Крик проти війни, який не вщухає: історія «Герніки»
«Герніка» Пабло Пікассо, написана у 1937 році, це більше ніж просто картина — це позачасовий крик проти жорстокості війни. Заввишки понад 3,5 метра і завширшки майже 8 метрів, ця чорно-біла олійна картина справляє нищівне враження, передаючи хаос, відчай і руйнування після бомбардування маленького іспанського міста Герніка під час Громадянської війни в Іспанії. Створена на замовлення для іспанського павільйону на Всесвітній виставці в Парижі, «Герніка» стала прямою реакцією Пікассо на один із найтрагічніших і найсуперечливіших актів війни в сучасній європейській історії.
Місто Герніка було бомбардоване 26 квітня 1937 року нацистською та фашистською авіацією, яка діяла на боці іспанського диктатора Франсіско Франко. Атака була спрямована на цивільне населення, що викликало хвилю обурення в усьому світі. Для Пікассо, який більшу частину своєї кар’єри залишався політично нейтральним, ця жахлива подія стала переломним моментом. «Герніка» стала його пристрасною політичною заявою, переданою через мову абстракції, сюрреалізму і символізму, що шокувала глядачів і викликала співпереживання у всьому світі.
На картині зображено тривожні образи: жінка, яка кричить і тримає на руках мертву дитину; бик, що стоїть незворушно серед хаосу; кінь, пронизаний списом і в агонії; фрагментовані й розчленовані людські тіла. На відміну від традиційних батальних полотен, що прославляють героїзм або зображують солдатів, «Герніка» зосереджується на досвіді цивільних — на їхньому болі, страху та безпорадності. Її монохромна палітра, що нагадує газетні фотографії, посилює документальність і безпосередність сприйняття.
Те, що робить «Герніку» настільки значущою, — це її здатність виходити за межі конкретної події, яка її надихнула. Хоча вона народилася в певному історичному контексті, картина стала символом універсальної трагедії війни та страждань, які вона завдає невинним людям. Вона говорить не лише про Іспанію 1937 року, але й про кожну цивільну трагедію, спричинену війною — від В’єтнаму до Сирії і далі. Мова цієї картини — візуальна, та вона промовляє більше, ніж тисячі слів, у будь-якій країні світу.
Крім того, «Герніка» відіграла ключову роль у тому, щоб підняти мистецтво до рівня політичного спротиву. У часи, коли митці здебільшого працювали для галерей і багатих меценатів, Пікассо використав свою славу й талант, аби вплинути на громадську думку в усьому світі. Під час Другої світової війни, коли один нацистський офіцер, побачивши репродукцію картини, нібито запитав: «Це ви зробили?», Пікассо відповів: «Ні, це ви зробили». Ця історія ще раз підкреслює, що картина є дзеркалом насильства та викликом для влади.
У сучасному світі «Герніка» залишається актуальною — як символ миру, протесту і незламної сили мистецтва протистояти несправедливості. Її послання є глибоким і недвозначним: війна — це жах, а мовчання перед цим жахом — це співучасть. «Герніка» Пікассо нагадує нам, що навіть у найтемніші часи картина може звучати гучніше за будь-які слова.
- Останні
- Популярні
- Липень, 11
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
12 липня 2025
