Чому я на фронті?

29.08.2024, 17:20 siver.com.ua

Багато колег по Верховній Раді сьогодні звітуються - 5 років з часу складання присяги народного депутата: «парламент воюючої країни», «всі молодці», і все в такому ж дусі. Забувають сказати, що 5 років тому влада просто йшла по безпрєдєлу і, по-чорному, намагалася протягувати "слуг" у парламент. Я знаю, про що кажу. Як обраному мажоритарнику, мені двічі (!) прийшлося складати присягу в Раді, - унікальний випадок такого абсурду за всю історію вітчизняного парламентаризму. Перший раз - у сесійній залі, під промову найстарішого за віком депутата, у присутності ЗМІ, все по Конституції. Але слуги вирішили опозиційного депутата "не пущать", придерлися до технічних дрібниць і навіть під мене змінили процедуру видачі депутатських «клейнодів». Уявіть! Конституція - до одного місця, закон про статус нардепа - туди ж. Потім склав у сесійній залі повторну (!) присягу, після судів і всіх кіл пекла. Далі були ще три "рекорди". Перший - 53 судових засідання різноманітних адмінсудів за підсумками виборів на нашому окрузі, включно із трьома Великими палатами Верховного суду ( у слуг залізний принцип, програв вибори - треба вкрасти перемогу через суди). Другий "рекорд» на тих виборах - ЦВК тричі (!) визнавала мене переможцем. Я не жартую, є всі офіційні рішення. І третій - мою перемогу визнали два різних склади ЦВК (шанс, що ця історія може в майбутньому повторитися ще з кимось, майже нульова). Але ж пройшло вже 5 років, - скажете ви, «хто старає памянєт,...