Книжка тижня: «Загін неприкаяних. Вчені і шпигуни, які стали на заваді атомній бомбі Гітлера» Сема Кіна

23.01.2025, 15:59 mind.ua

Усі знають, як закінчилась Друга світова війна: двома чорними ядерними грибами над Хіросімою та Наґасакі, які перетворили ці японські міста на руїни та попіл. Проте все могло бути інакше, якби атомну бомбу створили німці замість американців.«Загін неприкаяних» розповідає захопливу шпигунську історію про ядерну фізику, головні герої якої – вчені, військові, політики, спортсмени та інші видатні люди часів Другої світової. Союзники мали випередити Гітлера і за жодних обставин не допустити, щоб нацистська Німеччина створила свою атомну бомбу. Так з'явилась місія «Алсос», якою займалась група науковців спеціального призначення. Вони шпигували, саботували і навіть вбивали членів Уранового клубу Німеччини, щоб відвернути страшну катастрофу.Детальніше – в огляді Mind.Бекграунд. Сем Кін – американський письменник, журналіст, публіцист, автор науково-популярних книжок і бестселерів про історію науки та її сучасні досягнення. Працює кореспондентом у журналі Science.«Загін неприкаяних» – не просто книжка про фізику, а радше пригодницький роман, у центрі якого перебувають передусім люди, а не лише наукові факти. Це подорож, яка починається напередодні Другої світової війни і завершується поразкою нацистського режиму та величезними змінами для всього людства – створенням і випробуванням атомної бомби.Видавництво: «Лабораторія»Сюжет. Оповідь починається 1930-ми роками, коли вчені вже відкрили поділ ядра, й закінчується останніми днями Другої світової війни. Союзники доклали неймовірних зусиль, щоб перемогти Гітлера та його режим, проте всього кілька кілограмів урану могли докорінно змінити увесь хід війни.Якщо ви бачили фільм Крістофера Нолана «Оппенгеймер», то вам відомо про Мангеттенський проєкт, і якою була його мета. Проте поки у 1942 році проєкт не очолив Леслі Гровз, нічого серйозного не відбувалось. Саме завдяки йому Роберт Оппенгеймер став директором військової лабораторії в Лос-Аламосі, та справа зрушила з мертвої точки.Уже в розпалі роботи над створенням атомної бомби керівники цього проєкту дізнались, що нацистська Німеччина теж проводить ядерні дослідження і навіть може випереджати Союзників. І дійсно, за два роки до старту Мангеттенського проєкту в Німеччині вже працював так званий Урановий клуб. Їх цікавили ключові складники ядерної зброї: збагачення урану та самопідтримання ланцюгової реакції. Сама думка про те, що Урановий клуб може досягти успіху, не на жарт лякала Союзників.Підсилювало цей страх і те, що очільники Мангеттенського проєкту гадки не мали, чим займаються науковці у Німеччині та якими є результати їхньої роботи. До того ж, розвідка США тоді теж не могла надати вичерпної інформації, адже не мала науково обізнаних шпигунів.Щоб вирішити проблему, заступники Гровза вигадали план: Мангеттенський проєкт сформує власний розвідувальний загін для діяльності в Європі. До нього мали входити науковці та військові, які проникатимуть в лабораторії, розшифровуватимуть таємні документі та допитуватимуть учених, яких зможуть захопити. Вони звітуватимуть виключно Гровзу і діятимуть у суворій секретності, щоб ніхто не дізнався, що саме вони шукають. Місії присвоїли кодову назву «Алсос» і так почалась масштабна шпигунська операція, яка значно вплинула на хід війни.Фінал цієї історії усім відомий – Союзники не лише дійшли до Берліна, а й створили атомну бомбу, яку 6 серпня 1945 року авіація США скинула на Хіросіму.Атомні бомби народились зі страху як зброя оборони, яка мала нейтралізувати загрозу з боку Третього Райху. Проте німецька загроза відпала, а бомба перетворилась на найрадикальнішу та найнебезпечнішу зброю в історії людства. Так світ змінився назавжди. Місія «Алсос» змогла зіпсувати плани німців, а коли бомбу було скинуто, Урановий клуб зрозумів, що війну програно, – не лише на полі бою, а і в лабораторії.Вам сподобається, якщо: вам цікаво побачити Другу світову війну з наукового погляду. Книжка допоможе зрозуміти, як наука вплинула на хід світової історії. Вам не сподобається, якщо: вам не близькі книжки про описаний період, а фізика змушує здригатись ще зі шкільних років.Головна причина прочитати: автор пояснює складні терміни простою та зрозумілою мовою, тому видання є доступним для широкого читача, а сама історія нагадує історичний шпигунський роман, від якого неможливо відірватись. Головні герої книжки є видатними особистостями минулого сторіччя, про яких можна дізнатися багато цікавого.У тому ж дусі:Кай Берд, Мартін Шервін «Оппенгеймер. Тріумф і трагедія Американського Прометея»Це біографія видатного американського фізика та наукового лідера Дж. Роберта Оппенгеймера, який здобув світове визнання завдяки своїм внескам у розробку атомної бомби під час Другої світової війни.Непересічна історія генія-науковця.Сергій Плохій «Атоми і попіл. Глобальна історія ядерних катастроф» Сергій Плохій розповідає драматичну історію шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у ХХ столітті: аварія на Чорнобильській АЕС, руйнування станції «Фукушіма-1» унаслідок цунамі, ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимська аварія, пожежа на станції «Віндскейл» та аварія на «Три-Майл-Айленді».Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].