«Нормалізувати мікрофлору» пробіотиками: йогурти, вживання з антибіотиками, БАДи
Якщо в кишківнику бракує «корисних» бактерій, чому б не придбати чарівні пігулки, що «нормалізують мікрофлору»? Саме такі пропозиції ми повсякчас чуємо в рекламі продуктів із пробіотиками. Але реклама та реальність — речі, що не завжди перетинаються.
Згідно з визначенням ВООЗ¹, пробіотики — це «живі мікроорганізми, що мають позитивний ефект на здоров’я за вживання в адекватній кількості». Доволі широке визначення, яке залишає простір для маніпуляцій. Скільки «живих мікроорганізмів» треба, щоб отримати «позитивний ефект»? Власне, який ефект ми будемо вважати позитивним?
Які саме мікроорганізми можуть бути пробіотиками? Зазвичай ми говоримо про специфічних бактерій-представників родів Lactobacillus, Bifidobacterium, Streptococcus, Enterococcus, Escherichia, Bacillus та грибів Saccharomyces2.
У нашій травній системі живе дуже багато мікроорганізмів: насамперед бактерій (їх у кишці близько 100 трильйонів3), але археї, грибки, віруси — теж складові її мікрофлори. Також існує думка, що апендикс, який відомий насамперед тим, що його вирізають хірурги, є «укриттям»4 для «корисних» бактерій, які в разі біди зможуть пережити її й заново заселити широкополі лани нашого кишківника. Навіть більше: до половини (25-50%) твердих речовин нашого калу — це бактерії5.
Вони виконують багато корисного: постачають нам необхідні поживні речовини, які не можемо переварити ми, зате можуть вони (деякі складні вуглеводи чи рослинні волокна); постачають необхідні речовини для синтезу вітамінів B1, B9, B12, K; допомагають виробляти жовч, розбиваючи її на окремі частини, які повторно всмоктуються, щоб печінка виробила нову. Їхню роль у захисті організму взагалі складно переоцінити. Останнім часом з’являється дедалі більше досліджень про вплив кишківника на інші системи — зокрема, є двосторонній вплив між центральною нервовою системою та кишківником, який так і називають — вісь мозок-кишківник. Тож якщо у вас поганий настрій, то, можливо, це через бактерії6.
Оскільки поняття дуже широке, ми можемо бачити слово «пробіотик» як на таблетках в аптеці, так і на упаковці йогурту — і тут треба відрізняти медичне використання, яке має чіткі цілі та підтверджене дослідженнями, від доволі широких рекламних лозунгів.
Почнемо суто з лікарського використання та популярного питання: чи треба пити пробіотики паралельно з антибіотиками. Однозначної відповіді немає: є дослідження як за, так і проти. Ба більше, є різні антибіотики, різні пробіотики, різні хвороби та стани організму (наприклад, імунодефіцит). Інформація, яка доступна наразі, не говорить однозначно на користь вживання. Візьмемо, наприклад, рекомендації Американської асоціації гастроентерології7, яка радить приймати пробіотики при антибіотикотерапії для профілактики інфекції C. Difficile (тобто найбільш загрозливої бактерії для антибіотико-асоційованої діареї). Зауважу, що в цій ситуації є чітка мета, на відміну від тверджень на зразок «щоб нічого поганого не сталося від антибіотиків». Водночас в асоціації визнають, що якість доказів низька, а сила рекомендації — умовна. А от американський коледж гастроентерології — проти використання8. Тож питання відкрите й дискусійне.
Як бачимо, навіть щодо лікування антибіотико-асоційованої діареї досі немає консенсусу. Зате є чіткі докази ефективності трансплантації фекальної мікробіоти — так, це саме те, що ви подумали.
Метааналіз досліджень щодо використання деяких пробіотиків при показав9 їхню помірну ефективність. Це хороший результат, оскільки, поки ми не знаємо точної причини захворювання, то і з терапією складно.
Інші пробіотики також показали10 непогані результати як частина лікування для зменшення частоти діареї при целіакії. Це аутоімунне захворювання, непереносимість білка глютену, який найбільше міститься , житі та вівсі. Целіакія руйнує ворсинки тонкої кишки, які всмоктують корисні речовини, що спричиняє утворення цілих нефункціональних ділянок. Це генетичне захворювання, але діагностується найчастіше між 40 та 60 роками через відсутність або різнорідність симптомів11, 12. Найпоширеніші: діарея, часто доволі об’ємний та жирний кал з поганим запахом, закрепи, блювання, надмірний метеоризм, втома, втрата ваги, висипи, інфертильність, проблеми із координацією13.
Окрім цього, пробіотики допомагають при атопічному дерматиті. Останнім часом з’являються дослідження впливу кишкової флори на весь організм загалом, зокрема на імунну систему, що в цьому випадку зменшує запалення шкіри, і такі симптоми, як сухість, висипка та свербіж.
Почнімо з того, що пробіотики на ринку не є лікарськими засобами. Американський регулятор FDA та європейський аналог EMA не визнали жоден пробіотик ліками, оскільки немає досліджень для підтвердження. Зараз уважний читач заперечить: мовляв, щойно було стільки доказів користі, як так вийшло, що даних нема? Річ у тім, що фармацевтична компанія має провести концептуально інші дослідження, в якому чітко показати, що препарат є безпечним та ефективним для цієї патології (а в усіх наведених вище доказах вчені досліджували вплив мікроорганізмів на конкретну патологію, не зачіпаючи всіх інших тестів, які були б необхідні для реєстрації препарату фармкомпанією, наприклад, десятки досліджень крові та калу, що й казати про декілька етапів досліджень із багатьма сотнями учасників). Тож немає охочих витрачати мільйони доларів на доказ ефективності препарату, який і так вже в , бо бактерії виростити може практично кожен.
Як випробовують ліки і що таке клінічні дослідження
Молочні компанії постійно наголошують на ефективності пробіотиків у своєму маркетингу. Так, рекламу компанії Danone, де йшлося про те, що їхні дослідження підтверджують ефективність одного з продуктів при деяких патологіях, навіть знімали14 з ефіру регулятори через перебільшення значущості ефекту. З досліджень про ефективність при діареї у дітей випливають гасла про те, що йогурти «допомагають підтримувати натуральний захист» — що, звичайно, є не дослідженим фактом, а відкритою маніпуляцією (особливо, якщо врахувати, що йогурти, які містять багато цукру й прикриваються пробіотиками в надії видати себе за корисний продукт, що збільшує ризик ожиріння15).
На щастя, у багатьох державах є регулятори, які чітко визначають різницю між твердженням про здоров’я та твердженням про харчову цінність. Якщо на упаковці йогурту написати, що він містить пробіотики, це твердження про здоров’я, тому таке твердження може бути лише на ліках і харчових добавках. Тож термін «пробіотики» заборонений14 в Євросоюзі на їжі. Що логічно — оскільки це маніпулятивне твердження, що спотворює уявлення про продукт. Тому в ЄС на йогурті вказано лише те, що, наприклад, в ньому міститься «10 мільярдів бактерій L. casei». В Україні це питання нерегульоване. Проте й до напису «10 мільярдів бактерій» є чимало питань. Наприклад, на який момент їх 10 мільярдів? Розлиття йогурту на фабриці? А скільки їх тоді, коли ви відкрили і випили — величезна загадка.
Отже, корисні бактерії — це добре, коли вони потрібні. А коли саме потрібні — питання доволі відкрите. Не займайтесь самолікуванням та не купуйте ліки й харчові добавки без зайвої необхідності.
- Останні
- Популярні
- Червень, 04
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
5 червня 2025
