Новий початок торгівельної війни. Чому Китай не хоче дружити з ЄС проти Трампа

25.07.2025, 19:44 dsnews.ua

Залишилося менше тижня до 1 серпня, коли Дональд Трамп збирається запровадити мито 30% на товари з Євросоюзу, якщо на той час не буде укладено двосторонню торговельну угоду. 23 липня Трамп назвав переговори з ЄС "серйозними". "Якщо вони погодяться відкрити себе для американського бізнесу, ми дозволимо їм платити нижче мито", — сказав Трамп. "Нижче мито" — це, як він раніше оголосив, не менше 15%. І зараз Євросоюз стоїть перед вибором між двома варіантами: погодитися на "поганий мир" за формулою "0% для США у відповідь на 15% для ЄС" (тобто мито 0% для американських товарів у Європі у відповідь на мито 15% для європейських товарів у США) або зважитися на "хорошу війну" за формулою "30% у відповідь на 30%".

Предметом переговорів є американські "добавки" до першої формули. Навесні Трамп ввів для всіх країн мито 25% на автомобілі, автозапчастини, сталь та алюміній, у червні підвищив мито на сталь та алюміній до 50%, а півмісяця тому оголосив про введення мита 50% на мідь з 1 серпня. 23 липня джерела Bloomberg повідомили, що країни Євросоюзу можуть бути готові прийняти мита на рівні 15%, але офіційні особи ЄС наполягають на тому, щоб мита для автомобільного сектора були на тому ж рівні 15%, а не 25%, і щоб митом 50% обкладався не весь імпорт сталі та алюмінію, а лише понад певну квоту. "Дипломати попередили, що хоча перемовники ЄС оптимістично налаштовані щодо можливості досягнення угоди, вони також розуміють, що будь-яка угода має бути схвалена Трампом, а його остаточне рішення важко передбачити", — додає Bloomberg.

Тому ЄС готує заходи у відповідь, включаючи пакет мит на американські товари на суму понад 90 млрд євро, якщо угода не буде досягнута до 1 серпня. До списку увійдуть промислові товари, такі як літаки Boeing, американські автомобілі та бурбон. Євросоюз також обговорює можливість активації свого "антипримусового інструменту" (ACI), який дозволить запровадити нові податки для американських технологічних гігантів та обмежити доступ американських компаній на ринок ЄС.

Будь-які суттєві контрзаходи, ймовірно, викличуть ще більший розрив у трансатлантичній торгівлі, враховуючи попередження Трампа про те, що заходи у відповідь проти американських інтересів тільки викличуть жорсткіші дії з боку його адміністрації. Втім, подальше підвищення Трампом своїх тарифів навряд чи налякає Євросоюз, оскільки 30% — це вже смертельна доза для взаємної торгівлі. "Будьмо чесними, ідея 30-відсоткового мита фактично робить взаємну торгівлю неможливою", — заявив 14 липня єврокомісар з торгівлі Марош Шефчович.

Між Вашингтоном і Пекіном йдуть переговори про формулу "10% для США у відповідь на 55% для КНР" (тобто мито 10% для американських товарів у Китаї у відповідь на мито 55% для китайських товарів у США). Ще півтора місяці тому Трамп оголосив про прогрес у торговельних переговорах з КНР, особливо наголосивши на новій угоді, за якою Китай постачатиме США рідкісноземельні елементи. "Наша угода з Китаєм укладена, підлягає остаточному затвердженню головою Сі та мною. Магніти та будь-які необхідні рідкісноземельні елементи будуть одразу поставлені Китаєм. У свою чергу, ми надамо Китаю те, що було погоджено, включаючи можливість для китайських студентів навчатися в наших коледжах та університетах (з чим я завжди був згоден!) Ми отримуємо загалом 55% тарифів, Китай отримує 10%. Відносини відмінні!" — розповів Трамп у своїй мережі Truth Social 11 червня.

14 липня компанія Nvidia заявила, що незабаром відновить продаж чіпів H20 до Китаю. Наступного дня міністр торгівлі США Говард Лютник в інтерв'ю CNBC пояснив, що адміністрація Трампа дозволила Nvidia продавати Китаю свої чіпи H20, оскільки це "четвертий за швидкістю" чіп, який повільніший за найшвидші чіпи, що використовуються американськими компаніями. "Ми не продаємо їм ані кращі, ані другі за швидкістю, ані навіть треті за швидкістю", — сказав Лютник. Заборона була запроваджена у квітні. За словами Лютника, адміністрація Трампа пов'язала відновлення продажів чіпів H20 до Китаю з угодою з постачання рідкісноземельних елементів. Він заявив, що на користь США, щоб китайські компанії продовжували використовувати американські технології.

Нагадаємо, що найгостріша фаза торговельної війни між Вашингтоном і Пекіном була у квітні, коли вони дійшли до формули "125% для США у відповідь на 145% для КНР". Потім Трамп відступив перед Сі Цзіньпіном, і з 14 травня діє формула "10% проти 30%" терміном на 90 днів. Це призупинення закінчується 12 серпня. Якщо на той час не буде укладено торговельну угоду з формулою "10% у відповідь на 55%", анонсованою Трампом, то відновиться формула "125% у відповідь на 145%".

22 липня міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив в ефірі Fox Business Network, що переговори з китайською стороною будуть продовжені на початку наступного тижня в Стокгольмі і дедлайн угоди може бути відсунуто. Але це не означає, що перспектива поновлення торговельної війни зникла. Бессент заявив, що хоче на переговорах у Стокгольмі попередити Китай про можливість запровадження мит 100% на товари з країн, які продовжують купувати російську нафту. "Я підтримуватиму зв'язок із своїми європейськими колегами. З тими європейцями, які багато говорили про санкції проти Росії, і для них буде дуже важливо також бути готовими встановити високі вторинні мита на російську нафту, що знаходиться під санкціями", — сказав він.

24 липня у Пекіні відбулися двосторонні переговори на найвищому рівні між КНР та Євросоюзом. До столиці Піднебесної прилетіли голова Європейської ради Антоніу Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. З ними зустрілися голова КНР Сі Цзіньпін та прем'єр Держради КНР Лі Цян. Спочатку планувалося, що це буде дводенний саміт, але господарі зустрічі скоротили її до дня.

Серія торговельних розбіжностей, особливо з питань доступу на ринок і критично важливих рідкісноземельних елементів, а також геополітична напруженість, насамперед війна Росії проти України, затьмарила відносини між ЄС і Китаєм. Брюссель ввів санкції проти кількох китайських компаній за сприяння поставкам товарів, які використовуються для виробництва зброї в Росії, а 18 липня ЄС вперше ввів санкції проти китайських банків, які фінансують такі поставки. Китай відкинув ці звинувачення і попередив про заходи у відповідь.

Тому від зустрічі ніхто не чекав на прориви, і їх не сталося. Єдиним документом, підписаним за підсумками переговорів, є двостороння угода про клімат.

У квітні, коли Трамп розпочав торговельну війну проти всього світу, здавалося природним зближення Китаю та Євросоюзу. Деяке зближення справді відбулося, але водночас загострилися протиріччя. За підсумками саміту в Пекіні Урсула фон дер Ляєн розповіла про три пріоритетні галузі, в яких можливий прогрес.

По-перше, проблема доступу європейських товарів до китайського ринку. "На нашому саміті я говорила про важливість взаємності у державних закупівлях. Сьогодні ми домовилися працювати над конкретними рішеннями", — повідомила голова Єврокомісії.

По-друге, проблема надлишкових потужностей в економіці Китаю у таких найважливіших секторах, як виробництво сталі, сонячних панелей, електромобілів та акумуляторів. Виробництво, що субсидується, не покриває внутрішній попит у Китаї. Тому надлишкові потужності, що виробляються тут, надходять на інші ринки. Що більше Трамп захищає ринок США від китайських товарів, то вище ризик переорієнтації китайської торгівлі та тиску на ринок ЄС. "Це ставить під загрозу нашу власну конкурентоспроможність у промисловості, тоді як ми вкладаємо значні інвестиції в перехід до чистої енергетики, — заявила Урсула фон дер Ляєн. — Китайське керівництво почало вивчати це питання в рамках концепції інволюції і висловило готовність більшою мірою підтримувати споживання і меншою мірою виробництво. Це важливо. Нам необхідно досягти прогресу в цьому питанні. Без цього ЄС буде складно підтримувати поточний рівень відкритості" європейського ринку для китайських товарів.

По-третє, проблема обмеження Китаєм експорту рідкісноземельних елементів. "Ми відзначили зусилля Китаю щодо прискорення видачі ліцензій на критично важливу сировину. І ми домовилися про модернізацію механізму поставок. Якщо виникають вузькі місця, цей модернізований механізм поставок дозволить негайно виявляти та вирішувати існуючі проблеми", — розповіла глава Єврокомісії.

У прес-релізі Європейської ради за підсумками саміту визнається, що торговельні відносини між Євросоюзом і Китаєм можуть загостритися. "ЄС, як і раніше, готовий продовжувати конструктивний діалог для пошуку узгоджених рішень. Поки цього не станеться, ЄС прийматиме співмірні та відповідні законодавству заходи для захисту своїх законних інтересів", — ці слова прес-релізу є фактично попередженням про нові торговельні бар'єри для Китаю.

Лідери Євросоюзу намагалися також переконати керівництво КНР натиснути на Путіна. "Ми обговорили агресивну війну Росії проти України, — розповів Антоніу Кошта. — Ми погодилися з необхідністю якнайшвидшого досягнення справедливого та міцного миру".

"Ми порушили важливе питання про підтримку Китаєм агресивної війни Росії проти України. Це чинить прямий і небезпечний вплив на безпеку Європи. Ми спільно висловили наші очікування, що Китай відреагує на наші побоювання і використає свій вплив, щоб переконати Росію погодитися на припинення вогню, сісти за стіл переговорів і покласти край кровопролиттю. Подальша взаємодія Китаю з війною Путіна буде визначальним чинником наших подальших відносин", — додала Урсула фон дер Ляйєн.

Навряд чи зараз можна надійно спрогнозувати, як у найближчі пару місяців розвиватимуться відносини у трикутнику США — ЄС — Китай. Але залишається фактом те, що інтереси України переплетені із торговельними суперечками трьох найбільших економік світу. А найнепередбачуваніший чинник — це, як і раніше, Трамп.

Все найважливіше за сьогодні читайте на наших сторінках вFacebookіTelegram

Читати повністю…