Трагедія і фарс: Візит Фіцо до Москви крізь призму історії Словаччини

10.05.2025, 08:59 argumentua.com

Словаччина, маючи складну історію перебування під впливом імперій та великих держав, після здобуття незалежності та інтеграції в НАТО і ЄС зіткнулася з новими викликами, пов'язаними з пошуком "особливого шляху" та посиленням проросійських настроїв, які демонструє нинішній прем'єр Роберт Фіцо.Його візит до Москви на святкування 80-річчя Перемоги, попри минуле Словаччини як маріонеткової держави часів Другої світової війни під керівництвом Йозефа Тісо, який співпрацював з нацистською Німеччиною, сприймається як легітимізація нинішнього російського режиму та його агресивної політики, викликаючи різку критику вдома та серед союзників, і розглядається як ганебний "фарс", що перегукується з трагічними сторінками історії країни. Журналіст Сергій Медведєв в колонкі для чеського видання iDnes.cz проводить паралелі з минулим. Від Тісо до ФіцоПереді мною кадри кінохроніки часів Другої світової війни. Травень 1944 року, президент Словаччини Йозеф Тісо приїжджає з візитом до Берліна. На пероні його зустрічає сам фюрер і повз почесну варту веде до свого автомобіля.Гітлер прийняв Тісо в Берліні. 3 листопада 1941 р. Тісо відвідав окупований німцями Київ. Унаслідок невдалого замаху на Тісо було знищено Успенський собор Києво-Печерської лаври (Тісо відвідав собор на 2 години раніше, ніж розраховували диверсанти). Знищення собору радянська пропаганда довгий час приписувала німцям.Поруч з ними метушиться прем'єр Словаччини Войтех Тука, прихильник нацизму, організатор депортації словацьких євреїв до таборів смерті - в шкіряному пальто, в карикатурній фуражці з високою тульєю, з-під якої вибиваються сиві патла. Жити їм усім залишається недовго: Гітлер покінчить із собою через рік, Туку повісять у Братиславі в 1946-му, Тісо — в 1947 році.Читайте також: Фіцо публічно закликав ЄС не підтримувати УкраїнуУ Словаччини, як і всіх її сусідів по Центральній і Східній Європі, складна геополітична доля. Протягом століть вони входили до складу різних імперій, але навіть здобувши незалежність у 20 столітті, вони ставали іграшкою в руках великих держав, насамперед Німеччини та Росії – не випадково в лексиконі німецьких геополітиків цей регіон носить назву Zwischeneuropa – «проміжна Європа», «Європа між».Під час війни вони всі були або окуповані Німеччиною, або стали її маріонетками – як режими Тісо в Словаччині, Хорті в Угорщині або Антонеску в Румунії. Війна закінчилася, але країни так і не отримали довгоочікуваного суверенітету, ставши сателітами Радянського Союзу.З падінням Берлінської стіни регіон вперше за багато століть отримав можливість стати господарем своєї долі. Він приєднався до багатосторонніх інститутів НАТО і ЄС і отримав гарантії, які, здавалося б, міцно закріплювали ці країни в європейській системі безпеки і захищали від майбутніх зазіхань на їх суверенітет. Але прийшло нове століття – і з ним ностальгія за минулим, туга за національною ідентичністю і пошуки «особливого шляху» між Сходом і Заходом.Досі головним порушником спокою був прем'єр Угорщини Віктор Орбан, який створив свою «мафіозну державу», підриває інститути демократії і вибудував близькі відносини з Кремлем в порушення європейської солідарності.Читайте також: Орбан на чолі Раді ЄС: чого очікувати від головування цього українофобаТепер небезпека для Європи виходить і з боку Бухареста, де в листопаді 2024 року в першому турі виборів президента Румунії несподівано переміг проросійський кандидат Келін Джорджеску, а коли результати виборів були скасовані на підставі підозр про втручання Росії, то в протестному голосуванні в першому турі повторних виборів 4 травня 2025 року переміг ультраправий націоналіст, прихильник Трампа і затятий противник допомоги Україні Джордже Сіміон.Читайте також: Непрозоре фінансування виборчої кампанії й зв’язки з рф: у Румунії затримали проросійського кандидата у президенти Джорджеску, який погрожував розділити УкраїнуАле головним enfant terrible Євросоюзу і НАТО залишається словацький прем'єр Роберт Фіцо. Саме він, у парі з Віктором Орбаном, першим з європейських лідерів відвідав Москву після початку широкомасштабної агресії в Україні. Тепер він знову їде до російської столиці відзначати 80-річчя Перемоги, яке Росія перетворила на головний пропагандистський спектакль року.Разом з лідерами країн СНД і президентами таких союзників Росії, як Куба, М'янма і Венесуела, він стояв на параді поруч із Путіним, звинуваченим у військових злочинах, і приймав парад армії, яка веде загарбницьку війну в Україні.Це була не данина пам'яті, а зрада пам'яті тих, хто загинув 80 років тому, борючись з фашизмом; не парад Перемоги, а парад моральної поразки Росії, яка перетворилася на спадкоємицю фашистської Німеччини, і тих країн, що своєю участю в урочистостях легітимізують її злочинний режим і злочинну війну.Російська пропаганда вже тріумфує, особливо виділяючи роль Фіцо в прориві дипломатичної ізоляції Росії – він представляє не країну-ізгоя, як Венесуела чи Куба, не напівзалежні держави СНД і не геополітичного суперника Заходу, як Китай, а європейську країну, повноправного члена НАТО і Євросоюзу. Фіцо та ще один підлабузник Путіна президент Сербії Александр ВучичДля Словаччини це моральне фіаско має особливий звук, з огляду на сумну історію Йозефа Тісо і маріонеткової Словаччини часів фашизму.«Особливі відносини» з диктатором і військовим злочинцем, спроба пройти по слизькій стежці між Сходом і Заходом, зневага норм міжнародного права і союзницьких зобов'язань заради сумнівних контрактів і контактів у Кремлі виглядають убого і вторинно. Як відомо, історія повторюється – перший раз у вигляді трагедії, другий раз у вигляді фарсу, і саме в такому фарсі взяв участь Роберт Фіцо в Москві 9 травня. —«Аргумент»Читайте також: Агент ФСБ Фіцо жаліється, що в Україні його завжди посилали до бісаУ Словаччині знайшли застреленими журналіста-розслідувача з подругоюВ Угорщині партія влади створює спеціальний орган "боротьбі з ворожою діяльністю" з функціоналом ФСБПрезидент Словаччини: Прем'єр Фіцо черпає натхнення в Угорщині Багато українців виступали проти введення радянських військ у Чехословаччину 1968 року. За це розплачувались свободоюКак казнят правителей. О чем должен помнить каждый глава государства Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. КоментаріView the discussion thread. Новини08:00Глави Франції, ФРН, Великобританії та Польщі їдуть до Києва 08:00Малюк звільнив з посади спецслужбовця СБУ Лойфа після розслідування журналістів. Внутрішня безпека СБУ, як і раніше, імітує свою роботу 07:35За Насірова внесли заставу в 40 млн, він вже на волі 20:21У суботу в Україні буде мокро і холодно, як у жовтні 20:00Україна висилає двох угорських дипломатів 18:10Як весняні заморозки змінять ціни на фрукти та овочі в Україні 16:10The Economist: Чи нападе Путін на країни НАТО 14:09Український експорт в ЄС: що має потенціал 12:05Росія за рік виробляє понад 1400 ракет «Іскандер» та 500 Х-101 - The Economist 11:31The Telegraph: Парад Путіна до Дня перемоги — це лише вистава, яка приховує реальний стан російської армії Підписка на каналTwitter social iconTelegram social iconRSS iconНовини партнерів Коментарі ВідеоВсе прогнило: сбушники святкують разом з бандитами на дні народженні чорта, на якого Зеленський наклав санкції Капітуляція нацистської Німеччини: як це було і як змінилися німці Як "юристи"-аферисти з Центру Правової Допомоги виманюють у людей гроші ГоловнаПро сайтОпитування© 2011 «АРГУМЕНТ»Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. Контакт: [email protected] Його візит до Москви на святкування 80-річчя Перемоги, попри минуле Словаччини як маріонеткової держави часів Другої світової війни під керівництвом Йозефа Тісо, який співпрацював з нацистською Німеччиною, сприймається як легітимізація нинішнього російського режиму та його агресивної політики, викликаючи різку критику вдома та серед союзників, і розглядається як ганебний "фарс", що перегукується з трагічними сторінками історії країни. Журналіст Сергій Медведєв в колонкі для чеського видання iDnes.cz проводить паралелі з минулим. Від Тісо до ФіцоПереді мною кадри кінохроніки часів Другої світової війни. Травень 1944 року, президент Словаччини Йозеф Тісо приїжджає з візитом до Берліна. На пероні його зустрічає сам фюрер і повз почесну варту веде до свого автомобіля.Гітлер прийняв Тісо в Берліні. 3 листопада 1941 р. Тісо відвідав окупований німцями Київ. Унаслідок невдалого замаху на Тісо було знищено Успенський собор Києво-Печерської лаври (Тісо відвідав собор на 2 години раніше, ніж розраховували диверсанти). Знищення собору радянська пропаганда довгий час приписувала німцям.Поруч з ними метушиться прем'єр Словаччини Войтех Тука, прихильник нацизму, організатор депортації словацьких євреїв до таборів смерті - в шкіряному пальто, в карикатурній фуражці з високою тульєю, з-під якої вибиваються сиві патла. Жити їм усім залишається недовго: Гітлер покінчить із собою через рік, Туку повісять у Братиславі в 1946-му, Тісо — в 1947 році.Читайте також: Фіцо публічно закликав ЄС не підтримувати УкраїнуУ Словаччини, як і всіх її сусідів по Центральній і Східній Європі, скла