Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Ключик від серця царівни: як граф-українець Розумовський підпорядкував імператорський двір

dyvys.info

Ключик від серця царівни: як граф-українець Розумовський підпорядкував імператорський двір

У царському палаці Олексій Розум став Розумовським, здобув титули камергера, обер-єгермейстера, російського графа й кавалера ордена Св. Андрія Первозванного. Згодом він отримав звання генерала-фельдмаршала і мав великі маєтки на росії та в Україні. Такі осягнення виходець зі славного козацького роду одержав від імператриці Єлизавети майже як подарунок за власну чарівність. Волею стріли Амура в царському дворі полюбили смакувати червоним борщем, відновили Київську митрополію та гетьманство на Лівобережній Україні. А в цей день, 4 березня 1750 року, Розумовського обрали гетьманом України. Тож IA.Дивись.info розповідає про значення його постаті в історії. Олексій Григорович Розумовський народився 28 березня 1707 року в селі Лемеші на Чернігівщині в родині козака Григорія Розума та Наталії Розумихи. За переказами, батько Олексія, реєстровий козак, частенько заглядав до чарки. Перед тим як хильнути алкоголю, він примовляв: «Прощай, розуме, завтра зустрінемося». Звідти і козацьке прізвисько Розум. Як було заведено в ті часи, Григорій не цурався піднімати руку на дружину та дітей. Тож дитячі роки Олекси минали в атмосфері домашнього насилля. Нерідко хлопець втікав з дому до дяка із сусіднього села. Там він навчився грамоті. До того ж, ще змалку Розум володів чудовим голосом. Це дозволило йому поєднувати роботу на пасовиську та заняття в церковному хорі. Волею випадку Чернігівщиною проїжджав полковник Вишневецький. Посадовець почув неймовірний спів Олекси й вирішив забрати його до Петербурга. Хоч і не дуже хлопець хотів покидати Батьківщину, але довелося: батько вже давно помер, а родина ледь зводила кінці з кінцями. Уже в столиці полковник рекомендував свого протеже обер-гофмаршалу Левенвольде, який, своєю чергою, 1731 року дав Розуму місце в хорі імператорських півчих. Тоді ж в Олекси з’явилося шляхетне прізвище Розумовського. Серед співаків парубка розгледіла 30-річна цесарівна Єлизавета. Так 22-річний виходець з козацького роду потрапив у царський двір. Єлизавета, вона ж дочка Петра I і Катерини I, народилася 1709 року. Відомо, що за характером вона була веселою, добродушною й одночасно примхливою та запальною. Більше всього на світі жінка любила світські розваги: бали, танці, полювання, маскаради. Олекса Розум припав їй до душі, і майже одразу перетворився на фаворита. Щоб, так би мовити, бачитися частіше, Єлизавета офіційно зарахувала його на посаду бандуриста. Ледь примірявши сидіння царського трону, Єлизавета звела Олексія Розумовського в камергери. В день коронації він став обер-єгермейстером, російським графом і кавалером ордена Св. Андрія Первозванного. Зрештою, отримав звання генерал-фельдмаршала. Духівництво переконало Єлизавету, що її контакт з Олексою є гріховною справою. Мовляв, замолити цей гріх допоможе лише шлюб, освячений церквою. Тому жінка 1742 року таємно повінчалася з Розумовським. Було укладено морганатичний шлюб, тобто такий, що не передбачає однією зі сторін права наслідування престолу. Відтак, у подружжя були суміжні покої та, що цікаво, той же червоний борщ за спільним сніданком. Вплив українця на імператрицю був настільки великим, що при дворі казали: «У день імперією керує Єлизавета, а вночі - Розумовський». «Нічним імператором» його і прозвали. Олексій Розумовський вирішував політичні питання, багато із них – на користь України. Завдяки його старанням імператриця Єлизавета видала указ, за яким розміщувати військові частини в Україні, а також заїждже російське чиновництво мала виключно місцева старшинська влада. До того ж, російським поміщикам, які мали маєтки в Україні, категорично заборонялося покріпачувати місцеве населення. Офіцерам російських гарнізонів наказувалося не чинити насилля і наруги щодо мешканців українських міст і сіл та козацької адміністрації всіх рівнів. До честі новоспеченого графа, стрімкий кар'єрний зліт не примусив його втратити зв'язок із родиною. Він надсилав на Батьківщину великі кошти. Його мати навіть відкрила на Чернігівщині корчму. А свого молодшого брата, Кирила, Олексій відправив вчитися в Європу, де той вивчав математику. По закінченню навчання Кирило став президентом Петербурзької академії наук. Крім того, за активної участі Олексія Розумовського у 1745 році було відновлено Київську митрополію. Київському архієпископу Рафаїлу Заборовському повернули звання Митрополита київського, яке напередодні скасував ще Петро I. До речі, це звання дожило до наших днів і стало підставою для отримання Україною томосу. Саме Олексій переконав Єлизавету Петрівну відвідати Україну, де козацька старшина своєю чергою переконала царицю відновити гетьманство. Не дивно, але останнім гетьманом Лівобережної України став Кирило Розумовський. Кандидатуру гетьмана визначала імператриця, а на Глухівській раді 1947 року відбулося втілення сценарію «обрання». Кирило Розумовський почав докладати зусиль до розбудови автономії Гетьманщини. Без погодження з Петербургом він призначав полковників, сприяв забороні поширювати на українців «холопство», хоч роздавав у володіння козацькій старшині сотенні містечка з вільним населенням, здійснював адміністративну та судову реформи. Прагнув налагоджувати міжнародні зв’язки. Після смерті дружини граф Розумовський усамітнився у своєму палаці. До нього за мудрими порадами часто приїжджали впливові вельможі. Відвідувала його Катерині II, наслідниця царського трону. Вона навіть писала про нього в своїх згадуваннях: «Не маючи будь-якої освіти, він мав широкий розум; обсипаний почестями, він не вирізнявся гордістю. Рисами його вдачі були щедрість і великодушність, але був крутим і важчим на руку в нетверезому стані». В останні місяці свого життя він вже не вставав із ліжка. Він помер у своєму Анічковому палаці 17 червня 1771 року. Похований у Благовіщенській церкві Олександри-Невської лаври в Петербурзі. А сьогодні, 28 березня, день народження Олексія Розумовського. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
19 квітня 2024