Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Реформа шкільної освіти: що зміниться для старшокласників

telegraf.in.ua

Реформа шкільної освіти: що зміниться для старшокласників

З 2027 року на старшокласників чекають кардинальні зміни. По-перше, ми таки переходимо на 12-річну освіту, по-друге, старша школа існуватиме окремо. Тобто, у школах залишаться 1-9 класи. Натомість для старшокласників відкриють академічні та професійні ліцеї: їх створять на базі закладів освіти.

Академічні ліцеї навчатимуть учнів 10-12 класу: діти зможуть обирати профілі навчання, поглиблено вивчатимуть певний напрям і фактично готуватимуться до вступу в заклади вищої освіти. А в професійних ліцеях учні не лише здобуватимуть загальну середню освіту, але й обраний фах. Загальний тренд — популяризувати професійну освіту, аби йшли не у виші, а вже з 9 класу опановували фах у професійних ліцеях.

Сформувати мережу академічних та професійних ліцеїв (або коледжів) планують до 2027 року. У 2025 — 2026 навчальному році запустять пілотування старшої профільної освіти. У кожній області з’явиться один академічний ліцей та два професійні. 2027-2029 роки будуть перехідними. До 2033 року реформа має завершитися.

Ми поспілкувалися з освітянами щодо основних нововведень реформи, аби зрозуміти, що зміниться у житті школярів.

Теперішні шестикласники першими відчують на собі реформу старшої школи. Саме вони у 2027 році стануть випускниками 9-х класів, що обиратимуть тип ліцею, у якому продовжити навчання. У Міносвіти очікують щорічне зменшення кількості випускників 9-х класів: по-перше, через демографічну яму, по-друге — частина дітей з батьками поїхала за кордон і їхнє повернення під питанням. Згідно із дослідженнями передумов впровадження профільної середньої освіти, у 2029-2030 роках у ліцеях навчатиметься 1,2 млн учнів. У 2032 році учнів ліцеїв буде 874,2 тис., або навіть менше.

Зменшення кількості учнів відіб'ється на всій мережі освітніх закладів. Наразі українські школи наповнені на 70% своєї потужності. Через демографічний спад не в кожній школі може набратися десятий клас. Тож випускників 9-х класів, що хочуть продовжити навчання, «згрупують» в окремих школах для старшокласників. Це дасть змогу створювати одразу кілька різнопрофільних паралельних класів. Ми запитали у департаменті освіти, скільки академічних шкіл може з’явитися у Кременчуці, проте поки що не отримали відповідь.

Загальний тренд — академічні ліцеї, при яких навчатимуть учнів 10-12 класів, з’являться не в усіх громадах. За розрахунками, 43% з них мають недостатньо дітей відповідного віку.

Наразі у Кременчуці за останні роки попри війну не спостерігається зменшення загальної кількості учнів: з 2020 року число учнів комунальних закладів зменшилась на 450 учнів, проте частина з них навчається дистанційно, перебуваючи за кордоном.

Якою буде ситуація з кількістю випускників 9-х років у майбутньому у Кременчуці? Ми з питанням щодо демографічної ситуації до очільника департаменту освіти Геннадія Москалика, проте поки що не отримали відповідь.

За статистикою, у сільській місцевості через нестачу педагогів вчителі викладають три і більше предметів. Це негативно впливає на якість освіти. Об’єктивні дослідження підтверджують необхідність покращення якості освіти у таких закладах.

Академічні ліцеї створять на базі шкіл: визначенні приміщення віддадуть для навчання старшокласників. Вони будуть орієнтовані на навчання учнів, які цікавляться наукою, хочуть займатися розробками, дослідженнями, проводити експерименти, реалізовувати проєкти та згодом вступатимуть до вишів. Для цього ліцею необхідна відповідна матеріальна база, лабораторії. Пілотні ліцеї в Україні мають з’являться у 2026 році.

Після завершення 9 класу учні (за вибором) вступатимуть до академічних ліцеїв. Правила вступу до них поки що на стадії розробки:

Академічні ліцеї створюватимуть там, де достатньо учнів: чим більше ліцей, то більше груп різного профілю можна сформувати. Учням, які оберуть навчання в академічному ліцеї, але його не створять «на районі», доведеться їздити до навчального закладу.

Це не стане проблемою для міських підлітків, хоча додасть клопоту батькам. Проте для дітей з віддалених селищ дорога може стати перепоною для подальшого навчання. Реформа передбачає, що діти можуть діставатися до ліцею на спецтранспорті або жити в пансіонах під час навчального року. Але для того, щоб можна було звозити учнів шкільними автобусами, мають бути самі автобуси, відремонтовані дороги та кошти на оплату водіїв, бензину, техремонту тощо.

Освіта в академічному ліцеї складатиметься із трьох компонентів: обов’язкових дисциплін, профільних та предметів за вибором. З 10 до 12 класу кількість годин на вивчення обов’язкових дисциплін буде зменшуватись, проте кількість годин на вивчення варіативної частини — зросте. Це знизить навантаження на учнів.

Таким чином, будуть фіксовані класи та змішані, які формуватимуть з учнів усієї «паралелі». Клас разом навчатиметься на обов’язкових предметах. Але на дисциплінах за вибором будуть об'єднуватися з учнями інших класів, що обрали той самий предмет: такий принцип практикують і у вишах.

Викладачі бачать плюси у тому, що учень сам обиратиме предмети, які його знадобляться у майбутньому. Ми також чули від педагогів, що у випускних класах більше звертають увагу на дисципліни, з яких складатимуть ЗНО чи мультитест. А інші ігнорують, навіть використовують ШІ, аби їх не вчити.

Також на думку освітян реформа старшої школи може прибрати ще одну проблему — дітям не буде потрібна армія репетиторів, бо потрібні учню предмети більш поглиблено у школі:

Навчання займатиме 12 років. Тобто, у перший клас — у 7 років, випуск зі старшої школи — у 18 років. Така система є в інших країнах світу. Батьки розмірковують, чи не забагато 12 років сидіти за шкільною партою, адже 18 років — час, коли багато хто уже працює, паралельно навчаючись.

Щодо порівнянь, які іноді роблять батьки, «я у 18 років вже працював чи мав власну родину, а діти тільки випустяться зі школи» — це застарілі стереотипи. До того ж діти матимуть право вибору: піти навчатися до професійного ліцею й у 18-19 років мати середню освіту й спеціальність чи продовжити здобувати освіту в академічному ліцеї.

Старшокласники навчатимуться три роки замість двох. На що йде цей додатковий рік, школярі з профільних предметів будуть проходити програму першого курсу вишу? Чи програма просто розтягується на три роки і навантаження на учнів зменшиться?

Основний акцент — на формуванні компетенцій випускника, а не на механічному засвоєнні набору тем, опануванні предметів. Світ змінюється, відбувається інформаційний вибух, обсяг інформації швидко зростає. Нам потрібні нові навички та компетенції, щоб працювати з цією інформацією, вміти її отримувати, перевіряти, аналізувати тощо.

Кількість годин для професійного орієнтування в 8 та 9 класах збільшать. Адже з 2027 року 9 клас стане випускним у більшості закладів освіти й учням потрібно буде обирати між академічним чи професійним ліцеями.

За даними Дмитра Завгороднього, заступника міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, не всі школи, у яких є 10 та 11 класи, зацікавлені в тому, щоби учні йшли навчатися в інші заклади після 9 класу. Тобто, вони хочуть, аби діти продовжили навчання в школі. Інакше вони втрачають державне фінансування з розрахунку на одного учня, бо «гроші ходять за дітьми». Коли ж у багатьох закладах освіти залишаться лише 1–9 класи, то в них уже не буде причин не проводити профорієнтування. Тому потрібно «закрити» цю прогалину залучатимуть експертів з профорієнтування.

Чи готові діти у 15 років визначити свій професійний шлях? Або ж вони обирають професію за порадою батьків?

Окрім батьків та вчителів, допомогти у виборі професії можуть кар'єрні освітні радники, які будуть працювати у ліцеях. Сучасні діти дуже хочуть проходити діагностику. Вони більше за дорослих відчувають свободу, не бояться помилитися у виборі та шукають себе, часто змінюючи напрямки діяльності, — каже Любов Михайлик. — Вже у 9 класі вони поводяться дуже доросло. Проте багато дітей продовжують навчання у 10-11 класах лише через тиск з боку батьків. Коли запитуєш у дітей, що не хочуть навчатися: «Ну чого ти йшов до 10-11 класу, якщо ти не хочеш вчитися?, відповідають, що «це мама хотіла, це ви їй поставити питання».

Вражає те, що багато учнів 10-11 класів вже пробують себе у бізнесі, допомагають батькам або навіть ведуть власну справу, — каже пані Михайлик. — Хтось займається комп’ютерним дизайном, розробкою сайтів, співпрацює з журналами, хтось продає товари. Сучасні підлітки заробляють в інтернеті, поєднуючи це з навчанням. IT-сфера відкриває перед дітьми широкі можливості. Вони навіть часто запитують себе: чи варто продовжувати навчання, якщо вони вже можуть заробляти більше за своїх батьків?

Розділення на академічне та професійне навчання не обмежить можливості дітей, які обрали професійне навчання, вступати до вищих навчальних закладів. Навпаки, це допоможе їм краще визначитися з майбутньою професією та уникнути розчарувань у виші.

Діти, що не схочуть йти до академічних ліцеїв, зможуть піти до професійних ліцеїв. Які умови будуть у таких закладах — у найближчих публікаціях «Телеграфа».

Реформа у середній освіті. Як це вплине на навчання школярів Кременчуцького районуСтарша профільна освіта по-новому: у МОН обрали 25 шкіл для пілотування проєктуСкорочення вишів в Україні. У КрНУ відповіли, чи можуть їх реорганізуватиЗ 1 вересня у класах має бути не більше 24 першокласників, якщо вони навчаються очно

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
16 червня 2024