Як Київ деградує через безкарність забудовників
У серпні Верховний Суд підтвердив: набережна біля житлового комплексу RiverStone у Києві має бути відкрита для всіх. Це рішення стало символічною перемогою киян у боротьбі за право вільно гуляти берегом Дніпра. Адже роками частину набережної незаконно відгороджували парканами, прикриваючись обіцянками благоустрою та аргументами про «безпеку» чи «комфорт мешканців».Та за кожним таким парканом ховається не турбота, а відчуження спільного простору й поступова втрата зелених зон міста. Ця історія ,яку розповіло видання Texty.org.ua, не лише про один ЖК, а про системну проблему Києва: як агресивна і не зовсім законна забудова й приватні інтереси шматують місто і відбирають у його мешканців доступ до зелені, Дніпра і загалом до громадського простору. І водночас породжують недовіру в суспільстві й сприяють деградації столиці.Вам ніде гуляти?У серпні Верховний Суд підтвердив, що набережна біля ЖК RiverStone, яка обмежувала доступ до всіх, хто не живе в ньому, була закрита незаконно. Це абсолютно логічне рішення містяни сприйняли з радістю, адже нарешті вони отримали ще одне місце, де можна гуляти берегом Дніпра.Зраділи всі, крім мешканців самого ЖК. Також до критики підключилися власники квартир в інших ЖК із закритими територіями. Аргументи проти цього рішення загалом зводилися до трьох тверджень:До забудови на місці набережної була недоглянута територія. Забудовник її облагородив власним коштом й обіцяв мешканцям закриту територію, тож мешканці ЖК мають повне право на неї.У Києві є багато інших відкритих місць для прогулянок.Паркан сприяє безпеці та комфорту: якщо територія набережної буде відкрита, туди прийдуть чужинці й будуть гадити. А мешканці сплачують високу вартість за догляд за прибудинковою територією.Вкрадений паркРозберімося з кожним пунктом детальніше.Почнімо із забудови.Мешканці ЖК RiverStone у соцмережах писали, що його збудували в занедбаному місці. Це не так. Киянка Інна, яка на початку 2000-х прожила п’ять років навпроти затоки Берковщина, розповіла, що на місці ЖК росли дерева й кущі, як і всюди над Дніпром. За її словами, територія тут була не облагороджена, тобто не було рівнесеньких газонів чи дорогих тротуарів, але й не захаращена. Тобто на момент будівництва це був такий собі куточок дикої природи посеред кам’яних джунглів — територія, яку прагнуть створювати всі сучасні міста. «Якщо хтось приходив смітити, то, може, сміття і було. Але я там гуляла постійно в ті часи, і там було душевно», — каже Інна.Вона надала фотографії з вікна свого балкона тих часів. На них, а також з архівних карт на Google Earth видно, що там було багато зелені, протоптані доріжки, на яких прогулювалися люди. Чимось це нагадує ліси на Трухановому острові та в Гідропарку чи міський ліс уздовж Русанівської набережної.Читайте також: Як друзі зама Кличка дерибанять Київ як і сам зам: хто, як і за скільки загрібає столичну нерухомістьКраєвид на затоку Берковщина у 2006 роціМісцеві сподівалися, що тут облаштують парк. Адже Осокорки хоч і на березі Дніпра, але його мешканці мають насправді дуже обмежений доступ до річки і взагалі до парків, де можна погуляти.Детальніше цю проблему ми досліджували ще у 2015-му в нашому великому інтерактивному проєкті «Вкрадений Дніпро».«Власник квартири, у якій я жила, казав, що купив там житло через шикарний краєвид на Дніпро. Він був упевнений, що його не забудують. Але зараз частину території вже забудували висотками, а парку так і немає. І там таки був би прекрасний парк, як на Оболоні», — ділиться колишня мешканка району Інна.За даними «Газети по-киевски», територія, на якій збудували ЖК, справді була відведена під будівництво офісного центру з ландшафтним парком. Але влітку 2010 року тут почали зводити житлові висотки. А через кілька місяців після старту будівництва вирішили його узаконити — на жовтневій сесії КМДА змінили призначення цієї ділянки землі з «розважально-оздоровчого комплексу на житлово-оздоровчий».Стенограма засідання КМДА 14 жовтня 2010 року, на якій обговорювали зміну призначення ділянкиРішення КМДА від 28 жовтня 2010 року про зміну призначення ділянкиЦікаво, що тоді голова пресслужби забудовника Галина Богданенко заявила, що на цій території все одно облаштують парк та облагородять набережну. Цей парк зі скульптурами, дитячими та спортивними майданчиками, красивою набережною, за словами Богданенко, (увага!) буде відкритий для всіх мешканців мікрорайону.Ми також вирішили подивитися, що ще тут планували звести, поки забудовник не поклав око на цю ділянку. Детальний план розвитку територій передбачав тут довгу набережну, яка простягалася б від сучасного парку «Прибережний» вздовж затоки Берковщина і далі берегом Дніпра аж до проспекту Миколи Бажана. Іншу територію на умовному півострові планували забудувати різними об’єктами: готелями, концертними залами, спортивними майданчиками тощо. Але доступ до води мав би бути відкритим. І це була хороша ідея, вважає архітектор Олег Гречух.«Ще у 2008 році місто мало план створити тут безперервну зелену набережну з виходами до води та пішохідними зв’язками через мости, — розповідає Гречух. — Попри деякі проблемні моменти в плануванні, ідея об’єднати територію в один громадський простір вздовж заток і звивистих берегів Дніпра чудова, але вона так і залишилася на папері».Детальний план території мікрорайону, де зрештою побудували ЖК RiverStone«Натомість кожна ділянка дістала своє цільове призначення та функціональне використання, приватний сектор залишився відгороджений парканами, житлові багатоповерхівки стали анклавами, неперервного доступу до води немає, а доріжки фрагментованої набережної в деяких місцях просто впираються в ці паркани і тупики», — описує реальність архітектор.Останніми роками все більше зелених зон у Києві опиняється під ризиком забудови. Далеко йти не треба: поблизу ЖК RiverStone на березі озер Небреж і Тягле зводиться величезний ЖК H2O. Судячи з реклами забудовника, територія комплексу теж буде закрита. Ми писали про цю ситуацію тут.Тому аргумент мешканців ЖК про те, що в Києві є багато інших місць для прогулянок («тож не лізьте на нашу набережну!»), фальшивий. Адже в густонаселених мікрорайонах Осокорки і Позняки цих місць насправді критично мало. А через агресивну забудову клаптики зелені лише зменшуються.Читайте також: Як охоронці Медведчука захопили на Трухановому острові 11 тис. кв. м над ДніпромПорушення законуЗелені зони зеленими зонами, але є й важливіший аргумент проти закритої набережної. Обмежувати доступ містян до річки незаконно. Про це чітко зазначено в статті 88 Водного кодексу, де громадянам гарантується повний і безоплатний доступ до берегів річок.Уривок статті 88 Водного кодексуОднак у цій самій статті зазначено, що право на доступ можуть обмежити для земельних ділянок, на яких містяться гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди.На цей пункт звернув увагу забудовник ЖК RiverStone і вирішив використати як лазівку. І саме ним виправдовував закриття набережної. У 2018 році на фейсбук-сторінці житлового комплексу з’явився допис, у якому забудовник запевняв, що обмеження доступу до річки нібито законне.«Псевдоактивісти підміняють терміни — вони вимагають доступу до води і до берега затоки, набережної. Однак територія, до якої вони рвуться, є берегоукріпленням, тобто гідротехнічною спорудою (згідно з ДСТУ 3517-97). Його функція полягає в тому, щоб запобігти розмиву берега, воно захищає комплекс від повеней», — було написано на сторінці.Допис забудовника на сторінці у фейсбуціОтже, компанія виправдовувала закриття набережної тим, що там міститься гідротехнічна споруда. На неї забудовник зареєстрував приватну власність і таким чином відтяв у міста, тобто у всіх киян, миловидну ділянку узбережжя.Цікаво, що забудовник обмежив доступ до гідротехнічної споруди для всіх, окрім мешканців ЖК. Очевидно, вони всі є фахівцями в обслуговуванні гідротехнічних споруд, тож для них треба було обов’язково забезпечити доступ.Однак аргументи забудовника не вразили мешканців і столичну владу. У тому самому 2018 році комунальники знесли паркан, щоб відкрити доступ до річки, але забудовник і далі ставив огорожі й згодом знову закрив доступ до берега.Попри заяви про легальність, інвестори ЖК RiverStone (саме так називають себе покупці квартир), найімовірніше, знали про те, що обмеження доступу до набережної було незаконним. Ми знайшли форум цього ЖК, на якому майбутні власники квартир обговорювали різні нагальні питання. Там є окрема вкладка, присвячена питанню закритої набережної.На цьому форумі користувач із ніком Atom писав: «Скажите, а мы как-то можем изменить сложившуюся ситуацию с открытой территорией? Может, собрание, подписи или судебный процесс смогут решить эту проблему, кто знает? Ведь нас, получается, попросту кинули, пообещав закрытую территорию и ограниченный доступ...»І додав: «А то получается по закону доступ к воде ограничить мы не можем, а по каким-то непонятным причинам еще и к домам? АбЫдна, блин, разве жильцы не в праве решать?».Ми намагалися сконтактувати із забудовником, щоб дізнатися, чи роз’яснював він майбутнім покупцям статус набережної і факт того, що доступ до неї не може бути обмежений. На момент публікації відповідей на наші питання ми не отримали.Довгий час влада бездіяла, але наприкінці серпня 2025 року Верховний Суд своїм рішенням підтвердив, що присвоєння набережної справді було незаконним. У заяві Київської прокуратури зазначено, що гідротехнічна споруда, про яку говорить забудовник, по факту набережна. Він оформив споруду в приватну власність, але це порушення закону. Адже міститься вона на землях водного фонду, які мають залишатися в спільному користуванні громади.Читайте також: Знову брехня. "Слуга народу" не задекларував маєток на Трухановому островіі, де житлове будівництво забороненеВерховний Суд погодився з доводами прокурора і виніс рішення: доступ до набережної має бути відкритий.Коли ж доступ відновили, мешканці ЖК почали писати в соцмережах: ми тут все облагородили і почистили за свої гроші!Насправді це слабкий аргумент, адже в Україні діє принцип верховенства права. Це
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 вересня 2025
