Сьогодні римо-католики вшановують відвідини Богородицею матері Предтечі

01.06.2025, 09:58 risu.ua

Єлисавета і її чоловік священик Захарія тривалий час “були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі” (Лк. 1, 7). У відповідь на ревні, сповнені віри молитви подружжя Захарії під час його служби в храмі з’явився архангел Гавриїл і пообіцяв сина Йоана — майбутнього Предтечу і Хрестителя Ісуса Христа. “Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка” (Лк. 1, 24).

Коли вона була на шостому місяці вагітності, відбулася подія, відома нам як Благовіщення, коли архангел Гавриїл звістив Марії з Назарету, родичці Єлисавети, що вона стане Матір’ю обіцяного старозавітними пророками Месії. Існують різні версії, які саме родинні зв’язки об’єднували Марію і Єлисавету, адже Святе Письмо про це чітко не повідомляє. Передання з огляду на значну різницю у віці називає Єлисавету тіткою.

На підтвердження своїх слів Гавриїл каже Марії: “Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; нічого бо немає неможливого в Бога” (Лк. 1, 36-37). Давши згоду бути Матір’ю Божою, “Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету” (Лк. 1, 39-40). Передання та більшість дослідників сходяться на тому, що це “місто Юди” називалося Ейн-Карем.

Відвідини вагітної в юдейській традиції були своєрідним ритуалом, який передбачав висловлення з обох боків приписаних благословень. Однак зустріч Марії і Єлисавети вийшла за межі традиційної формальності. “Як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом” (Лк. 1, 41). Дух відкрив їй, що перед нею — Мати Господа, і Єлисавета благословила її привітанням, що стане згодом частиною молитви до Богородиці: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого” (Лк. 1, 42).

Марія, сповнена Святим Духом, також висловила оригінальне, відмінне від юдейської традиції благословення, яке стане гімном “Magnificat” (“Величає душа моя Господа”) і в латинському обряді супроводжуватиме Вечірню, а у візантійському — Утреню. Обидві жінки досвідчили всемогутність Божу, прославили її і через своє пізніше материнство стали учасницями спасіння людства.

Уривок з Євангелія про відвідини Марією Єлисавети на християнському Сході читається під час деяких богородичних свят, зокрема Положення чесної ризи Пресвятої Богородиці у м. Влахерні (2 липня). Звідти перейняв думку відзначати в цей день подію Відвідин Пресвятої Діви Марії францисканський богослов Йоан Бонавентура. 1263 р. він запровадив це свято для свого чину. Приблизно в цей сам час король Кастилії і Леону Альфонсо Х на своїх землях почав впроваджувати щоденні моління до Богородиці в місяці травні. Вони стали християнською альтернативою поганським святкуванням на честь жіночих божеств, які відбувалися у цей період року.

Про заступництво до Богородиці зверталися церковні та світські очільники Європи і в наступних століттях. Кінець XIV — початок XV ст. стали для Католицької Церкви викликом через Західну схизму, коли в різних містах (Римі, Авіньйоні та Пізі) сиділи три папи, а європейські землі розподілилися між сферами їхнього впливу. З огляду на посилені моління про заступництво в часі розколу 1389 р. свято Відвідин Пресвятої Діви Марії поширилося на всю Церкву. А 1441 р. Флорентійський Собор офіційно затвердив його.

Впродовж XVIII-XIX ст. у Римо-Католицькій Церкві розвивалися народні молитовні практики до Богородиці в травні, починаючи від італійських єзуїтів, продовжуючи понтифікатом Папи Пія VII, котрий відвідуючи коронацію Наполеона Бонапарта, поширив їх у Франції, і закінчуючи їхнім офіційним затвердженням 1859 р. Папою Пієм ІХ.

Після ІІ Ватиканського Собору свято Відвідин Пресвятої Діви Марії, яке увесь цей час відзначалося 2 липня, і травень як “місяць Богородиці” зійшлися у спільній точці. 1969 р. з огляду на нього та на логіку розміщення спомину події між Благовіщенням та Різдвом Йоана Хрестителя свято Відвідин Пресвятої Діви Марії почали святкувати 31 травня.