Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Рятувальники знайшли тіла ще 6 загиблих під завалами під’їзду в Києві

mind.ua

Рятувальники знайшли тіла ще 6 загиблих під завалами під’їзду в Києві

Кількість загиблих від російського удару зросла до 23Тіла ще п'яти загиблих деблоковано з-під завалів зруйнованої дев'ятиповерхівки в Солом'янському районі Києва, повідомила ДСНС у телеграм-каналі станом на 7:00 середи.«У Солом'янському районі всю ніч безперервно тривали пошукові роботи. Станом на 07:00 з-під завалів частково зруйнованого дев’ятиповерхового будинку деблоковано тіла ще 5 загиблих осіб», – йдеться в повідомленні ДСНС.У наступному повідомленні служби близько 8.00 ранку йдеться про виявлення тіла ще одного загиблого.Всього за вказаною адресою вилучено тіла 17 осіб, роботи тривають, повідомили в ДСНС.Загалом у столиці в ніч проти 17 червня загинула 21 особа та 134 людини постраждало.ОНОВЛЕНО: пізніше ДСНС поінформувала про зростання кількості загиблих до 23 людей.У ніч на 17 червня російські військові атакували Україну 440 безпілотниками, 20 крилатими, двома балістичними та дев'ятьма керованими авіаційними ракетами, повідомили раніше в Генштабі ЗСУ.Основним напрямом удару став Київ, який, за даними голови місцевої військової адміністрації Тимура Ткаченка, зазнав атаки 175 дронів, понад 14 крилатих і як мінімум двох балістичних ракет. Президент України Володимир Зеленський назвав цей удар по Києву одним з найстрашніших за час війни, зазначивши, що житлові будинки були пошкоджені у восьми районах міста.Wed, 18 Jun 2025 08:14:00 +030020290744Новиниhttps://mind.ua/news/20290744-ryatuvalniki-znajshli-tila-shche-6-zagiblih-pid-zavalami-pid-yizdu-v-kievihttps://mind.ua/news/20290744-ryatuvalniki-znajshli-tila-shche-6-zagiblih-pid-zavalami-pid-yizdu-v-kievi#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,воєнні злочиниФіскальний розрив у 21% ВВП: чи збільшить влада ставку ПДВ через бюджетний дефіцит у 2 трлн грн у 2026 роціЯкі перспективи державної скарбниці на наступний рікМіністерство фінансів мало до 1 червня затвердити бюджетну декларацію на 2026 рік і подати її на розгляд Кабінету Міністрів. Але міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи в парламенті, повідомив, що підготовка декларації затягується.Причина в тому, що Мінфін проводив консультації з Міжнародним валютним фондом (МВФ), щоб узгодити основні бюджетні показники.Держбюджет-2026 буде складено з огляду на два сценарії: базовий, який передбачає закінчення бойових дій, та альтернативний, який враховує їхнє продовження.Однією з головних проблем для Мінфіну стане фінансування бюджетного дефіциту. Розмір дефіциту, згідно з базовим сценарієм, у 2026 році не повинен перевищити 9,9% ВВП, що вдвічі менше, ніж у 2025-му. А при несприятливому сценарії дефіцит може досягти майже 21%. І в обох випадках уряду доведеться шукати додаткові джерела наповнення державної скарбниці.Mind розбирався, які є бюджетні перспективи України у 2026 році.Перспективи покриття дефіциту у 2025 роціБюджетний дефіцит – це розрив між доходами та витратами, для компенсації якого потрібно шукати альтернативні варіанти фінансування. Наприклад, позичати кошти за кордоном чи збільшувати податкові надходження, у тому числі через підвищення податків.Державний бюджет на 2025 рік було затверджено з граничним дефіцитом у розмірі 19,4% ВВП, або 1,64 млрд грн, що становить $38 млрд у валютному еквіваленті (дані Кабміну).Але у 2025 році з покриттям бюджетного дефіциту проблем бути не повинно, оскільки Україна повністю розв’яже це питання за допомогою коштів іноземних партнерів.За оцінками Ради Національного банку, прогнозний обсяг закордонного фінансування у 2025 році становитиме $55 млрд (переважно це пільгові кредити за програмою Ukraine Facility та засоби в рамках ERA Mechanism). Цієї суми вистачить для того, щоб не лише закрити дефіцит, а й зарезервувати гроші на майбутнє.Чому 2026 року ситуація з фінансуванням бюджету погіршитьсяЯк зізнався в інтерв'ю Bloomberg Сергій Марченко, «у нас (в Україні. – Mind) немає достатніх резервів, щоб компенсувати фіскальні розриви (2026 року. – Mind)».Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВР, народний депутат Данило Гетманцев розповідав Mind, що у 2026 році від закордонних партнерів Україна зможе отримати близько $11 млрд, або 470-–480 млрд грн. Ця цифра збігається з аналогічною оцінкою, яка зафіксована в меморандумі між Україною та МВФ.За базового сценарію бюджетний дефіцит у 2026 році становитиме 9,9% ВВП, це майже 1 трлн грн, або $23 млрд у валютному еквіваленті. Згідно з «поганим» сценарієм, який передбачає продовження війни, протягом 2026 року, дефіцит, за оцінками МВФ, сягне 21% ВВП, що становитиме близько 2 трлн грн, або $46-–47 млрд.У результаті, навіть за відносно сприятливого розвитку подій, Україні у 2026 році буде необхідно знайти десь 500 млрд грн для покриття дефіциту, а в гіршому разі – 1,5 трлн грн, щоб залатати «дірку» у держбюджеті.text-align: center;>Бюджетний дефіцит у 2025–2026 рокахПоказник2025 рік2026 рік (базовий сценарій)2026 рік (несприятливий сценарій)Дефіцит держбюджету до ВВП19,4%9,9%20,8%Номінальний дефіцит держбюджету1,64 трлн грн / $38 млрд1 трлн грн / $23 млрд2,05 трлн грн / $46-47 млрдОчікуванє зовншнє фінансування$55 млрд$19,5 млрд$28 млрд*Покриття дефіциту зовнішнім фінансуванням145%85%60%Непокрита частина дефіцитух$4,5 мдрд$19 млрд*З урахуванням невикористаних коштів у 2025 році.Дані з відкритих джерел, розрахунки MindБазовий сценарій – грошей майже вистачитьУ рамках базового сценарію компенсувати нестачу зовнішнього фінансування можна за рахунок тих надлишків коштів, які будуть виділені 2025 року.За оцінками фінансово-податкового комітету парламенту, на 2026 рік для компенсації дефіциту необхідно зарезервувати $8,5 млрд. Разом з очікуваним зовнішнім фінансуванням (нагадаємо: це $11 млрд) загальна сума становитиме $19,5 млрд. Решту в розмірі $3,5 млрд може забезпечити так звана детінізація, яка у 2024 році принесла державному бюджету $2,5 млрд, а у 2025-му надходження від неї становитимуть близько $4 млрд.Але всі ці розрахунки справедливі за умови, що виділення коштів партнерами та детінізація будуть йти за планом.За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, до середини червня Україна отримала лише $18 млрд. Тобто протягом другого півріччя мають надійти 2/3 загального фінансування – близько $37 млрд. При цьому Сергій Марченко зі свого боку заявив, що протягом I кварталу недоотримано 1,2 млрд євро ($1,4 млрд) через те, що Верховна Рада вчасно не затвердила законодавчі поправки, пов'язані з виконанням зобов'язань за програмою Ukraine Facility.Очевидно, йдеться про законопроєкт №13150, норми якого спрямовані на забезпечення прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування. На момент виходу публікації цей законопроєкт було ухвалено лише в першому читанні.Щодо детінізації, то за перше півріччя вона принесла близько $1 млрд. Отже, темпи надходжень до держбюджету від боротьби з «тінню» до кінця 2025 року мають зрости втричі. Наскільки це реально – питання. Адже 2026 року з урахуванням бюджетних потреб обсяги детінізації мають бути не нижчими, а, бажано, навіть вищими.Проте за базовим сценарієм все-таки у 2026 році є шанс обійтися без радикальних заходів і витягнути майже весь дефіцит завдяки зовнішньому фінансуванню.Несприятливий сценарій – $19 млрд повиснуть у повітріУ разі реалізації негативного сценарію звести держбюджет буде значно складніше, оскільки міжнародне фінансування, яке очікується у 2026 році ($11 млрд), компенсує лише 24% дефіциту.З тих коштів, на які Україна розраховує у 2025 році, крім $8,5 млрд можна буде зарезервувати ще стільки ж. Тобто в сумі $17 млрд. Як пояснював Гетманцев, ця сума буде «буфером у разі несприятливого розвитку подій».Втім, навіть якщо Україна зможе піднапружитися і в 2026 році акумулювати за рахунок коштів партнерів $28 млрд (з урахуванням $17 млрд грн, які можуть залишитися після 2025 року), це покриє бюджетний дефіцит ($46–47 млрд) лише на 60%.Додатковим джерелом наповнення держбюджету знову ж таки може бути детінізація. Нехай за рахунок її скарбниця одержить ще $4 млрд.Є також внутрішній ринок запозичень – залучення коштів за допомогою розміщення ОВДП (військових облігацій). У 2024 році Мінфін продав облігації на суму 640 млрд грн, план на 2025 рік – 579 млрд грн. Інакше кажучи, щорічно держбюджет отримує від розміщення ОВДП $14–15 млрд.Здавалося б, ось і резерв для покриття дефіциту. Але є нюанс: якщо враховувати погашення облігацій, то чисті надходження від ОВДП будуть значно меншими. Наприклад, у 2025 році на погашення облігацій потрібно спрямувати 497 млрд грн, отже, чисте фінансування бюджету від цінних паперів становитиме 60 млрд грн, або близько $1,5 млрд.За попередніми розрахунками Мінфіну, у 2026 році на погашення ОВДП буде витрачено 383 млрд грн. Навіть якщо від розміщення облігацій вдасться отримати стільки ж, скільки й 2025 року, чистий обсяг залучення становитиме менш ніж 200 млрд грн, або близько $4,5 млрд.text-align: center;>Можливі додаткові джерела фінансування бюджетного дефіциту у 2026 роціОВДП+$4,5 млрдДетінізація+$4 млрдОподаткування доходів користувачів онлайн-платформ+$0,23 млрдЛегалізація ринку криптовалют+$0,32 млрдПідвищення ставки ПДВ на 2 в.п.**+$1,82 млрдРАЗОМ+$11 млрдПриблизні оцінки за розрахунками Mind, які залежать від реального стану української економіки та законодавчих змін**Один із варіантів перегляду ставки, який пропонував бюджетний комітет ВР.Де влада ще шукатиме гроші на поповнення бюджетуЯкщо закладати на 2026 рік песимістичний варіант розвитку подій, то реальний обсяг коштів, які матиме Україна для фінансування бюджетного дефіциту – це $28 млрд коштів партнерів (у тому числі перехідний залишок із 2025 року), $4 млрд додаткових надходжень від детінізації та $4,5 млрд від ОВДП. Разом – $36,5 млрд за необхідних $46–47 млрд.Отже, дилема: де знайти ще близько $10 млрд, або понад 400 млрд грн. Найочевидніша відповідь – посилення податкового тиску. До цього все йде. І мова не лише про перегляд ставок податків, а й про адміністративні інструменти, які використовує Державна податкова служба (ДПС).Mind докладно писав про те, як ДПС вже займається прихованими доходами фізосіб, вистежує

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
18 червня 2025

Новини на тему

Більше новин