"Укрзалізниця" подивилась на владу й сама вирішила порушити Конституцію намагаючись загнати всіх в цифровий концтабір
З 1 серпня Укрзалізниця в тестовому режимі впровадила верифікацію лише через “Дія.Підпис” для купівлі або повернення квитків на низку внутрішніх рейсів і їх продаж через каси стане недоступним. Користувачі соцмереж дуже бурхливо обговорюють нововведення.Мовляв, чимало людей похилого віку “Дією” не користуються, бо не мають ні ID, ні закордонних паспортів. До того ж купити квитки на міжнародні рейси з “Дією” і раніше було складно, бо застосунок не завжди розпізнає користувача. До того ж серед потенційних пасажирів є люди, які живуть в Україні з посвідками на постійне проживання старого зразка й іноземці, а нова система — це прояв дискримінації та навʼязування зайвого сервісуp, зазначає видання LB.ua.Ймовірно, до “Дії” УЗ звернулась вимушено, через постійні скарги на хронічний дефіцит квитків на десятках напрямків за останні два літніх місяці. Хоч про нестачу рухомого складу та інші проблеми Укрзалізниця неодноразово розповідала. Квитків немає, а перекупники є, і пасажири чекають швидких рішень. А досі така верифікація — на міжнародні потяги — особливих скарг не викликала. А тепер може довести УЗ до суду. Читайте також: Корсун: ДІя переходить на кремлівський ресурс під час авторизації користувача. Контррозвідка в державі є?!Боротьба з «перекупами» чи цифровий концтабір?Тетяна Назаренко з Київщини минулого літа так і не потрапила до Польщі. Тричі пробувала верифікуватися через “Дію” і – невдало. “Система просто зависала чи заходила в якийсь глухий кут і на тому все. Що відбувалось — незрозуміло, і техпідтримки як такої не було”, — розповідає вона. А коли намагалася отримати її в коментарях на сторінці представника Укрзалізниці у Фейсбук, отримувала відповідь на кшталт “у всіх виходить, не вигадуйте” — та й по всьому. На потяг до Перемишля вдалося придбати квитки аж у лютому. Чому і як вдалося, де був глюк системи — досі загадка.Квитки на потяг Київ-Варшава почали продавати через “Дію” в листопаді 2023-го. Турагенти на той момент вже охрестили його поїздом-примарою: ніби й є, а впіймати квиток — нереально. Згодом поширили практику на сполучення з Віднем, Хелмом, Перемишлем — щоб побороти аномальну активність перекупників у піковий період, повідомляли на сайті УЗ. “Спеціалісти Укрзалізниці блокують до 50 спроб масової купівлі квитків на добу. Без верифікації через “Дія.Підпис” квитковим спекулянтам достатньо змінити номер телефону, щоб продовжити”, — пояснювали у перевізника. Спеціально для тих, в кого “Дії” немає, залізниця залишила стару схему купівлі — по одному рейсу на кожному міжнародному напрямку. Тож, поки проблеми Тетяни та інших пасажирів стосувалися лише міжнародних напрямків, вони були малопомітні. Тепер ситуацією зацікавилися правозахисники. Примусова верифікація через “Дія.Підпис” порушує права людини, впевнена голова правління ГО “Мінзмін”, юристка Анастасія Апетик. Організація навіть надіслала звернення Уповноваженому ВР з прав людини Дмитру Лубінцю. У ньому посилається на статті Конституції та Цивільного кодексу, зокрема, що стосуються принципу недискримінації та рівності доступу до послуг, та на ЗУ “Про захист персональних даних”. “УЗ є монополістом і кожен споживач має право звернутися за послугами на рівних умовах. А нововведення порушує чинне законодавство”, — каже Апетик в коментарі LB.ua.“Це ненормальна для цивілізованої країни практика, а шлях у цифровий концтабір за китайською моделлю”, — різкий у оцінці фахівець з кібербезпеки Костянтин Корсун.Фото: Укрінформ. Костянтин Корсун, експерт з кібербезпекиКупівля онлайн має бути лише однією з опцій, каже він, інакше починається перегин. Коли квитки продавали винятково в “живих” касах, нам хотілося зручності, та це не значить, що цифровізація має відмінити традиційні способи купівлі квитків. “Завжди має бути альтернатива, це нормальний демократичний підхід”, — говорить Корсун LB.ua. Ідентифікувати людину за паспортом в касі можна дуже просто, тому цей спосіб не слід відкидати, впевнена і Апетик. “Це дуже хороший варіант. А коли навесні в Іспанії, Португалії та Франції були раптові блекаути, саме живі каси дуже виручали”, — нагадує вона. А цифровізація не повинна бути самоціллю.Скидається на добровільно-примусовий перехід громадян на “Дію”, міркує Корсун. “Можливо, на цьому наполіг хтось в уряді”, — каже він. “Бачила обурені коментарі, що це задумано, аби люди масово встановлювали “Дію”, — говорить Апетик. — Не виключаю, що дійсно має місце таке штучне залучення до цифрових сервісів».Читайте також: Корсун: «Реформа» ДССЗЗІ закінчилася посадкою «реформаторів»Фото: kyivvlada.com.ua. Люди стоять в чергах в каси УкрзалізниціЩо не так з верифікацією“Дія” — програма з характером. Якщо людина має певні, наприклад, когнітивні порушення, сліди поранень, травм на обличчі, то “Дія.Підпис” може просто не ідентифікувати її, пояснює Анастасія Апетик. “Я теж користуюся цим сервісом і він дуже часто не спрацьовує. В мене нервів не вистачає на 25-30 спроб верифікуватися, — говорить вона. — Колеги те саме кажуть”.Крім того, доступу до найпопулярніших, найзручніших рейсів будуть позбавлені іноземці. “Вони мають рекомендації не затримуватися довго на вокзалах, а муситимуть користуватися незручними потягами, що прибувають чи вирушають під час комендантської години, — наводить приклад юристка. — Вже мовчу про людей елегантного віку, малозабезпечених та тих, хто принципово не використовує “Дію” і має на це повне право”. “У мене її немає принципово і я вважаю “Дію” злом і найбільшою технологічною аферою за всю історію незалежності, — зізнається Костянтин Корсун. — Таких, як я, немало, а ще є люди, які не хочуть розбиратися в ній і купувати спеціально гаджет”. Наприклад, в Естонії держава забезпечує техпристроями громадян, щоб ті користувалися державними послугами онлайн, а у нас — ні. Там приходиш в поліцію, отримуєш картрідер, вдома під’єднуєш до комп’ютера, ідентифікуєшся і можеш хоч і голосувати онлайн, розповідає фахівець з кібербезпеки.Правда, від того, що Укрзалізниця перевірятиме нас через “Дію”, загроз нашим персональним даним не побільшає. На квитку ж – тільки ім’я-прізвище. Але сама УЗ стане ще одним можливим каналом для витоку наших даних в “Дії”. “Яка містить гіперконцентровані персональні дані всіх користувачів, — говорить експерт. — Нагадаю, у січні 2022 року російські хакери добилися витоку даних 13,5 млн користувачів “Дії” і це було доведено в суді США у вересні 2024 року”. Саме тому, за його словами, в жодній країні світу немає аналогів “Дії” – захисту персональних даних сьогодні приділяється величезна увага.Читайте також: Невідомі виставили на продаж дані мільйонів українців викрадених з порталу "Дія"Та й сама Укрзалізниця виявилась вразливою. Наприкінці березня її онлайн-системи зазнали масштабної таргетованої кібератаки. Компанія кілька тижнів відновлювалась, система бронювання квитків не працювала понад тиждень.Фото: УкрзалізницяЧи є альтернатива?Перед впровадженням верифікації особи через “Дія.Підпис” пасажирському напряму УЗ потрібно було спершу пропрацювати альтернативу — зокрема, через BankID НБУ, та зробити суворим контроль належності квитка пасажирові за ПІБ, вважає Володимир Наумов, голова Ради ГО "Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури”. Та авторизація через BankID, до якої готуються в Укрзалізниці, з погляду правозахисників, ситуацію не полегшить. «У когось — більш прогресивний банкінг, у когось — менш. Будуть складнощі у переселенців за кордоном — їм український банк скаже: прийдіть у відділення, ми вас верифікуємо, а тоді підключимо до послуги, — пояснює вона. — Не всі банки однаково гнучкі”. Деякі можуть без фізичної присутності клієнта перевипустити картку, а інші вважають це порушенням законодавства про банківську діяльність. І послугу верифікації через BankID не всі надають. Тобто йтиметься ще й про вимушене користування банком зі списку “обраних”.“Це правильно, що УЗ всерйоз взялася за ідентифікацію пасажирів на четвертому році війни, але коли дається право ідентифікуватися лише через якийсь застосунок, це дійсно схоже на якийсь цифровий концтабір, — говорить Анастасія Апетик. – Бо мушу звернутися до сервісу, який навіть не працює на 100% якісно”. Таке рішення іміджу пасажирському напряму УЗ не додасть, каже Наумов. «Але сам принцип купівлі квитка за підтвердженням особи пасажира — це на 100% правильне рішення, особливо в стані війни”, — впевнений він. А от директор Центру транспортних стратегій (ЦТС) Сергій Вовк зауважує, що в критичній ситуації для УЗ “Дія” — цілком хороше рішення.Читайте також: ГРУ викрало з урядового порталу Дія дані 13,5 мільйонів українцівФото: Центр транспортних стратегій. Сергій Вовк“Звісно, не бачу картини в цілому, але якщо не можемо добитися верифікації іншими способами, то очевидно, треба звертатися до найбільш захищених каналів, — говорить Вовк. – А “Дія” свою ефективність (для систем онлайн-бронювання — Ред.) в цьому вже показала”.Корінь проблеми — у дефіциті вагонів і гривень Не від доброго життя Укрзалізниця почала експерименти. “Основна мета нововведень — уникнення зловживань з боку перекупників, — говорить Володимир Наумов. — Було би в Укрзалізниці достатньо рухомого складу, щоб задовольнити попит на 100%, то і перекупників не було б”. Але УЗ не може задовольнити його на "гарячих" напрямках в повному обсязі. І не зможе, бо на це є багато причин, вважає експерт. “Головна — відсутність дотацій від держави пасажирського напрямку та велика сума заборгованості перед залізницею за перевезення пільгових категорій населення (понад 6 млрд грн)”, — каже він. Пасажири, дорікаючи УЗ, часто посилаються на європейських перевізників — чому у них таких проблем немає? Бо у Європі ринок побудований від попиту, а в нас — від кількості рухомого складу, пояснює Наумов. “І збиткові пасажирські перевезення дотуються державою”, — говорить Наумов. Німецька державна Deutsche Bahn загалом хоч і прибуткова, але отримує десятки мільярдів євро державних субсидій на рік. І за їх рахунок, наприклад, пропонує доступні проїзні квитки на кшталт Deutschland-Ticket — 49 євро на місяць, дійсний для місцевого транспорт
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 серпня 2025
