Трамп висунув новий ультиматум Путіну після угоди з ЄС: як це вплине на Україну
На вихідних президент США Дональд Трамп і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уклали нову торгову угоду між Сполученими Штатами та Європейським Союзом. Хоча угода викликала суперечливі оцінки в Європі, вона містить кілька пунктів, що потенційно здатні суттєво вплинути на Україну. Особливо, якщо будуть реалізовані на практиці — у чому експерти сумніваються. Напруженість зросла після того, як Трамп оголосив про скорочення строку ультиматуму Путіну з 50 до 10–12 днів — що, ймовірно, стало прямим наслідком підписаної угоди, а також можливих таємних домовленостей, якщо такі існують, – пише Reuters.
Домовленості набули розголосу 28 липня. Угода передбачає, що з 1 серпня США запроваджують базове мито у 15% на європейський імпорт, що було подано як «жест доброї волі містера Трампа» у бік Європи. Натомість ЄС взяв на себе зобов’язання закупити в США енергоносії на суму 750 мільярдів доларів, а також великі обсяги американської військової техніки. Крім того, угода покликана створити прозорі правила гри для європейських компаній, хоча в Брюсселі очікували саме режиму безмитної торгівлі.
Трамп пояснив, що документ дає змогу уникнути загострення між двома найбільшими економічними блоками, які разом формують близько третини глобальної торгівлі. Але європейська реакція на «мирову угоду» виявилась далекою від єдиної. У Берліні звучать суперечливі оцінки. Канцлер Фрідріх Мерц наголосив, що зниження тарифів із 27,5% до 15% — це головне досягнення, яке дозволило уникнути ескалації, зокрема, в автомобільному секторі. Проте він визнав, що економіка ФРН отримає серйозний удар через нові правила.
За словами Мерца, він був готовий і до ще більш жорсткого сценарію, а отже, такий компроміс видається найкращим з урахуванням умов, у яких велися переговори. Водночас він не приховував незадоволення результатом: «Європейці могли б захистити свої ключові інтереси рішучіше». У промисловому союзі Німеччини (BDI) домовленості назвали «фатальним сигналом» для взаємозалежної економіки. На думку індустріальців, єдиний плюс угоди — це запобігання ще глибшому конфлікту.
Як пише Reuters, сам факт підписання торгового документа спровокував ріст нафтових ф’ючерсів більш ніж на 0,3%. Аналітики пояснюють це тим, що ринок перестав очікувати зниження попиту на нафту, яке було б неминучим у разі запровадження високих мит та торгової війни. У Франції прем’єр Франсуа Байру у соцмережі X опублікував різку заяву: «Це темний день, коли альянс вільних народів вирішує підкоритися».
Скепсис щодо досяжності обіцянок угоди зростає. Politico повідомляє, що в ЄС не зможуть гарантувати інвестиції на суму $600 млрд у США, оскільки йдеться не про державне фінансування, а про наміри приватного бізнесу, які Брюссель не контролює. Один з європейських чиновників підтвердив: ця цифра — результат консультацій із підприємцями.
Найважливішим для України є енергетичний блок угоди. За словами Урсули фон дер Ляєн, Єврокомісія пообіцяла Сполученим Штатам повністю замінити російські нафту та газ американським СПГ і ядерним паливом. Вона підкреслила, що європейські країни досі купують надто багато російського газу, а продукти нафтопереробки продовжують надходити в ЄС через «чорний хід».
Трамп також заявив, що США продаватимуть країнам НАТО військову техніку, яку ті зможуть передати Україні. «Наші партнери можуть використовувати це обладнання так, як вважають за потрібне», — додав він. Але виникає питання: звідки в ЄС кошти на придбання «величезних обсягів» озброєнь, і чи здатна Америка їх виробити в умовах дефіциту кадрів, деіндустріалізації та залежності від китайських ланцюгів постачання?
Ще більше сумнівів викликають енергетичні параметри угоди. У своїй колонці для Reuters оглядач Клайд Рассел назвав наміри ЄС імпортувати зі США енергоносіїв на $250 млрд щорічно — «абсурдом». Він наводить детальну аналітику: у 2024 році ЄС придбав у США 573 млн барелів сирої нафти на $40,1 млрд. СПГ було імпортовано на $21,78 млрд, а коксівного вугілля — на $2,67 млрд. Загальна сума — $64,55 млрд. Це лише чверть від озвученого зобов’язання.
Щоб досягти $250 млрд, ЄС мав би поглинути 85% всього американського експорту енергоносіїв. Але навіть якщо повністю викупити обсяги сирої нафти, СПГ і вугілля з США, то вийде максимум $165,8 млрд. У 2024 році США експортували: 1,45 млрд барелів нафти ($101,5 млрд), 87,05 млн тонн СПГ ($54 млрд), 51,53 млн тонн вугілля ($10,3 млрд). Цифри не сходяться.
Навіть за умов включення очищених нафтопродуктів, наприклад дизелю (у 2024 році США експортували 110 млн барелів до ЄС на $10,9 млрд), цілі угоди виглядають недосяжними. Рассел згадує провал торгової угоди «Фаза 1» між США та Китаєм у 2019 році, де Пекін також обіцяв купувати на $200 млрд енергоносіїв — але не виконав і половини. «Розумні люди це розуміють, — пише автор. — Питання: навіщо погоджуватись на очевидну нісенітницю? Можливо, ЄС, як і Китай раніше, просто чекає іншого президента США».
Але Україна не може дозволити собі чекати. Коли про умови угоди стало відомо, Трамп несподівано виступив із гучною заявою. Під час зустрічі з британським прем’єром Кіром Стармером він повідомив, що скорочує 50-денний ультиматум Москві до 10–12 днів. «Я вже знаю відповідь. Немає сенсу чекати. Ми не бачимо жодного прогресу», — пояснив Трамп.
Нагадаємо: раніше Трамп обіцяв запровадити 100% мита на покупців російських енергоносіїв, якщо Путін не погодиться на перемир’я в Україні. Тепер цей строк значно зменшено. Трамп заявив, що не хоче вводити санкції проти Росії, але зробить це, якщо не отримає чіткої згоди на припинення війни. Він наголосив, що більше не зацікавлений у переговорах із Путіним: «У нас були добрі розмови. А потім — нічний удар по Києву. Це позбавлене сенсу».
Президент США також додав, що Росія могла б процвітати, торгуючи з Америкою, володіючи рідкоземельними металами і ресурсами. «Натомість вони витрачають усе на війну», — сказав він. Трамп підкреслив, що офіційно підтвердить новий дедлайн для Москви найближчим часом.
Однак уже з’явились скептичні оцінки. The Wall Street Journal пише, що аналітики сумніваються у готовності Трампа реально запровадити вторинні санкції проти таких країн, як Китай і Індія. На думку експерта Королівського інституту Едварда Арнольда, Путін може просто проігнорувати вимоги США, і це послабить позицію Вашингтона.
Втім, очевидно: саме торгове зближення США і ЄС стало підґрунтям для тиску на РФ. Якщо існують непублічні домовленості з Саудівською Аравією про збільшення видобутку чи з Індією про відмову від російської нафти — це може посилити ефект. Міністр торгівлі США Латнік уже заявив, що глава Мінфіну Бессент обговорює санкційні сценарії з Китаєм.
У разі невиконання ультиматуму Росія може опинитися в умовах глобальної ізоляції — подібної до Іраку часів Саддама Хусейна. США запропонують світу вибір: або підтримка РФ і втрата доступу до американського ринку, або відмова від російських енергоносіїв.
Єдиним фактором, здатним зламати цей сценарій, залишається Китай. Якщо Пекін відкрито оголосить, що продовжить імпорт із Росії, і відповість контрзаходами, США, ймовірно, відступлять. Але якщо Китай погодиться, Кремль опиниться перед трьома сценаріями: прийняти перемир’я з поступками, вести війну в ізоляції чи погрожувати ескалацією, зокрема ядерною.
У будь-якому разі, Трамп чітко продемонстрував рішучість діяти. Його ультиматум зменшено до 10 днів, а торгове партнерство з Європою створює новий тиск на Кремль. Доля санкцій, реакція Китаю й обґрунтованість європейських обіцянок — усе це прямо впливатиме на перебіг війни в Україні. Але фінал цієї геополітичної драми ще не написаний.
- Останні
- Популярні
- Липень, 31
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
1 серпня 2025
