Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Пансексуали: хто це такі та чим відрізняються від інших представників спільноти ЛГБТК+

dyvys.info

Пансексуали: хто це такі та чим відрізняються від інших представників спільноти ЛГБТК+

Українське суспільство, наука та медицина, здається, звикають до того, що у світі існує багато видів сексуальних орієнтацій. Однак відносно нещодавно з'явився новий тип любовних уподобань, який відрізняється від решти, — пансексуальність. Мало хто розуміє його відмінність від решти груп ЛГБТК+.

З нагоди Дня видимості пансексуальних людей ІА Дивись.info поспілкувалася зі львівською сексологинею Євгенією Бухало. Вона закликає суспільство не сприймати спектр сексуальних орієнтацій як наслідок психологічних травм, ментальні проблеми чи прагнення людини виділитися.

Пансексуальність (Pansexuality) — це похідне слово від «сексуальності» (поведінка, пов'язана з сексуальним потягом) і префікса «пан» (від давньогрецького слова «все, кожен»). Пансексуал означає певну сексуальну орієнтацію, сутність якої полягає в сексуальному потязі до будь-яких людей, незалежно від їхньої гендерної ідентичності.

«Іншими словами, для пансексуалів не має значення, чи є їхній партнер чоловіком, жінкою, трансгендером, небінарною особою чи має іншу гендерну ідентичність. Вони можуть закохуватися і відчувати потяг до будь-кого, орієнтуючись більше на особистість, ніж на стать», — пояснила Євгенія.

Більшість людей думають, що сексуальна орієнтація зводиться до одного: сексуального потягу. Це, звичайно, велика частина, погоджується Євгенія. Але, додає вона, йдеться також про те, з ким людина зацікавлена в інтимних емоційних відносинах. Це може означати секс, але іноді про секс взагалі не йдеться.

«Раніше було прийнято вважати, що орієнтацій всього три: гетеро, гомо та бі сексуальність. Але ці категорії надто обмежені, а сексуальна орієнтація — це цілий спектр. Наприклад, деякі люди відзначають, що їхня орієнтація змінилася протягом життя, а інші зовсім не хочуть вішати на себе ярлик будь-якої орієнтації».

Ось відомі на сьогодні типи сексуальності:

Для автосексуалів не мають значення стать, орієнтація чи зовнішність інших людей. Вони здаються собі настільки привабливими, що ніхто навколо не може з ними конкурувати. Тобто подобаються самі собі.

Це люди, які відчувають сексуальний потяг до андрогінів. Інтенсивність такого потягу здебільшого залежить від зовнішності партнера — він повинен мати однаково добре виражені чоловічі та жіночі риси.

Андросексуалів приваблює мужність. Їм абсолютно неважливо, хто її випромінює — чоловік чи жінка.

Це люди, яких не цікавить секс. Ні з ким, ні в якому вигляді.

Бісексуалів приваблюють і чоловіки, і жінки.

Це ті, кому подобаються люди протилежної статі. Більшість людей у світі є гетеросексуалами.

Гіносексуалів приваблюють люди з яскраво вираженими фемінними рисами. Іноді вони звертають увагу на чоловіків з особливо розвиненою жіночністю.

Це люди, яких приваблюють представники їх статі. До даної категорії потрапляють і чоловіки, яким подобаються чоловіки, і жінки, яким подобаються жінки.

Це люди, які рідко відчувають потяг до інших. Тобто у них слабко виражений сексуальний темперамент. Від асексуалів їх відрізняє теоретична можливість того, що вони можуть відчувати цей потяг.

Це люди, які не можуть відчути сексуального потягу до когось, не сформувавши спершу стійкого емоційного зв’язку. Після того, як він налагодиться, у демісексуала може з’явитися інтерес. Зазвичай такі люди підтримують тривалі стосунки або принаймні прагнуть до них.

Це люди, які мають сексуальний потяг без бажання взаємності. Вони втрачають інтерес, як тільки розуміють, що теж зацікавили людину.

Це люди, які відчувають потяг до неживих предметів. Старий приклад: у 2007 році колишня американська військова Еріка Ла Тур Еффель офіційно вийшла заміж за Ейфелеву вежу.

Якщо пансексуали не звертають уваги на гендер партнера, то для омніосексуалів він може відігравати роль, в окремих випадках.

Пансексуалів може приваблювати будь-яка людина, незалежно від гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації. Вони не ділять людей за гендерними ознаками, коли йдеться про сексуальний потяг. Іноді вони називають себе «гендерно сліпими».

Якщо бісексуали вибирають собі партнерів серед чоловіків і жінок, а пансексуали серед усіх, то полісексуали знаходяться посередині цього спектру. Їм можуть подобатися представники кількох гендерів: чоловіки, жінки, трансгендери. Але для кожної полісексуальної людини набір гендерів, які її приваблюють є індивідуальним.

Ця назва розшифровується як «постмодерністська сексуальність». Це люди, які кидають виклик усім уявленням, які були раніше. Вони вважають, що гетеросексуальні жінки можуть вважати себе гомосексуальними чоловіками чи трансгендерами (і припускають будь-які інші комбінації). Вони заявляють, що слова та категорії не можуть повною мірою описати різноманітність людської сексуальності.

Це люди, яких насамперед приваблює інтелект іншої людини. При цьому гендер чи орієнтація ролі не відіграють. Сапіосексуали можуть бути гетеросексуальними, гомосексуальними, бісексуальними та взагалі будь-якими. Вчені з Університету Західної Австралії нещодавно дійшли висновку, що кожен десятий житель планети — сапіосексуал. Серед жінок та чоловіків це однаково поширено.

Сколіосексуалів приваблюють небінарні люди й ті, хто не вважає себе цисгендером. Цисгендер — це людина, чия гендерна ідентичність та самовираження збігатються з його біологічною статтю.

Вчені прогнозують, що розвиток технологій наближає нас до того, що людей, які задовольняють свої сексуальні потреби за допомогою технологій та віртуальної реальності, стане ще більше і їх називатимуть цифросексуалами.

«Розуміння своєї сексуальної орієнтації може зайняти все життя. Багато людей знають, яка їхня сексуальна орієнтація, у дуже молодому віці, іншим потрібно більше часу, щоб зрозуміти свої почуття. Адже час та процес розуміння сексуальної орієнтації є унікальними для кожної людини».

Гомосексуальність — не це психічне захворювання, наголосила сексологиня. Ще 1973 року Американська психіатрична асоціація виключила гомосексуальність із класифікації психічних захворювань DSM-III, а за 17 років — у 1990 році — гомосексуальність прибрали з Міжнародної класифікації хвороб Всесвітньої організації охорони здоров’я.

«Факт: будь-яка сексуальна орієнтація сама по собі не може розглядатися як розлад. Цьому твердженню передували численні дослідження сексологів та психологів, а також поступова зміна законодавства в різних країнах», — підсумувала Євгенія.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
22 червня 2024