жоржа» заявило про необхідність підготовки документації та укладення договорів, однак підтверджень реальних дій для початку реставрації не надало.
Роботи з декоративними елементами, які мають історико-культурну цінність, можна виконувати лише після отримання висновку управління охорони історичного середовища та погодження паспорта опорядження фасаду. «Так само будь-яке опорядження фасадів можливе тільки після оформлення паспорта опорядження у встановленому порядку», — наголосила Тетяна Балукова.
Вона також пояснила, що утримання фасадів — це й очищення вікон, вітрин і слухових вікон, прибирання балконів від сміття та листя, поточний ремонт огороджувальних конструкцій, очищення виступаючих елементів від снігу та льоду, ліквідацію самосівної рослинності, а також підтримання системи водовідведення в належному стані. «Власники повинні своєчасно ремонтувати дахи без зміни їхньої конфігурації чи матеріалів, аби запобігати замоканню стін та фундаментів», — додала вона.
Окрім цього, необхідно герметизувати місця після демонтажу кондиціонерів, антен, вивісок чи інших фасадних елементів згідно з технологічними вимогами.
Теятна Балукова підкреслила, що у разі виявлення аварійного стану архітектурних деталей — балконів, еркерів, дашків чи терас — власники зобов’язані негайно огородити небезпечну ділянку та повідомити районну адміністрацію. «Термінові роботи з ліквідації несправностей можна проводити лише після узгодження з адміністрацією району та, якщо йдеться про пам’ятки архітектури, — з управлінням охорони історичного середовища», — уточнила вона.
Порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини тягне за собою адміністративну відповідальність.
За словами директорки Офісу, до таких порушень належать ухилення від підписання охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини, порушення режиму їх використання, недотримання правил у межах історико-культурних заповідників чи заповідних територій. Також закон забороняє проведення ремонтних, реставраційних чи реабілітаційних робіт, зміну призначення пам’яток або нанесення написів і позначок без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
«Окремо є й відповідальність і за ухилення від передачі знайдених під час археологічних розвідок чи розкопок рухомих предметів, пов’язаних із нерухомими об’єктами культурної спадщини, до державних музеїв або фондосховищ», — зазначила Тетяна Балукова.
Як передбачає закон, такі дії караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для фізичних осіб та від ста до ста п’ятдесяти — для посадових осіб.
За словами посадовиці, у більшості випадків мешканці, які порушили законодавство, охоче сплачують штрафи, узгоджують подальші роботи й консультуються з фахівцями. «Люди поступово приходять до усвідомлення, що автентичність їхніх будинків потрібно зберегти», — наголосила вона.
Водночас, за її словами, порушення все ж трапляються. Найчастіше це необережні дії власників квартир або орендарів комерційних приміщень
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 жовтня 2025
