Євросоюз створить «стіну проти дронів» за допомогою українських технологій
Брюссель використає «українську винахідливість для здобуття переваги на полі бою», стверджує фон дер ЛяєнПроникнення групи російських дронів у Польщу показало, що НАТО не готово ефективно протистояти масовим нальотам дешевих безпілотників.Європейські країни після вторгнення в Польщу російських дронів вирішили посилити антидроновий захист, виділивши на це мільярди євро з оборонного бюджету. Головним постачальником технологій для запропонованої «стіни проти дронів» стане Україна, яка найкраще знає, як боротися з БпЛА, пише Financial Times.Євросоюз створить «безпілотний альянс» з Україною і виділить на це 6 млрд євро, з метою використати «українську винахідливість для здобуття переваги на полі бою», заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Європі необхідно побудувати «стіну проти дронів» на своєму східному кордоні, додала вона: ця система, яка «зможе реагувати в режимі реального часу», «спільно розроблятиметься, спільно розгортатиметься та спільно експлуатуватиметься».Країни на східному фланзі НАТО отримають дві третини коштів із сформованого ЄС пулу видатків на оборону у розмірі 150 млрд євро. Ці кредити можуть бути спрямовані і на ініціативу «Стіна проти дронів», якщо держави ЄС «хочуть забезпечити спільний підхід до захисту блоку», сказав у вівторок представник ЄК Томас Реньє.«Існує ціла категорія загроз, від яких Європі зараз важко захиститися», – каже Макс Ендерс, директор з розвитку бізнесу мюнхенської компанії Tytan, яка виготовляє безпілотні перехоплювачі, що використовуються в Україні. Обидві сторони постійно вдосконалюють свої БпЛА та перехоплювачі, зауважує він.«Європейська оборона надто роздроблена, але саме в цій галузі нам дійсно необхідно посилити координацію, – сказав FT чиновник ЄС. – Не можна, щоб одна держава [на фланзі НАТО] робила на своєму кордоні одну, а іншу – зовсім іншу. росія використовуватиме наші слабкості у своїх діях».Президент України Володимир Зеленський одразу після вторгнення російських дронів у Польщу запропонував дати союзникам усі необхідні рекомендації щодо відбиття таких атак. У Варшаві вирішили направити для цього в Україну своїх військових спеціалістів.Оскільки звичайні радари не можуть виявити невеликі ударні безпілотники, що низько летять, українські технологічні компанії розробили загальнонаціональну систему акустичних датчиків, здатних ідентифікувати такі дрони за звуковим сигналом. Ці дані передаються сотням мобільних груп, оснащених зенітками та великокаліберними кулеметами, що набагато дешевше, ніж винищувачі й ракети-перехоплювачі.Аналогічні системи розгортають у себе Литва та Латвія, а Румунія аналізує, як можна використовувати український підхід при зміцненні власної ППО.Wed, 17 Sep 2025 14:27:00 +030020294709Новиниhttps://mind.ua/news/20294709-evrosoyuz-stvorit-stinu-proti-droniv-za-dopomogoyu-ukrayinskih-tehnologijhttps://mind.ua/news/20294709-evrosoyuz-stvorit-stinu-proti-droniv-za-dopomogoyu-ukrayinskih-tehnologij#comment_header_layerНовини на mind.uaбезпілотник,Євросоюз,Україна,Нові технологіїМожливості для людей і бізнесу: KSE реалізує модель вирішення кадрового дефіциту в Україні - KSE ProfTech (Pekлama)Короткострокові програми для отримання нової спеціальності - точка зростання для українців та вітчизняного бізнесуНові масштаби дефіциту робітничих кадрівУ 2025 році кадровий дефіцит в Україні набув нових масштабів. Робітничі професії, які десятиліттями залишалися у тіні «престижних» офісних посад, сьогодні стали дефіцитом номер один. За оцінками Мінекономіки, країні вже зараз бракує понад 500 тисяч кваліфікованих працівників, а до 2027 року цей розрив може зрости до 700 тисяч. Це не абстрактні цифри: відсутність людей на виробництві, у логістиці, будівництві чи сфері послуг уповільнює відновлення економіки та ставить під загрозу виконання державних оборонних замовлень.Відтік молоді посилює кризуПроблема має одразу кілька шарів. По-перше, Україна втрачає молодих працівників. Відкриття кордонів для чоловіків віком 18–22 років наприкінці серпня спричинило нову хвилю виїзду. Бізнес уже фіксує перші звільнення в цій групі: у ритейлі та сфері обслуговування відсоток не критичний, але для окремих підприємств навіть 3–5% може означати серйозні труднощі з графіками та навантаженням. У стратегічних секторах, зокрема в оборонно-промисловому комплексі, дефіцит ще відчутніший: інженери, технологи та кваліфіковані працівники потрібні вже «на вчора».Недооцінений профтех: люди шукають себе там, де роботи немаєПо-друге, навіть ті люди, які залишаються в Україні, не завжди відповідають вимогам ринку. За даними Державної служби зайнятості, сотні тисяч українців перебувають у пошуку роботи. Частина має дипломи вищої освіти, які не конвертуються у працевлаштування. Значна кількість шукає некваліфіковані вакансії – від прибиральників до підсобних робітників. Це створює своєрідний «штучний дефіцит»: робочі руки в країні є, але вони не мають потрібних навичок. У результаті бізнес не може знайти спеціалістів, а люди – роботу з гідною оплатою.Цей розрив загострює питання: що робити з дорослим населенням, яке готове працювати, але потребує нової професійної ідентичності? Одні мають диплом вишу, але не бачать перспективи у своїй спеціальності. Інші мають лише шкільну освіту і не можуть пробитися на ринок із мінімальними знаннями. І ті, й інші втрачають роки у пошуках, тоді як економіка щодня потребує тисяч нових фахівців.Перекваліфікація як стратегія ринку праціСаме тут з’являється просте, але стратегічно важливе рішення – короткострокові програми перекваліфікації. Це інструмент, який дозволяє дорослій людині за 1,5 місяці опанувати практичну професію й одразу вийти на ринок праці.Одним із прикладів є проєкт KSE ProfTech від Київської школи економіки. Це освітня ініціатива, створена спеціально під запит бізнесу. Навчання триває від двох до шести тижнів, 80% часу відводиться практиці на сучасному обладнанні. Програми охоплюють саме ті професії, які найбільше затребувані: зварювальники, оператори верстатів із ЧПК, монтажники електроніки. Важливо, що навчання є безкоштовним для студентів – його фінансують бізнес і донори, які зацікавлені у швидкому поповненні ринку кадрами.Після завершення курсу студенти отримують допомогу з працевлаштуванням. Таким чином, проєкт закриває одразу дві прогалини: він повертає людям шанс на стабільну роботу з конкурентною зарплатою і водночас допомагає компаніям знайти кваліфікованих працівників у момент, коли їх найбільше бракує.Кадрова криза в Україні – не тимчасове явище, а довгостроковий виклик. Вона загострюється війною, міграційними процесами й потребою оновлення системи професійної освіти, яка не завжди встигає за вимогами ринку. Але разом із тим криза відкриває й вікно можливостей: країна може переосмислити підготовку кадрів, відмовитися від ілюзії, що диплом автоматично гарантує кар’єру, і перейти до моделі, де цінність визначають практичні навички.Для економіки, яка має відновлювати інфраструктуру, розвивати виробництво й одночасно забезпечувати обороноздатність, перекваліфікація дорослих стає не другорядним, а центральним інструментом розвитку. І саме такі проєкти, як KSE ProfTech, показують, як можна поєднати інтереси людей і бізнесу в єдиній точці зростання.Wed, 17 Sep 2025 14:00:00 +030020294685Новиниhttps://mind.ua/news/20294685-mozhlivosti-dlya-lyudej-i-biznesu-kse-realizue-model-virishennya-kadrovogo-deficitu-v-ukrayini-kse-prohttps://mind.ua/news/20294685-mozhlivosti-dlya-lyudej-i-biznesu-kse-realizue-model-virishennya-kadrovogo-deficitu-v-ukrayini-kse-pro#comment_header_layerНовини на mind.uaКерівник офісу «U-LEAD з Європою» у Сумській області: «Досвід перших місяців війни сформував новий підхід до управління у прикордонних громадах»Ростислав Савченко – про обумовлені війною виклики для місцевого самоврядування, вміння адаптуватися та вчасну допомогу від партнерівСумщина стала територією ведення бойових дій із перших годин повномасштабного вторгнення, є нею і досі. Однак місцеві жителі, попри всі загрози, лишаються у своїх домівках, містах і містечках. Так само як і місцева влада, що відповідальна за життя громад. Йдеться не лише про гуманітарну допомогу та поточні виклики, а й про стратегічне бачення майбутнього – відбудови, повернення переміщених осіб і розвитку загалом. Про загрози та можливості, допомогу міжнародних партнерів і Програми «U-LEAD з Європою» зокрема, про вміння громад самоорганізуватися та приклади сталої допомоги Mind поговорив із Ростиславом Савченком, керівником Регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» у Сумській області.– З якими викликами зіткнулися громади Сумщини з початком повномасштабного вторгнення? Як вони змінювалися з плином часу та зміною загальної безпекової ситуації?– Ранок 24 лютого 2022 року змінив нас усіх. З початком повномасштабного вторгнення перед громадами Сумщини постали нові безпрецедентні виклики, які суттєво вплинули на їхню життєдіяльність, подальше функціонування та розвиток.Уже з перших годин на території області відбувалися активні бойові дії, частина територій була тимчасово окупована, частина – заблокована ворогом. Громади зіткнулися з прямими безпековими загрозами: обстрілами, діяльністю диверсійно-розвідувальних груп, руйнуванням цивільної та критичної інфраструктури, мостів і доріг. Одночасно розгорнулася гуманітарна криза: було порушено логістику, бракувало продовольства, палива, медикаментів, спостерігалися перебої зі зв’язком та електропостачанням. Виклик тоді в усіх був один – вижити, адже ми всі були під ворожими прицілами.Поступово, із відходом російських військ і звільненням тимчасово окупованих територій навесні 2022 року на перший план вийшли нові, раніше не властиві органам місцевого самоврядування функції: участь в обороні держави, співпраця та безпосередня допомога військовим формуванням і військовослужбовцям-землякам, цивільний захист, захист критичної інфраструктури, забезпечення кризової комунікації. Пізніше – відбудова зруйнованих логістичних маршрутів, мостів, відновлення енергопостачання.Виклики й загрози стали довготривалими та комплексними. Громади
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 вересня 2025
