Комфорт і страх Павла Тичини

24.04.2024, 09:31 hvilya.com

Трохи не доспиш,трохи не доїси –то й вірші гарні пишуться.Мораль: як хочешбуть поетом, –не спи уліжно,не їж уїжно.

Будь настільки тонкий,щоб хміль поезіїкруг тебевився.18.IV. 1919

(Павло Тичина. Юності непереможний дух. К. 1974)

«Кожна боротьба може закінчитись або перемогою, або поразкою, або ж примиренням» (Павло Тичина. Про вічні типи у світовому письменстві. 1919-1920).

Молодий Тичина не назвав втечі, яка буває ріжною. У його випадку це була втеча у комфорт. Страх і комфорт — дві головні притичини вбивства поезії. Комфорт страху. Страх комфорту. Це не був вибір. Тичина був заслабкий для вибору. Можливо, заделікатний, що у його випадку — майже одне й те саме. Це був вибір без вибору.

А поетом він залишається. Йому вдавалося зберегти «скрипку душі» у 40-і, 50-і й 60-і. Його скам’яніння у 30-х продовжило йому життя. Чи врятувало? Не беруся казати.

А книжку віршів для молоді упорядкувала Лідія Папарук-Тичина (1900-1975), це була її остання причетність до видання творів чоловіка, через рік її не стало.

Євген Баран