“Чмут краде гроші”, “Притула, де супутник?”, “піар на війні”: хто руйнує репутацію фондів?

18.12.2024, 20:37 tepravda.te.ua

Від 15% до 40% знизився рівень благодійних внесків українців на підтримку військових потреб цього року. Про це нещодавно писали журналісти медіа Bloomberg, посилаючись на коментарі українських благодійних фондів. Крім тих причин, які журналісти перераховують у своїй публікації, є ще одна, про яку вони не згадали, і яку вирішили дослідити Molfar. Ця причина працює у довготривалій перспективі на тлі нашарування гострих негативних моментів у суспільному обговоренні. Йдеться про атаки на благодійні фонди у медіа та соцмережах із залученням ботоферм та навіть реальних лідерів думок для дискредитації діяльності фондів. Про це пише Molfar. Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну сталося чимало атак на українські благодійні фонди, котрі збирають кошти для забезпечення війська усім необхідним. А на тлі загального загострення песимістичних настроїв українців останнім часом фонди дедалі частіше зіштовхуються з атаками в соцмережах та медіа, що призводить до зниження залученості громадян до благодійних внесків на потреби армії. Тож OSINT-аналітики Molfar вирішили переглянути усі атаки, що були скоєні з 20.02.2022 по жовтень 2024 року (та ще одну — в листопаді 2024 року) щодо пʼяти найбільших українських благодійних фондів, котрі, займаються зборами на потреби сил безпеки та оборони України. Найбільші фонди — ті, котрі щороку збирають найбільшу суму на потреби військових, І за даними видання Forbes, такими є: платформа United24, “Повернись живим”, фонд Сергія Притули, KSE Foundation та фонд Петра Порошенка + ГО “Солідарна справа громад”. Скільки зібрали донатів (добровільних фінансових внесків) українські благодійні фонди у 2022, 2023 та частині 2024 років? Фонд Форма власності Тип фонду FY’2022, млрд, UAH FY’2023, млрд, UAH H1’2024 млрд, UAH Платформа United24 держава Мілітарний, Гуманітарний 8,6 12,07 5,981 Повернись живим ГО Мілітарний 5,75 4,53 2,59 Фонд Сергія Притули ГО Мілітарний 3,9 2,14 1,002 KSE Foundation ГО Мілітарний, Гуманітарний 1,44 (~$40 млн) 1,69 0,04 ($1,23 млн) Фонд Петра Порошенка + ГО “Солідарна справа громад“ ГО, приватний Мілітарний, Гуманітарний 4,083 1,424 1 — звітність на травень 2024 року 2 — дані зі звітів на сторінках фонду у FB та Inst. 3 — згідно з даними на 27.12.2023 від зведеної звітності фонду Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” 4 — згідно з даними на 29.06.2024 від зведеної звітності фонду Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” з початку повномасштабного вторгнення зібрали усього 5.5 млрд грн, тобто за H1’2024 сумарно зібрано 1.42 млрд грн Тож, аби проаналізувати, хто стоїть за атаками, які типи віртуальних нападів у соцмережах були здійсненні та на яких платформах, аналітики Molfar працювали за алгоритмами та методологією, яке ви можете прочитати наприкінці статті. Під час дослідження атак у період з початку повномасштабного вторгнення по жовтень 2024 року Molfar виявили сумарно 379 негативних постів та статей, що брали участь в атаках на 5 благодійних фондів. Усі атаки аналітики розподілили за основними типами тез по кожному фонду та, де це було можливо, виявили звʼязки між потенційними прихильниками різних структур. Здається, що за весь аналізований час 379 атак на 5 великих фондів — небагато, та оскільки аналітики Molfar розпочали роботу над аналізом у листопаді 2024 року, розуміємо, що за весь час частина цих атак може бути видалена модераторами. До слова, статті та публікації могли видалятись і самим Facebook (FB) чи X (раніше Twitter) унаслідок скарг від користувачів, а аналітики Molfar збирали дані лише з того, що вже було проіндексовано. В декотрих соцмережах працює власна індексація сторінок, як, наприклад у FB. Іноді в пошукових запитах по постах у FB може не видавати пост у загальному пошуку, але якщо шукати на сторінці автора за тими ж ключами — цей пост буде відображений. Це може бути повʼязано з внутрішніми правилами FB з ранжування пошукових запитів. Розподілення атак за прихильністю до структур Molfar зробив на основі даних, зібраних у ході дослідження. Наголошуємо, що усі прихильники до структур чи осіб вказані з приставкою “ймовірно” і є думкою авторів дослідження. Та в деяких випадках виявлені прямі докази про атаки на конкретний фонд від прихильників до структури чи осіб. **Прихильність до структури означає, що автори атак розміщували декотрі пости на підтримку цієї структури й це є висновками на основі аналізу виключно авторів дослідження. Ймовірна прихильність до тієї чи іншої структури вказана, базуючись на достатності джерел, які підтверджують ту чи іншу прихильність. У деяких випадках джерела вказували на опосередкований зв’язок до структури. Тож, як бачимо із результату аналізу, серед імовірних ініціаторів атак, окрім російських структур, є також й імовірні прихильники певних публічних персоналій чи команд, з якими вони повʼязані, зокрема, ймовірно, прихильники партій “Європейська Солідарність”, “Слуга Народу”, можливо, особи, асоційовані із прихильністю до Ріната Ахметова, та Олексія Арестовича. Журналісти Bihus.info у своїй статті стверджують, що фракція з депутатів “Розумна політика” та її голова, Дмитро Разумков, лобіювали інтереси Ріната Ахметова, віднесено TG-канал Дмитра Разумкова до структур, прихильних чи асоційованих із прихильністю до Ріната Ахметова. Щодо кейсу зі згадуванням Олексія Арестовича, зафіксовано один такий випадок на сторінці самого Арестовича. Колаж зі скриншоту допису Олексія Арестовича у FB. Цей допис, схоже, є атакою саме на репутацію фонду. Цілком імовірно, що основна мета цієї атаки — особистий піар персони, використовуючи умовний наратив “шантаж військових”. Цей допис поширили такі медіа, як Informator,Українські новини Російські структури, які в дослідженні Molfar, фігурують як одні із потенційних замовників атак, це узагальнення як російських державних структур (ФСБ, ГРУ та інші), так і російські пропагандисти чи акаунти, які підтримують Росію. Наприклад, у 2021 році СБУ викрила мережу телеграм-каналів, які курують у ГРУ Росії. Після чого Київський районний суд міста Харків наклав арешт на права інтелектуальної власності чотирьох каналів “Легитимный”, “Резидент”, “Картель”, “Сплетница” і постановив закрити до них доступ. Проте реалізувати таке блокування інтернет-провайдери не можуть. Імовірна прихильність Фонд Притули United24 Повернись живим Фонди Порошенка KSE Foundation Загалом Російські структури 81 29 18 9 0 137 Партія “ЄС” 21 56 43 0 0 120 Не встановлено 23 17 4 18 9 72 Ймовірно, “Слуга Народу” 0 0 0 24 0 24 Партія “ЄС”, російські структури 6 4 3 0 0 13 Асоційовані з Рінатом Ахметовим 0 7 0 0 0 7 Ймовірно, російські структури 4 0 0 0 0 4 Ймовірно, Партія “ЄС” 2 0 0 0 0 2 Олексій Арестович 1 0 0 0 0 1 Сума 138 113 68 51 9 379 Якщо авторам дослідження достеменно не вдавалось визначити прихильника структур, а також у випадках коли канал / акаунт не має яскраво вираженої прихильності до якоїсь однієї структури та при цьому не публікує проросійські наративи, то таким атакам був присвоєний тип прихильності “не встановлено”. Ймовірна прихильність до тієї чи іншої структури вказана, базуючись на достатності джерел, які підтверджують ту чи іншу прихильність. У деяких випадках джерела вказували на опосередкований зв’язок до структури. Навесні цього року німецькі медіа Süddeutsche Zeitung, NDR і WDR, та естонське інтернет-ЗМІ Delfi дослідили російську медіаагенцію “Агенція соціального дизайну” (АСД) на основі витоку даних в мережу. Ця “агенція” займається створенням та керуванням мережею ботів у соцмережах, які поширюють проросійські наративи від імені громадян країн, яку намагаються дискредитувати. АСД, схоже, напряму працює на адміністрацію президента Росії. Також цікаво, що під час постингу та коментування боти акцентують не лише на відвертих “проросійських” темах, а й тиснуть на те, що хвилює суспільство загалом: мобілізація, втрати на полі бою, обмеження свободи слова під час воєнного стану, зниження військової допомоги, корупція та контрнаступ. Для роздмухування суперечностей в соцмережах між українцями використовують персоналії, як от чинного президента України Володимира Зеленського у порівнянні з попереднім — Петром Порошенком, з мером Києва Віталієм Кличком чи колишнім головнокомандувачем Збройних сил України Валерієм Залужним. Тобто лише з січня по квітень 2024 року боти АСД опублікували майже 34 млн негативних коментарів у різних соцмережах, під дописами різних користувачів. До слова, колишній очільник ПВК “Вагнер” Євгеній Пригожин, якого наразі вважають мертвим, з 2014 року фінансував та курував “Агентство интернет-исследований” (ще відому як Internet Research Agency (IRA)), які поширювали у мережі дописи провладного та антиопозиційного характеру. Зокрема, насильницька анексія Криму та початок військових дій на Донбасі були реалізовані за медійної підтримки ботів Євгена Пригожина. Molfar писав про це у статті про очільника “Вагнера”. Лише у перші тижні після повномасштабного вторгнення Twitter заблокував 100 акаунтів, які поширювали фейки під хештегом #istandwithputin та російські пропагандистські тези. А вже станом на серпень 2022 року цей показник збільшився до 75 тисяч заблокованих акаунтів, котрих пов’язують з поширенням російської пропаганди. У травні 2024 року СБУ виявили 46 ботоферм, які координувались з Росії та мали потужність в 3 мільйони акаунтів на різних майданчиках та могли поширювати наративи на аудиторію у 12 мільйонів людей. Telegram найчастіше використовують для атак. На яких ще платформах поширюють фейки та дезінформацію? Українці продовжують використовувати соцмережі для отримання новин. Ця частка зросла з 51% (у 2015 році) до 84 % у 2024 році, кажуть в Національному інституті стратегічних досліджень. Відповідно, більшість атак проводились саме через соцмережі, а не через традиційні медіа чи новинні сайти, адже соцмережі — вкрай комфортне середовище для легкого розповсюдження постів (1, 2, 3, 4, 5). До того ж там вищий рівень залученості аудиторії, ніж у класичних медіа. А саме Telegram є чи не найактуальнішим майданчиком для проведення атак, про що свідчить результа