Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

У Міноборони розповіли, скільки військовозобов’язаних щоденно користуються застосунком «Резерв+»

telegraf.in.ua

У Міноборони розповіли, скільки військовозобов’язаних щоденно користуються застосунком «Резерв+»

Близько 3,5 мільйонів користувачів щоденно користуються мобільним застосунком «Резерв+». Про це в ефірі національного телемарафону «Єдині новини» у суботу, 21 грудня, заявила заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко. Вона нагадала, що повторно уточнити такі дані можна з п’ятниці, після запуску нової версії застосунку «Резерв+». Раніше ж для оновлення даних необхідно було відвідати ТЦК. Катерина Черногоренко також підкреслила, що адресу проживання необхідно повторно уточнювати у разі зміни місця проживання. За її словами, такого зобовʼязання немає у випадку відрядження за кордон, оскільки ДПСУ фіксує виїзд та повернення, і це відображається у відповідних реєстрах. Міністерство оборони України ще 20 грудня повідомило, що у застосунку «Резерв+» запустили новий сервіс — повторне уточнення облікових даних. Завдяки цьому сервісу користувачі зможуть змінювати персональні дані про себе у реєстрі «Оберіг». А саме: номер телефону, електронну пошту та адресу проживання. За її словами, повторно уточнювати дані можна буде необмежену кількість разів, але не частіше ніж раз на 7 днів. У Міноборони нагадують, що застосунок для військовозобов’язаних «Резерв+» запустили у травні 2024 року. Чи спроможні Центри рекрутингу замінити ТЦК та чи можливо уникнути хейту, проводячи примусову мобілізацію Нагадаємо, у Міноборони заявили про плани реформування ТЦК та розповіли про те, що мобілізацію все одно буде проводити якийсь державний орган. Наприкінці листопада речник Полтавського обласного ТЦК та СП майор Роман Істомін в інтерв’ю «Телеграфу» відповів на питання чи можна поповнення ЗСУ покласти на рекрутингові центри та наскільки вірогідний варіант розформування ТЦК та СП. Він зазначив, що рекрутинг — це призов на військову службу для мотивованих, а примусова мобілізація — для немотивованих, які або не хочуть виконувати свій конституційний обов’язок по захисту Батьківщини, або вагаються. І, на його думку, будь-яка структура, що проводитиме примусову мобілізацію, зазнаватиме хейту так само, як і ТЦК сьогодні. Крім того, Роман Істомін наголосив, що діяльність центрів рекрутингу має лише інформаційно-консультаційний характер, тобто займатися мобілізацією вони не можуть. У Полтавському ОТЦК пояснили відмінність рекрутингу від мобілізації та наголосили, що кожен має бути готовим до призову На брифігу 13 листопада Роман Істомін пояснив відмінності між мобілізацією та рекрутингом. Він прокоментував питання щодо того, чи можна з працівників ТЦК створити нові бойові бригади, про що останній час багато говорили у медійному просторі. Роман Істомін відповів, що саме з працівників ТЦК точно жодної бойової бригади створити неможливо. Речник Полтавського ОТЦК пояснив, чому із працівників ТЦК неможливо створити бойові бригади Роман Істомін також зауважив, що військовослужбовці, які служать в ТЦК, є обмежено придатними до проходження військової служби, мали поранення чи захворювання, що не дозволяє їм виконувати завдання у складі бойових підрозділів. Вони пройшли ВЛК та були визнані придатними до проходження військової служби лише у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП та інших тилових установах. Після цього їх перевели до ТЦК. Тож, створення бойових бригад із таких військовослужбовців також неможливо. Цей коментар Романа Істоміна був представлений частково, окремі слова та речення були вирвані з контексту, або перекручені багатьма Телеграм-каналами, що спотворило сутність поданої ним інформації. В Міноборони назвали кількість людей, які працюють в ТЦК по всій країні Згодом Полтавський обласний ТЦК надав додаткові роз’яснення з питань того, хто працює, а хто служить в ТЦК, та пояснив, що ТЦК є територіальним органом військового управління ЗСУ. У цьому роз’ясненні наголошувалося, що перекручування фактів та створення фейків у період воєнного стану може вводити в оману населення, підривати обороноздатність держави та грати на руку ворогу. Понад 20 тисяч українців звернулися до центрів рекрутингу: чи може це замінити мобілізацію Нещодавно «Кременчуцький Телеграф» писав про новий шлях для рекрутингу — відтепер командири військових частин отримали право самим займатися мобілізацією військовозобов’язаних, які добровільно виявили бажання служити. «Повістки роздавати найважче — на війні легше»: як «фізик», який пройшов Бахмут, опинився в ТЦК на Кременчуччині У вересні народний депутат Сергій Рахманін, який є членом комітету Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки, розповів, що рекрутинг дуже погано поповнює українську армію. За словами депутата, рекрутинг «ніколи в житті» не зможе забезпечити комплектування збройних сил будь-якої держави, яка веде повномасштабну війну. Мобілізація за оголошенням: чи варто чекати повістку, та у чому переваги служби за контрактом У Полтавському ОТЦК також розповідали, чому військові ТЦК для вручення повісток виходять на вулиці та які є способи поповнення Збройних Сил України. А також розповіли, коли припиниться вручення повісток на вулицях міст та як відбувається затримання військовозобов’язаних. Міноборони планує реформувати ТЦК: хто буде займатися мобілізацією Де взяти мотивованих чоловіків, про хабарництво в ТЦК та чому там не хочуть служити ветерани Чи спроможні Центри рекрутингу замінити ТЦК та чи можливо уникнути хейту, проводячи примусову мобілізацію Мобілізаційний резерв України складає 3,7 млн чоловік, - The Financial Times Чи є ТЦК складовою Збройних Сил України та хто там працює, а хто служить

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
22 грудня 2024