Що залишилося від лісів українського сходу. Чи можливо відновити природу сходу України після навали рашистів?
Через війну в Україні постійно горять ліси, загарбники неконтрольовано використовують для своїх потреб воду, річки поглинають уламки військових машин й нерозірвані боєприпаси, а система очистки стоків – зруйнована. Чи існують підрахунки втрат, яких зазнало довкілля Донецької, Луганської, Харківської областей від російської агресії? Як біологи дивляться на перспективу територій, які, здавалося б, стали екологічною пусткою? Чи можливо їх відродити? Розповідають Донбас Реалїі (проєкт Радіо Свобода).Національний парк «Святі гори», заповідник «Крейдова флора» та Національний природний парк «Кремінські ліси» стали місцями запеклих боїв російсько-української повномасштабної війни, а частково – і російської окупації.Що залишилося від лісів українського сходуПарк «Святі гори» на Лиманщині, окупований у березні 2022 року і звільнений у вересні того ж року, досі потерпає від обстрілів російської армії, що спричиняють регулярні пожежі.За даними Міндовкілля, станом на серпень 2024 року внаслідок агресії було знищено 80% усіх насаджень парку.Ліс «Святі гори» після пожежі, спричиненої обстрілами, у 2024 роціУ сусідньому заповіднику «Крейдова флора», розташованому також поблизу Лиману, рідкісні рослини ростуть просто на крейдяних схилах.Парк відомий крейдяними соснами – унікальними для України деревами, які внесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.Читайте також: Відновитись після рашистського екоциду: минуле й майбутнє Каховського водосховища«Крейдяна флора» у 2017-муДля оборони перед російським наступом на території заповідника довелось будувати фортифікації.Ось що повідомила громадська організація «Екологія-Право-Людина» після експедиції у 2024 році:«Пошкоджено та знищено рослинні угруповання з червонокнижними та ендемічними видами рослин, знищено частини оселищ, які охороняються Бернською конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, пошкоджено давні відклади крейди. Зафіксовано пожежі в борах сосни крейдяної та сліди пересування важкої техніки».Але найбільше за час бойових дій в медіа згадується Серебрянський ліс. Це ботанічний заказник, який є частиною національного природного парку «Кремінські ліси».Через цю територію з осені 2022 року проходить лінія фронту, і зараз це місце нагадує постапокаліптичні краєвиди, де замість зелених крон – лише обвуглені багаторічні стовбури, а замість стежок – павутиння окопів та укріплень.Серебрянський ліс, по якому 3 роки проходить лінія фронтуДо повномасштабного вторгнення Росії ця територія була найбільшим природним масивом лісів на сході України. У ньому фіксували майже тисячу різновидів рослин, серед яких 152 були рідкісними. Фауна парку включала 160 видів птахів, зокрема тих, що перебувають під охороною.Як зазначав грудні 2024 року в.о. заступника начальника Державної екологічної інспекції у Луганській області Максим Якунін, у найкращому випадку збереглося натепер 10% лісових насаджень лісу.«Кремінські ліси» в березні 2025 року, вид зі супутникаЗа словами голови Української природоохоронної групи Олексія Василюка, в Україні через війну вже втрачено близько 100 тисяч гектарів лісів, і ця цифра продовжує збільшуватись.«Ще якась частина лісів згорить, не знаю скільки – може, у два, може, у три рази більше – ми не вгадаємо. Але більше, ніж є зараз, точно. Із всиханням цих лісів і нових загорянь. А загоряння будуть», – каже природоохоронець.Серебрянський ліс на кадрах воїнів НГУМінна небезпека надовго заблокує будь-які відновлювальні роботи у цих лісах після війни, адже навіть вцілілі ділянки лісу не будуть у пріоритеті для розмінування, додає він.«Закінчиться війна, і що? Ніхто не поїде гасити і ніхто не поїде розмінувати ліси. Тому що буде така черга на розмінування орних земель і населених пунктів, що до лісів ще дуже-дуже багато років ніяка черга не дійде», – вважає еколог.Заміновані Лиманські лісиДо того ж сучасні зміни клімату роблять неможливим висаджування нових штучних лісових масивів. Що буде натомість? На цьому місці може утворитися нова екосистема.«Вже зараз не посадиш нові ліси, ні за які гроші. Лісівники, звичайно, намагаються це робити, але це вже не вийде. Треба було це робити 70 років тому. Швидше за все, будуть змінюватись екосистеми природні. Умовно кажучи, буде рідколісся серед піщаних степів», – зазначає Олексій Василюк. Дефіцит водиДонецька й Луганська області історично мали дефіцит води через відсутність великих річок та клімат. До початку війни проблему вирішували за допомогою штучних водосховищ, ставків і водогону Сіверський Донець – Донбас, який забезпечував центральне водопостачання промислових центрів. Близько 30% водопостачання давало й Азовське море, зокрема, для роботи маріупольської «Азовсталі».Читайте також: Що втратив Кінбурнський півострів за роки російської окупації: «Там немає живого місця»Завод «Азовсталь» на гирлі річки Кальміус, що впадає в Азовське море, 2021 рікПерші наслідки російської агресії позначилися на водопостачанні регіону ще з 2014 року: насосні та фільтрувальні станції регіону, зокрема ті, що забезпечували роботу водогону з Сіверського Донця, регулярно були під обстрілами підконтрольних Росії формувань. Ремонтувати їх доводилося з ризиком.А за кілька днів до повномасштабного вторгнення були обстріляні ключові обʼєкти – насосна станція Південно-донбаського водогону та Донецька фільтрувальна станція, що спричинило масштабні перебої з водопостачанням у містах Донеччини. Згодом бойові дії остаточно унеможливили подачу води каналом Сіверський Донець – Донбас, зробивши неможливим нормальне постачання води і в окупованому Донецьку.Зруйнований колектор каналу Сіверський Донець – Донбас під час боїв за Часів Яр. Січень 2025 рокуРуйнується й інша водна інфраструктура.2 квітня 2022 року армія РФ пошкодила греблю Оскільського водосховища, що спричинило масштабний скид води до Сіверського Донця.У травні 2023 року – греблю Карлівського водосховища на річці Вовча, з якої здійснювалось водопостачання Курахового, Новогродівки, Селидового, Покровська та Мирнограда.У листопаді 2024 року на тій же річці Вовчій була знищена гребля Курахівського водосховища – це спричинило масштабний виток водосховища, яке відповідало за охолодження знищеної Курахівської ТЕЦ.За словами голови ГО «Захист малих річок України» Олександра Розанова, підрив гребель водосховищ призводить до втрати стабільного водного балансу на навколишніх територіях, через це зникають прибережні живі організми та деградують ґрунти: пересихають, мінералізуються, та, у деяких випадках, засолюються.«На дні штучних водойм, як от Курахівське водосховище, десятиліттями накопичувались осади, збагачені важкими металами, органічними залишками, залишками добрив, нафтопродуктів тощо. І коли водосховище «розкривається», ці речовини не просто залишаються на поверхні – вони починають активно взаємодіяти з атмосферним киснем і потрапляють у навколишнє середовище.Це означає одне: ми отруюємо не лише воду, а й землю, повітря, харчовий ланцюг. На таких територіях зростає ризик ракових захворювань, зникає можливість займатися сільським господарством, а іноді навіть просто жити», – наголосив еколог.Наслідки підриву греблі Карлівського водосховища у травні 2023 рокуЧитайте також: Після вторгнення Путіна в Україну вибухів побільшало в Казахстані: як російські ракети отруюють казахстанську землюЯк водогін «Дон – Донбас» може знищити живність в українських річкахПісля зупинки водопостачання каналом з Сіверського Донця Росія у грудні 2022-го пообіцяла створити власний водогін «Дон – Донбас», адже Донецьк опинився майже без води.За даними Міноборони РФ, це – «унікальний інженерний об’єкт», що мав забезпечити до 288 тисяч кубометрів води на добу для окупованого Донбасу та міст Ростовської області.Водопровод Дон-ДонбасПроте після тестового запуску нового водоводу окупанти досягли лише 4-х тисяч кубометрів води замість обіцяних 288-ми. Після цього в російських заголовках з’являлися лише повідомлення про регулярні збої в роботі водоводу.Згодом і російські посадовці визнали: без Сіверського Донця альтернатив для окупованого регіону немає.Читайте також: Рашисти отруїли річку Сейм. Що буде з Десною і Дніпром?Однак інженерний проєкт Кремля, попри його нежиттєздатність на сьогодні, вплинув і ще впливатиме на екосистему. Насамперед на російську ж річку Дон.«Будь-які міжбасейнові перекиди води призводять до наслідків. Вода десь буде відбиратися, там є своя природа, в тій воді щось живе, і воно абсолютно не планувало, що Росія захоче його кудись перекидати. Вони створюють новий потужний антропогенний тиск на, в принципі, нашу спільну природу. Природі байдуже – це в Росії чи в Україні, природа не має державних кордонів, і якщо вони нашкодять там, воно буде відгукуватись і в нас. Тим більше все тече в Азовське море: саме вода Дону підтримує його хімічний рівень», – пояснює Олексій Василюк.За повідомленням місцевих ЗМІ, у Ростовській області Росії вже 2025 року можуть виникнути проблеми з водою та нерестом риби через обміління Дону. Об’єм Цимлянського водосховища, що розташоване на річці, скоротився втричі порівняно з минулим роком. Новий же водогін ще й підвищує збір води з напівзмілілої річки.«В межах одного басейну річки одні живі організми, але в межах іншої річки вже інші живі організми. І, наприклад, перехресне потрапляння їх між басейнами може вплинути, життя в річках вимирає. Якщо вони будуть з Дону щось перекидати, це міжбасейнове перекидання води сто відсотків створює загрозу для поширення чужорідних організмів. Опосередковано це загроза додаткового вимирання нашої фауни», – наголошує Олексій Василюк.Читайте також: Як війна та російська окупація шкодять річкам півдня: додаткові дамби, забруднення, руйнування берегівСіверський Донець став на заваді окупантам, але поглинув уламки техніки, зброю і мазутЖертвами російської агресії стали великі й важливі для місцевої екосистеми річки сходу України.У 2022 році головною природною перешкодою для просування російських загарбників на півночі Донецької області стала головна річка Донбасу – Сіверський Донець.Знищена перепра
- Останні
- Популярні
Новини по днях
1 липня 2025
