Ринок праці 2025–2026: сім трендів, що ламають стереотипи

17.09.2025, 18:03 thepage.ua

Український ринок праці рухається від дефіциту кадрів до штучного інтелекту та срібної економіки. Усталені правила не працюватимуть, а бізнес та шукачі роботи мають враховувати нові тренди. Їх визначають HR-експерти, що долучилися до складу журі проєкту «Найкращі роботодавці України 2025».Читайте також:Найкращі роботодавці України 2025: для бізнесу відкрита реєстрація у проєктіСистемний дефіцит кадрів та ринок кандидатаНайбільш вагомим трендом, про який в першу чергу говорять всі без виключення опитані експерти, є хронічна нестача працівників, що продовжує поглиблюватися.Як зазначає Катерина Скібська, генеральна директорка компанії Dopomoga Ukraine, скорочення чисельності працездатного населення внаслідок війни, міграційних процесів і мобілізації створює додатковий тиск на ринок праці, а бізнес змушений шукати нові інструменти залучення та утримання персоналу.«Єдиним гарантованим трендом є хронічна нестача працівників, і демографічна ситуація вкупі з поточним законодавством його змінити не зможуть найближчим часом точно. Враховуючи поточну кількість студентів та школярів, нам не дочекатися збільшення кількості працівників довгі роки, якщо не починати залучати ті верстви, якими традиційно нехтують», — зазначає Тетяна Пашкіна, HR-експертка.Дефіцит зачіпає різні галузі, але особливо гостро він відчувається у сфері робітничих та інженерно-технічних спеціальностей, в будівництві, виробництві, оборонній промисловості, агросекторі та медицині. Конкуренція за таланти стає надзвичайно жорсткою. Такий стан заведено називати «ринок кандидата» й, враховуючи масштаб проблеми, висвітлить її в окремій публікації. А поки перейдемо до наступних трендів.Фахівчині кадрових служб під час транспортного ярмарку вакансій. Фото: УНІАНІнклюзивність та різноманітність у командахВеликий тренд, який так чи інакше підкреслили всі опитані HR-експерти, полягає у русі до розмаїття й більш активного залучення на ринок праці верств, які раніше зазнавали дискримінації. І хоча ситуація ще далека від ідеалу, інклюзивність та різноманітність тепер стає не просто модним трендом соціально-відповідального бізнесу, а економічною необхідністю.«Компанії поступово усвідомлюють цінність мультикультурного та гендерно збалансованого середовища, адже різні погляди та досвід сприяють інноваційності й підвищують конкурентоспроможність», — зазначає Катерина Скібська.Як уточнює Домініка Іванова-Бекар, HR експертка, засновниця HR агенції Bekar Consulting, на ринок чекатиме більш активне залучення жінок та людей віку 50+, студентів та осіб з інвалідністю, а також впровадження принципів інклюзивності та відповідних програм. Приділимо увагу окремим напрямкам розширення кадрового резерву.Програми для ветеранівУкраїнські компанії все активніше розробляють ефективні ветеранські політики, щоб повернути у колектив співробітників, які брали участь у бойових діях, або залучити нових працівників із бойовим досвідом.«Оскільки невідомо, коли закінчиться війна, про системну роботу з ветеранами говорити зарано, але формування цієї системи, бажано не за клаптиковим принципом, було б дуже доречним трендом», — каже Тетяна Пашкіна.Злата Тягунова, кар’єрна та HR консультантка, співзасновниця ГО «Українська Асоціація Менеджменту Карʼєри», підкреслює, що активніше залучення ветеранів та ветеранок на ринок праці через створення інклюзивних робочих місць та дієвих ветеранських політик у компаніях вже триває.«Більшість ветеранів повертаються до цивільної кар’єри зі збереженою працездатністю. І для компаній це шанс повернути своїх співробітників на посади, які вони займали до мобілізації. Особливо чекають на повернення своїх мобілізованих співробітників у агросекторі та на виробництвах», — уточнює Тягунова.Ветерани під час всеукраїнських змагань з адаптивних видів спорту “Карпатський виклик”. Фото: УНІАНПодолання ейджизму й рух до срібної економікиЕйджизм, або дискримінація за віком, є поширеним явищем в Україні. Особливо стійкими були упередження роботодавців щодо людей старшого віку. Проблеми з працевлаштуванням нерідко виникали у людей старших за 35-40, а для осіб передпенсійного та пенсійного віку труднощі ставали ще помітнішими.Попри стійкі упередження, нестача робочих рук підштовхує роботодавців працевлаштовувати співробітників старшого віку.«Дуже хотілося б бачити серед трендів майбутнього більш активне залучення зрілих працівників, усвідомлене формування срібної економіки [яка орієнтується на потреби людей 60+ і залучає їх до активної діяльності] та, можливо, збалансовані пільги для роботодавців, що працевлаштовують у себе фахівців 50+», — зазначає Тетяна Пашкіна.Роботодавці мають залучати працівників пенсійного віку. Фото: DepositphotosЗалучення та утримання молоді та студентівОстанні роки бізнес активно розробляє програми залучення та адаптації молоді та студентів. Але через відкриття кордонів для молодих чоловіків 18–22 років ці політики опинилися під питанням. Адже є ризик відтоку працівників цієї категорії, що фактично вже відбувається. Тому деякі опитані експертки навіть виділяють конкуренцію за молодь у головний тренд.«Ринок праці в Україні до кінця 2025 року буде переживати нову штормову хвилю — від’їзд молоді 18-22 роки. Аналіз та перші підсумки будуть у грудні 2025-го або січні 2026 року. Це і стане першим трендом: боротьба за молодь як наявну і потенційну робочу силу, з мінімальним досвідом роботи», — зазначає Злата Тягунова.ПідписуйтесяТакож помітною тенденцією, яка має більше проявитися у 2026 році, є залучення на ринок праці не тільки повнолітньої молоді та студентів, а й підлітків 15–17 років.«Вже зараз ритейл активно залучає підлітків 15-17 років до роботи на канікулах, або у позаурочний час. Така тенденція буде зростати, особливо у пікові періоди свят чи сезонів, щоб покрити нестачу торгівельного персоналу. Це також стане великим кроком для формування економічної спроможності та незалежності підлітків в Україні», — додає Тягунова.Молоді співробітники Сільпо. Фото: Соцмережі СільпоАвтоматизація та штучний інтелект як відповідь на дефіцит кадрівПрискорене впровадження технологій стає для бізнесу життєвою необхідністю. Адже підприємства починають замінювати дефіцитні робочі руки автоматизованими лініями, роботами та рішеннями на базі штучного інтелекту.«Дефіцит персоналу посилиться, що, безперечно, вплине на пришвидшення автоматизації робочих місць, впровадження АІ в різні сфери. Бо чим далі, тим гостріше стоїть виклик — змінюй процеси або матимеш простої через відсутність людей», — зазначає Наталія Слинько, засновниця та CEO консалтингової компанії Talent Match.Олена Журочкіна, незалежна HR-експертка, наводить наступні приклади застосування автоматизації та ШІ в бізнесі:використання ERP- та CRM-систем (програм для планування ресурсів підприємства та управління відносинами з клієнтами);роботизація складів;використання дронів в агросекторі;ШІ-аналітика у фінансах.Роботизація сортувальних терміналів Нової пошти. Скриншот відеоНавчання та розвиток м’яких навичокВ умовах дефіциту кадрів компанії все частіше розглядають навчання персоналу як стратегічну інвестицію. З іншого боку, такі можливості стають додатковою конкурентною перевагою роботодавця в очах персоналу. Адже освіта в університетах дорожчає.«Компанії дедалі частіше вкладають кошти у розвиток персоналу, забезпечуючи доступ до онлайн-курсів, вебінарів і програм перекваліфікації. Це дозволяє швидко адаптувати нових співробітників і компенсувати нестачу релевантного досвіду», — зазначає Катерина Скібська.При цьому у фокусі навчальних програм опиняються не тільки основні професійні обов’язки, а й так звані «м’які» навички. Скібська додає, що роботодавці дедалі більше цінують уміння ефективно комунікувати, адаптуватися до змін, працювати в команді та вирішувати складні завдання, тоді як технічні знання часто можна набути безпосередньо в процесі роботи.За словами Домініки Іванової-Бекар, розвиток програм з навчання, перекваліфікації та підвищення кваліфікації ініціюють як з боку бізнесу, так і в рамках державних програм. Тож, на думку експертки, фахівці з навчання не залишаться без роботи у 2026 році.Корпоративне навчання — додаткова перевага роботодавця. Фото: DepositphotosГнучкі формати зайнятостіОпитані експерти підкреслили, що в Україні залишається актуальним й навіть набуває більшого поширення віддалений або гібридний формат зайнятості.«Зростає частка віддалених контрактів, гнучких графіків, погодинної чи проєктної роботи. Люди хочуть гібридний графік та стабільність, компанії – оптимізації витрат», – зазначає Олена Журочкіна.З іншого боку, такий формат зайнятості є відповіддю на кадрову кризу й відтік українців за кордон. Адже віддалених співробітників можна шукати у тому числі й за межами України.Віддалена робота. Фото: PixelsРозширений компенсаційний пакетНа ринку праці також зазнає змін система мотивації. Для співробітників сьогодні важливі не лише гроші. Бо ринок кандидата, як зазначає Злата Тягунова, дозволяє фахівцям обирати найкращі для себе умови, що стосуватиметься не тільки рівня зарплати, а й компенсаційного пакета, безпекових гарантій від роботодавців.«У тренді – не тільки зарплата, а й страхування, житло, освітні програми, релокація сімей. Особливо це актуально у дефіцитних сферах, таких як будівельники, лікарі, інженери», – зазначає Олена Журочкіна.Неофіційне працевлаштуванняПомітним трендом на ринку праці також є неофіційне працевлаштування. Хоча тіньова зайнятість в Україні не нове явище, під час повномасштабної війни серед чоловіків вона набула ще більших масштабів.«Одним з прикрих трендів, який буде продовжуватися й у 2026 році, є неофіційне працевлаштування в першу чергу чоловіків, що пов’язано з військовим обліком та відсутністю бронювання», — зазначає Домініка Іванова-Бекар.ПідписуйтесяГоловне від The PageДякуємо, що підписалися на The Page.Буде гаряче!Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.Я погоджуюсь з політикою конфіденційностіПодякувати 🎉50 UAH150 UAH500 UAH1000 UAH3000 UAH5000 UAHТегиЕксклюзивринок працідефіцит кадрівHRінклюзивністьтрендиЧитайте

Читати повністю…