Митрополит Андрей Шептицький і розкол ОУН

Сила морального авторитету митрополита Андрея Шептицького полягала у тому, що він мав відвагу публічно обстоювати свою думку, незважаючи на інші авторитети. Саме тому він мав складні взаємини з ОУН. Зокрема митрополит не підтримував революційні форми і методи боротьби. Скажімо, він засудив ліквідацію українця Бабія, якого ОУН вважала зрадником. Він не бачив у ньому зрадника, а українця з відмінними поглядами. Митрополит засудив атентат на польського прем’єр-міністра Перацького. Водночас надав своє благословення А.Мельнику, коли той повідомив його, що вимушений їхати за кордон, щоб зайняти становище Голови ПУН й ОУН. Не підтримав розкол ОУН у 1940 році. Доклав великих зусиль, щоб його залагодити. Загалом намагався не допускати розбирання в українському таборі. І при цьому мав безумовний авторитет серед українських націоналістів. У лині 1941 року після проголошення у Львові державного правління митрополит звернувся з листом до Голови ОУН Андрія Мельника: - «Високоповажаний пане полковнику! Все українське громадянство домагається як умову, конечно потрібну, Ваше порозуміння з Бандерою та зліквідування так страшного, шкідливого для української справи, роздору. Видається немислиме, щоб Організація Українських Націоналістів приносила нам по большевицькій навалі домашню війну і всі нещастя, які вона спричинює. Ми признали п. Стецька Ярослава як Вашого й Степана Бандери підлеглого, не входячи у Ваші внутрішні сп...
- Останні
- Популярні
Новини по днях
3 серпня 2025