Після полону хлопці благають прибрати з меню каші. Для них це як тригер

30.07.2025, 11:16 gordonua.com

"Є задачка: нам треба створити ще одне меню. 10-те за рахунком. Для пацієнтів, які були звільнені з полону". У Superhumans Center уже є меню для веганів, і для вегетаріанців. Бо, уявіть собі, воюють і ті, і ті.

Є післяопераційна дієта і дієти для людей із травмою обличчя, бо дуже часто пацієнт не може їсти тверду їжу, треба все перебивати у блендері.

Учора отримали запит від хлопців після полону. Вони благають прибрати з меню каші.

Каші як тригер.

Бо єдине, що вони їли в полоні, були ці срані каші.

Медичний директор дав розпорядження розробити ще одне меню для тих, хто після полону. У них не має бути каш. Ніколи. Щоб не було цього тригеру.

Меню під кодовою назвою "після полону".

На початку створення центру ми дали собі слово, що в нас ніколи не буде запаху лікарні. Бо запах лікарні тригерить у травму. Бо запах лікарні каже тобі – ти хворий. А в нас нема хворих. Відсутність кінцівки та травма обличчя – це не хвороба. Воно не лікується. Нога не відросте, обличчя ніколи не буде таким, як до травми. Це буде нова ідентичність. Отже, ми не лікуємо, ми повертаємо втрачені можливості. І ми хотіли, щоб це було не лише на словах, щоб це було в повітрі. Ми розробили власний запах і дуже часто наші супери дякують за те, що вони не відчувають себе в лікарні. Саме завдяки цій дрібниці.

Через місяць після початку роботи центру ми вимкнули всі сушарки для рук, бо раптовий звук в замкненому приміщенні призвів до двох панічних атак. Ми нормально вклалися тоді в заміну всіх сушарок на паперові рушники, але то було принципово.

Іноді в нас з Андрієм Ставніцером закипає мозок від того, скільки всього має бути враховано, щоб відновити людину після війни. Від того, які дрібниці повертають людину у травму, і від того, якими чутливими ми маємо стати для того, щоб травми війни не переслідували нас після повернення в мирне життя. Але ми колись дали собі слово будувати країну суперлюдей, а велике тримається на фундаменті з дрібниць, які не можна ігнорувати.

Історія Олега із цієї світлини, який проходив відновлення в нас у центрі, сьогодні на сторінці центру.

Джерело: Olga Rudneva / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Читати повністю…