Гроші з дерева: як українці заробляють на каштанах

13.10.2025, 22:43 subota.online

У різних країнах каштани використовують для виробництва борошна, спирту, замінників кави й какао, навіть джемів і консервів.

Для багатьох українців збір плодів каштанів давно перетворився у бізнес. Цьогоріч, щоправда, їх приймають, принаймні у Полтаві, майже задарма — в середньому по 4 гривні за кілограм. По 5 гривень дають, якщо партія від пів тонни. Це тому, що на них урожай. Минулого року були по 6.

— Намагаюсь максимально використати цей період, — каже жінка, мати двох дітей, яку я зустріла біля пункту приймання вторсировини на вулиці Шевченка у Полтаві, й просить її не фотографувати. — Я в декреті й мені катастрофічно не вистачає грошей. Тому не лінуюсь і не соромлюсь підбирати їх із землі. Вони ж прямо з дерев під ноги падають. Тут головне зранку першим прийти під ті дерева. Зазвичай ходжу на територію скверу біля коледжу харчових технологій, поряд з домом. Збираю швидко. Туди-сюди, і за пів години, як виявилось, вісім кілограмів є. Можу й разів чотири за день виходити на «полювання». Зараз піду на базар, куплю яєць і хліба.

Поки я розмовляю з жінкою, до пункту прямує високий худорлявий чоловік середніх років, тягнучи за собою саморобний возик на колесах, на якому влігся великий білий мішок. Ледве стягнув його, щоб поставити на ваги.

— Сорок один кілограм! — озвучує жінка-приймальниця. — На сто шістдесят чотири гривні.

Чоловік, який представляється Павлом, щасливо усміхається й поспішає від’їхати, але я його трохи «гальмую», бо цікаво ж, скільки він часу витратив, щоб заробити таке «багатство».

— Приблизно пару годин збирав, може, трохи більше, — ділиться своїми успіхами Павло. — І це лише половина. Зараз привезу ще такий же мішок.

Чоловік не приховує, що знайшов «хлібне місце» на території Полтавської обласної клінічної лікарні. «Там повно каштанів, — хвалиться. — Хоча й конкуренти зустрічаються».

Час лише йде до обіду, тож Павло, прикидаю, гривень 600 до кінця дня може заробити. Якщо, звісно, вистачить сил і бажання.

— Це наш найактивніший і найрезультативніший клієнт, — розрахувавшись з чоловіком, розповідає заготівельниця вторсировини Віра. — Коли починається сезон каштанів, то мішками возить. А більшість приходять з кульками. Ну скільки в руках можна донести? 5−8 кілограмів. У нас є бабуся, яка носить каштани разів по десять на день, але потроху.

Пікові дні на пунктах приймання вторсировини — субота й неділя. У ці дні, за словами Віри, батьки намагаються проводити більше часу з дітьми на свіжому повітрі, щоб відірвати їх від гаджетів. І між іншим знаходять розвагу, збираючи каштани. Тут отримують гроші й ідуть за морозивом «Золотий каштан».

Серед постійних клієнтів пунктів приймання сировини, звісно ж, безхатьки й алкозалежні.

— Всі вони люди зі своїми потребами, — каже Віра. — Це їхній заробіток. Назбирали каштанів — чесно заробили собі на обід чи вечерю і день прожили. Головне, нічого ні в кого не вкрали.

Як я дізналась від досвідченої заготівельниці, каштани, як і яблука, один рік родять, а другий — ні.

— Навесні цвіт, було, трохи примерз, думали, взагалі плодів не буде, — каже Віра. — А потім відійшли. Може, їх не так і багато, але вони великі. А чим більші, тим важчі.

— А чи існують якісь вимоги до самої сировини? — запитую співрозмовницю, зауважуючи, що вона не передивляється принесену продукцію.

— Так, плоди каштанів повинні бути свіжими й сухими, але не пересохлими, не зіпрілими й не пошкодженими. Я одразу можу оцінити їхню якість.

— Скільки цієї продукції ваш пункт заготовляє щодня?

— Двісті-чотириста кілограмів. Сьогодні прийняли — сьогодні ж і продали гуртовикам. Вони самі у нас забирають. Ми не маємо умов для висушування плодів, як великі заготівельники. У нас тому й ціна невисока, бо ми реалізуємо малими партіями. Ціна на каштани залежить від обсягів.

За скільки гуртовики купують кілограм каштанів у заготівельників — це комерційна таємниця. Але на свої бази вони звозять їх тоннами, й далі продають українським фармацевтичним компаніям.

Одне з таких переробних підприємств, за повідомленням «Суспільне Кропивницький», діє у селі Липняжка Добровеличківської громади Новоукраїнського району Кіровоградщини. Зі слів керівника підприємства Петра Халазія, сировину з каштанів вони відправляють до Китаю, США, Польщі, Німеччини, Чехії та Болгарії. Він говорить, що українська продукція має попит, бо у ній мало гербіцидів й отрутохімікатів. Наші дикорослі каштани цінуються більше, аніж спеціально вирощені на плантаціях.

Перероблювання розпочинають з подрібнення плодів. Після цього їх відправляють на сушіння приблизно на добу чи півтори, залежно від температури й вологості повітря. Потужність та розмір сушарки у Липняжці дозволяє одночасно завантажити майже вісім тонн сировини. Сушаться каштани при температурі 60−80 градусів. Якісна сировина — суха, світло-жовтого кольору, без цвілі та потемнінь.

За сезон у Липняжці переробляють до 70 тонн каштанів.

Минулого року підприємство платило гуртовикам по 10 гривень за кілограм, а в роздріб, від фізичних осіб, приймало по 6−7 гривень.

До речі, найбільше переробних потужностей зосереджено саме на Кіровоградщині.

Невелике приватне переробне виробництво каштанів ми знайшли й під Диканькою на Полтавщині, в селі Михайлівка. Моніторячи OLX, наткнулись на об’яву, яка зацікавила нас привабливою ціною: 8 гривень за кілограм. На запитання, чому така ціна, власниця телефонного номера відповіла: «Тому що ми переробляємо каштани». Але дізнавшись, що телефонує журналістка, дівчина послалась на зайнятість, обіцяла перетелефонувати та й не дотримала свого слова.

Лідером з виробництва рослинної сировини для фармацевтичної та харчової промисловості у Східній Європі є ТОВ «Сумифітофармація». З достовірних джерел нам відомо, що товариство відправляє за кордон перероблені каштани. Однак отримати коментар його фахівців не вдалось — нашого електронного листа з пропозицією інтерв’ю, здається, проігнорували.

На жаль, інформація про вітчизняні фармацевтичні чи косметологічні компанії, що використовують сировину з каштанів, у відкритому доступі відсутня.

Гугл видав лише те, що «в Україні медичну продукцію з кінського каштана виробляють різні фармацевтичні компанії, хоча конкретних виробників не вказано в результатах пошуку. Однак існують компанії та виробництва, що займаються експортом екстрактів з каштанів для фармакологічної та косметичної галузей. Продукція на основі каштанів використовується для покращення стану судин, лікування варикозу та інших захворювань, зокрема, в мазях, кремах та настоянках».

Зате не є таємницею, що німці, вірогідно, значною мірою з українських каштанів виготовляють «Ескузан» — ліки для покращення венозного кровообігу та лікування хронічної венозної недостатності й «Веноплант» — для зміцнення судин. А з Болгарії ми отримуємо знайомий багатьом стабілізатор капілярів «Троксевазин».

Екстракт каштана часто входить до складу «антивікової» косметики, оскільки має протинабрякові властивості, стимулює вироблення колагену, що сприяє зменшенню зморшок, підвищенню тонусу шкіри, підтягненню овалу обличчя.

Каштан також включають до складу шампунів, бальзамів, масок і сироваток, що стимулюють ріст волосся та перешкоджають утворенню лупи.

Люди, з якими я спілкувалась і навіть допомагала наповнювати їхні кульки й сумки лискучими, приємними на дотик коричнево-білими плодами, називали різні причини, що спонукають їх виходити на «тихе полювання». Одна жінка років за 70 сказала, що вона дуже любить збирати гриби, але вже не може поїхати в ліс, тому замінила одне захоплення на інше. Владислав — передпенсійного віку чоловік — каже, що таким чином суміщає прогулянку на свіжому повітрі, фізичні вправи для хворої спини, психологічно розвантажується й заодно має підробіток.

Хлоп’ята-підлітки мріють здати за сезон сировини не менше, аніж на 1000 гривень, але ще не знають, на що витратять кошти. Хочеться всього: і планшет, і комп’ютерні ігри, й підсвітку для селфі, і щоб на подарунок мамі вистачило… А пенсіонер Василь Іванович хвалиться, що на каштанові заробітки робить запаси на зиму — купує то цукор, то олію, а іноді балує свою бабусю шоколадкою.

Багато школярів України збирають каштани, щоб перерахувати вторговані кошти на ЗСУ. Виходять на збір лікарських плодів і дорослі волонтери.

І це добре, що корисні плоди популярного в Україні дерева не пропадають. З одного боку, підуть на ліки й косметику, а з іншого — комусь трохи допоможуть затулити якусь дірку в сімейному бюджеті, а комусь і валютні рахунки поповнять…

ФАКТИ

© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Читати повністю…