Гібридна війна рашистів 2.0: що літає над Європою?
Поки Брюссель шукає докази, Москва розгортає новий фронт гібридної війни – від Балтики до Скандинавії. Це справді «невідомі» дрони літають над Європою? Чому так неспішно це розслідується?Вересень 2025 року увійде в історію європейської безпеки як місяць «невідомих дронів», зазначає Укрінформ. Повітряний простір країн НАТО та ЄС перетворився на сцену для систематичних провокацій: від масованої атаки на Польщу (здебільшого безпілотниками «Гербера») та 12-хвилинний проліт трьох МіГів над Естонією, що змусила Альянс активувати 4 статтю договору, до таємничих польотів, які паралізували роботу аеропортів у Данії, Норвегії та Швеції. І якщо з інцидентами, що сталися на східному фланзі НАТО, все відносно зрозуміло, то «інциденти» над Скандинавією породили значно більше питань, ніж відповідей. Усі погляди спрямовані на Росію, яка традиційно заперечує свою причетність.Проте затримання французькими військовими танкера «Boracay» з російського «тіньового флоту» за підозрою у причетності до запусків БПЛА, нарешті, стало першим реальним доказом, що виводить гібридну загрозу з тіні.Втім, питання усе ще є: що це за дрони, які цілі вони переслідують, і чому Європа, розуміючи джерело загрози, реагує настільки обережно?Читайте також: Небо над Європою перетворилося на «сіру зону», РФ випробовує реакцію НАТО«Зелені дрони»: що літає над Європою?Якщо з інцидентами, що сталися на східному фланзі НАТО, все відносно зрозуміло – повітряний простір Польщі порушували російські БПЛА «Гербера», а над Естонією були зафіксовані винищувачі МіГ-31, то ситуація над Скандинавією набагато загадковіша. Десятки закритих аеропортів, польоти над військовими базами та об'єктами критичної інфраструктури – усе це викликано дронами, ідентифікувати які досі не вдалося (або просто про це не поспішають офіційно оголошувати). Це точно не «Шахеди», призначені для одноразової атаки. Тоді що це?Військовий експерт та директор платформи New Geopolitics Research Network Михайло Самусь вважає, що навмисно застосовані апарати, які складно ідентифікувати. «Можна лише припускати, що це звичайні квадрокоптери. Це точно не «крила» й не баражуючий боєприпас на кшталт «Шахеда».Йдеться про квадрокоптер, який має наднизьку радіо- й візуальну помітність – ідеальний для розвідки, особливо там, де відсутня ефективна система контролю за безпілотниками. Фактично це максимально наближений до комерційного дрону апарат, здатний виконувати розвідувальні завдання», – зазначає експерт. Він додає, що, хоча теоретично такий дрон може нести вибухівку, наразі немає жодних доказів цього. Головна перевага такого апарату – його анонімність та складність у відстеженні.З іншого боку, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук припускає, що в зоні Балтійських проток могли працювати й більші апарати військового класу. «Данці кажуть про 2-4 великих дрони, німці про БПЛА «літакового типу». Очевидно, щось схоже на «Орлани». Це повітряна розвідка», – аналізує він. Експерт із легкою іронією вказує на цікавий збіг: «До слова, штатний склад комплексу «Орлан-10» якраз 3-4 БПЛА. Яке співпадіння!».Експерт з технологій зв'язку та радіоелектронної боротьби Сергій «Флеш» Бескрестнов підкреслює ключову проблему, з якою зіткнулися європейські слідчі, – відсутність речових доказів. «Крім заяв країн, немає ніяких фізичних доказів, що саме літає. Під формулюванням "дрон" може бути як "Мавік", так і величезний розвідник РФ "Оріон"», – констатує він.Читайте також: Про публічну позицію країн НАТО, які зазнали атак російських дронів: "Нам не потрібна війна"Таким чином, вимальовується картина навмисної стратегії: Росія використовує різні типи безпілотників, від невеликих комерційних квадрокоптерів до розвідувальних апаратів військового зразка, головна мета яких не пряма атака, а збір інформації, тестування реакції НАТО та створення атмосфери хаосу і невпевненості. Це і є ті самі «зелені дрони» – аналог «зелених чоловічків» 2014 року. Що було далі – ми знаємо…Розвідка боєм та психологічний терор: цілі та методиЯка мета цих польотів? Експерти сходяться на думці, що Росія переслідує як військові, так і політичні цілі. Павло Лакійчук детально пояснює військовий аспект: «Судячи з характеру дій «невідомих дронів», основна, військова мета була банально прикладна – розвідка, рекогносцировка перспективного театру воєнних дій, «розкрити» радіоелектронну обстановку на ТВД. І вона вдалася – європейці, НАТО повмикали усі засоби радіолокації, здійняли галас у системах управління, підняли авіацію. А росіянам... це й треба». За його словами, за цією активністю уважно спостерігали численні російські центри радіоелектронної розвідки та боротьби, розташовані в Калінінградському анклаві та на кораблях Балтійського флоту.Паралельно, за словами Лакійчука, досягається й політична мета. «На усе це накладаються ще й політичні цілі операції – «закошмарити оборзілих євриків» – налякати, продемонструвати Європі її власну неспроможність до самозахисту, примусити відступити», – каже він.Танкер Boracay, з якого могли запускати дрони над Данією. Франція, 1 жовтня 2025 © Damien Meyer / AFPЩодо методів запуску, то тут Москва використовує цілий арсенал гібридних підходів. Сергій Бескрестнов висловлює найімовірнішу версію: «Особисто моя думка – запуск був з бортів морських суден Росії з акваторії Балтійського моря. Як інженер, я зробив би так. Всі фіксації БПЛА відзначені у країнах, що знаходяться недалеко від Росії».Цю теорію підтверджують і конкретні факти. Павло Лакійчук звертає увагу на підозрілу активність російського флоту: «Якраз після появи «зелених чоловічків», тобто «невідомих дронів» в повітряному просторі Данії, «зовсім випадково» на південь від острова Лангеланн виявили російській великий десантний корабель «Олександр Шабалін», який тихо дрейфував там з вимкненим AIS». Точка його перебування, за словами експерта, була ідеальною для контролю дронів над усіма об'єктами, де були зафіксовані інциденти.Читайте також: Атака рашистів на Польщу: Чи готова Європа до війни? Проте, ймовірно, військові кораблі – це лише прикриття. «Данські колеги вважають більш вірогідною версію, що БПЛА запускають з російських суден «тіньового флоту». А військовий корабель виконував функцію прикриття суден-диверсантів, а також виступав в якості пункту централізованого управління мережею дронів», – пояснює Лакійчук. Ця версія отримала потужне підтвердження на початку жовтня, коли французькі військові затримали біля свого узбережжя танкер «Boracay», що належить до російського «тіньового флоту». Судно підозрюють у використанні як платформи для запуску дронів, які паралізували роботу аеропортів у Данії.Водночас Михайло Самусь застерігає, що не варто обмежуватися лише морським шляхом. «Запуск може відбуватися з будь-якої точки. Це може бути звичайний легковий автомобіль або вантажівка, начинена дронами... Не обов’язково все пов’язано з морем. Можливі різні сценарії: запуск може виконуватися агентурою з внутрішніх територій країни або з прикордонних районів сусідніх держав», – підкреслює він. Таким чином, Росія створює багатошарову загрозу, комбінуючи дії свого «тіньового флоту» з роботою агентурної мережі на суходолі.Гібридна війна 2.0: чому Європа діє так мляво?Головне питання, яке виникає на тлі російських провокацій: чому реакція Європи та НАТО виглядає такою повільною та нерішучою? Відповідь криється в самій природі гібридної війни, яку Москва веде з філігранною точністю. Михайло Самусь пояснює фундаментальну проблему: різницю між політичним розумінням і юридичними доказами. «На політичному рівні все зрозуміло: це Росія.Але якщо говорити про правовий аспект, про офіційне розслідування, то тут все набагато складніше. Фахівці аналізують конкретний випадок: от, наприклад, є безпілотник китайського виробництва... Немає ні SIM-карт, ні елементів зв’язку, які б напряму вказували на Росію».Саме в цьому і полягає суть стратегії Кремля. Експерт проводить влучну історичну паралель: «Це "сірі зони", які нагадують нам 2014 рік із "зеленими чоловічками". Тепер ми маємо "зелені дрони" над Європою».Друга причина повільної реакції – глибокий психологічний страх ескалації, який досі панує в багатьох європейських столицях. «Дехто в Європі розуміє реальність, але загалом – і політики, і суспільство – не готові визнати очевидне: ситуація рухається до війни. Вони бояться вживати саме слово "війна", бояться навіть допустити думку про можливість реальних бойових дій», – аналізує Самусь.За його словами, європейці схильні інтерпретувати дії Росії як тиск з метою змусити їх зменшити підтримку України, а не як підготовку до прямого конфлікту з НАТО. «І в цьому головна проблема», – підсумовує він. Ця обережність призводить до того, що навіть країни «східного флангу», як-от Румунія та Польща, тривалий час вагалися, чи варто збивати російські БПЛА.Як зазначає Павло Лакійчук, така неготовність дивує, адже «в теорії, на всі з них вже давно мали б бути протоколи реагування – російська гібридна агресія триває не перший рік». Проте реальність показує, що Європа досі намагається діяти за правилами мирного часу у відповідь на неприховані акти війни.Читайте також: Гості з "русского міра" у Швеції виявились шпигунами під прикриттям московської церквиВідповідь на терор: від блокади флоту до «стіни дронів»Незважаючи на повільну реакцію, усвідомлення загрози поступово зростає, а разом з ним з'являються і конкретні пропозиції щодо протидії. Експерти вказують на цілий спектр можливих дій – від асиметричних до прямих військових.Одним із найефективніших асиметричних кроків Михайло Самусь називає боротьбу з інструментом, який Росія використовує для своїх операцій. «Треба активніше працювати з так званим «тіньовим флотом» РФ – якщо зменшити кількість російських суден або суден під підставними прапорами в Балтійському морі, це відразу знизить напругу». Затримання танкера «Boracay» Францією є першим кроком у цьому напрямку. Арешт капітана судна і його першого заступника – другий крок.На оборонному рівні, за словами Самуся, необхідно «створювати єдину систему контролю за несанкціонов
- Останні
- Популярні
- Жовтень, 04
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
5 жовтня 2025
