Як змінюється приватна медицина України й чому Oxford Medical створює нові стандарти сервісу та цінностей

25.09.2025, 11:38 bagnet.org

Ринок недержавних медичних послуг почав формуватися ще у 90-х роках. Та по-справжньому активізувався у 2000-2010-х з відкриттям численних лабораторій, клінік і курортно-лікувальних закладів. Зараз приватна медицина становить велику конкуренцію державному сектору.

Ми дослідили основні віхи й тенденції розвитку цього напряму та взяли коментарі у керівництва однієї з найбільших мереж медичних центрів в Україні “Оксфорд Медікал”,повідомляэ ForUA.

20 років трансформацій: від невеличких кабінетів до медичних екосистем

На початку 2000-х приватна медицина була лише доповненням до державної системи. Здебільшого працювали маленькі кабінети з вузькою спеціалізацією і мінімальним технологічним оснащенням. Такий варіант обирали, коли треба було потрапити на прийом якомога раніше, уникнути черг та отримати дійсно якісну консультацію, а не просто формальний запис у картці. У таких умовах формувалися перші майбутні мережі.

Тетяна Сидорова, директорка медцентрів “Оксфорд Медікал”, згадує відкриття першої клініки мережі:

“Все починалося у Херсоні у 2005 році з приватного кабінету урологічного відділення. А далі компанія дуже швидко розросталася: нові філіали з’являлися майже щороку в різних містах. Дніпро, Запоріжжя, Одеса, Кривий Ріг… Шостим філіалом став Київ, де за 17 років кількість клінік сягнула 14”.

Із середини 2000-х ринок недержавних медпослуг значно пожвавішав: відкривалися нові клініки й лабораторії — їхня кількість збільшувалася, а географія розширювалася. Однак попри зростання, частка приватної медицини залишалася досить скромною: 10–15 % за даними Pro-Consulting. Для українців державні лікарні все ще залишалися основним вибором — через звичку, обмежені фінансові можливості або відсутність приватних закладів поза великими містами.

“Перші роки для “Оксфорда” стали часом великих викликів, але й не менших можливостей. Для реалізації амбітних планів потрібна була активна й небайдужа команда. І мені вдалося її сформувати — сильний відділ маркетингу, надійну бухгалтерську службу та, найголовніше, талановитий колектив лікарів. Кожного спеціаліста — від лікаря до адміністратора — доводилося шукати особисто. Ринок приватної медицини ще не був таким розвиненим, як зараз. Та саме це дало змогу створити унікальну атмосферу, в якій кожен співробітник відчував свою особисту причетність до розвитку клініки”, — ділиться Тетяна Швирьова, яка працює директоркою в “Оксфорд Медікалі” вже 16 років.

Водночас саме приватний сектор тоді “тягнув” сучасну діагностику: комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, розмаїття нових лабораторних досліджень, послуги забору аналізів удома та видача результатів онлайн. Крім того, він забезпечував потреби пацієнтів у вузьких спеціалістах та інноваційних технологіях. Додайте до цього системи лояльності, знижки для пільгових категорій та активний маркетинг й отримаєте драйвери популярності приватної медицини у 2010-х роках.

“Урологія, проктологія й косметологія — основні напрями, з яких підіймалася мережа “Оксфорд Медікал”. У проктології ми були піонерами. Добре пам’ятаю період, коли медицину ще не рекламували, але в нас завжди діяв активний маркетинг. Тож ми були новаторами, які не боялися просувати різноманітні послуги, зокрема й лікування геморою, що на той час вважалося табуйованою темою для загалу”, — ділиться Тетяна Сидорова.

Все більше з’являлося медцентрів з новітнім підходом, який передбачав зручність запису, високий сервіс і відповідно кращі умови для пацієнтів.

2010-ті стають точкою зростання: розширюється асортимент послуг, вкладаються значні інвестиції у технології та персонал, формуються сильні команди професіоналів — відбувається перехід від клінік до медичних центрів, формуються мережеві бренди.

“За 20 років “Оксфорд” з маленької клініки розвинувся у величезну структуру, став найбільшою мережею багатопрофільних медичних центрів в Україні, які надають всі види послуг разом зі стоматологією, оперативною хірургією, поліклінічним прийомом практично всіх спеціалістів, а також стаціонарною допомогою”, — висвітлює трансформацію мережі медична директорка київської філії, лікарка вищої категорії Ангеліна Мороз.

Переломним моментом у розвитку ринку медичних послуг стала реформа фінансування первинної допомоги у 2018 році. Вона дала можливість приватним клінікам підписувати договори із НСЗУ й отримувати оплату за декларації з пацієнтами на тих самих умовах, що й державні заклади. Це вирівняло правила гри й зробило вибір сімейного лікаря у приватній мережі доступною нормою. Що дало свої результати.

Так, згідно з дослідженням, опублікованим у Health Policy, задоволеність пацієнтів первинною допомогою протягом 2016–2020 років поступово зростала. Але водночас залишалися проблеми, зокрема черги, доступ до якісної діагностики та фінансове навантаження.

У 2020-х ринок медичних послуг потрапив у турбулентність: спершу на нього значно вплинула пандемія COVID-19, а згодом повномасштабна війна. Ці обставини не просто загальмували розвиток приватної медицини — вони поставили перед галуззю завдання виживання та адаптації.

Виклики та люди в системі

Війна, а з нею мобільність та зміна пріоритетів стали причинами глибокої трансформації ринку.

Через окупацію територій та воєнні дії відбулася масова релокація — клінік, медперсоналу, пацієнтів.

“На жаль, багато медиків виїхали за кордон. Але ті найкращі лікарі й медичні сестри, що залишилися, плюс персонал, який релокувався з прифронтових територій, склали досконалий кістяк колективу. Це віддані справі люди, які прагнуть виконувати роботу не тільки якісно, а й застосовуючи найновіші методи діагностики та лікування”, — підтверджує тезу пані Мороз.

Чимало закладів закрилися, ті, що залишилися у гарячих зонах, повністю перебудували роботу — знову налагодили онлайн-прийоми та телемедицину, перейшли на використання генераторів, забезпечили клініки водою, запасом ліків, укриттями, навчили свій персонал техобслуговуванню сучасного медобладнання тощо.

“Навіть 24 лютого 2022 року, коли життя всієї країни змінилося, ми продовжували працювати. У наших палатах у київському стаціонарі перебували післяопераційні пацієнти — ми не могли їх покинути. Завдяки самовідданій роботі завідувачки Олени Александрук, медичного директора Володимира Воронова, хірурга Валерія Валецького, старшої адміністративної менеджерки Євгенії Лисоченко, співробітників швидкої допомоги, лікарів, медсестер, рентгенлаборантів, дівчатам з кол-центру та бухгалтерії клініка продовжувала працювати й надавати українцям допомогу — у найважчий час, коли багато приватних закладів були змушені закритися. Я пишаюся, що працювала з ними пліч-о-пліч — це давало сили й надію долати нові труднощі”, — згадує директорка Тетяна Швирьова.

Вона також окреслила загальні зміни, що відбулися. Сезонність звернень зникає — мережі мають постійно моніторити й оперативно реагувати на поведінку споживачів, яка постійно змінюється — як у розрізі року, так і тижня!

Трансформація торкнулася й пріоритетів пацієнтів. Через повітряні тривоги та неможливість дістатися до пункту призначення зростає попит на сервіси біля дому чи роботи.

Крім того, змінюється запит на самі послуги. Все більше українців потребує кваліфікованої допомоги вузькопрофільних фахівців: психологів, психіатрів, неврологів, травматологів, дерматологів та хірургів — естетичних, судинних, офтальмологічних. Тривалий стрес впливає на ШКТ та жіноче здоров’я, тому гастроентерологія, репродуктивна медицина й гінекологія також неабияк затребувані.

“Клініки “Оксфорд Медікал” зараз надають різноманітні вузькоспеціалізовані послуги. Звичайно, це зумовлено як специфікою воєнного часу — я маю на увазі травматологію, ортопедію, дерматологію і неврологію. Так і розвитком на фоні постійних стресів у пацієнтів гострих кардіологічних, гастроентерологічних, ендокринних патологій, а також загостренням хронічних хвороб. Щоб стабілізувати їхній стан, у нас є всі можливості й спеціалісти”, — зазначає директорка Ангеліна Мороз.

Нова культура турботи Oxford Medical: технологічні зміни та диджиталізація

Попри складні обставини останніх років, Oxford Medical не лише зберіг свої позиції, а й зміцнив їх. Довіра пацієнтів і послідовні інвестиції дали змогу мережі рухатися вперед, розвиваючи 3 ключові напрями:

технології та обладнання: сучасні діагностичні комплекси, малоінвазивні методики, цифрові інструменти для лікарів і пацієнтів;розширення мережі: відкриття нових центрів у спальних районах та регіонах, розвиток нового формату закладів, які відповідають сучасним стандартам сервісу;нова комунікація з пацієнтами: від персоналізованих планів лікування до формування спільнот навколо здорового способу життя.

Диджиталізація стала серцем цього процесу. Сьогодні приватна медицина виходить за межі моделі “зателефонував — прийшов — пролікувався”.

“Пацієнт отримує новий цифровий досвід: онлайн-запис лише у два кліки, автоматичні нагадування про дату й час прийому, історію лікування з персоналізованим супроводом, консультації у зручному форматі, доступ до бази знань і рекомендацій. Це формує нову культуру турботи про здоров’я, де важливе місце посідає профілактика та усвідомленість”, — пояснює Тетяна Швирьова.

Компанія впроваджує проактивний сервіс: тепер лікарі залучені на всіх етапах — від первинної консультації до післялікувального супроводу. Адміністратори та менеджери працюють як гіди, що передбачають потреби пацієнтів. Спілкування стає персоналізованим й уважним, а не формальним і шаблонним.

“Хочу сказати, що наразі “Оксфорд Медікал” є мережею, яка, мабуть, найліпше пристосовується до сучасних умов й обмежених можливостей багатьох пацієнтів. У нас роблять масу вузькоспеціалізованих та загальних комплексних обстежень — так людина заощаджує час і просто на місці проходить повноцінну діагностику, а за потреби — й необхідне лікування”, — наголошує Ангеліна Мороз.

Мережа демонструє: клієнтоорієнтованість у медицині — це не просто сервіс, а глибинна філософія довіри та партнерства.

“За 16 років на посаді директорки я переконалася: основа будь-якого бізнесу — люди, мрії та безстрашність”, — підсумовує Тетян

Читати повністю…