Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

«Вас таких у нас багато». Через що проходять сім’ї загиблих захисників, щоб отримати грошові компенсації

nezhatin.com.ua

 «Вас таких у нас багато». Через що проходять сім’ї загиблих захисників, щоб отримати грошові компенсації

«Неприємно, коли питаєш у працівниці військового госпіталю, на якому етапі справа, а тобі показують стос паперів і кажуть: “Вас таких багато”. А в мене мій чоловік один. І це дуже боляче чути», — ділиться Анна, дружина воїна, який загинув у грудні 2022 року під Бахмутом. Майже рік вона писала заяви, носила документи, сиділа в чергах і місяцями просто чекала, щоб отримати рішення, чи належить її родині одноразова виплата у зв’язку із загибеллю захисника. Лише в кінці листопада 2023 року жінка отримала перший переказ.Того ж грудня загинув чоловік Олени (ім’я змінено). Минув уже рік і два місяці, а сім’я досі не одержала навіть відповідного рішення про виплати. Жінці досі доводиться писати листи й чекати.«Через два тижні після того, як це сталося, я прийшла в Оболонський ТЦК подавати документи, а працівниця мені каже, що їй дуже мало платять і якщо допомогти фінансово, то певні питання вирішуватимуться швидше. Мені тоді не хотілося поширювати негативну інформацію, розповідати про це. Я просто зрозуміла, що не в стані боротися із системою і поїхала дописувати свою книжку», — згадує Олена.Історії наших героїнь не поодинокі. Члени сімей загиблих захисників і захисниць часто зіштовхуються зі складною бюрократією, тривалими очікуваннями, хамством працівників держустанов. Не всі мають на це сили після трагедії, тож просто відмовляються від виплат.Через що доводиться проходити людям, які втратили на війні близьких, і чи спрощують їхній шлях зміни, внесені Міністерством оборони, читайте в нашому тексті.«Чекайте пів року, а може й більше»Одноразову виплату у зв’язку із загибеллю захисника держава ділить між дружиною/чоловіком, дітьми та батьками загиблого чи загиблої.«Документи збирала на всю сім’ю: свідоцтво про народження дитини, про одруження, паспорт, ідентифікаційний код, паспорт мами й тата», — згадує Анна.Точка входу — місцевий ТЦК та СП, сюди треба нести документи й писати заяву на виплату. Та найголовніше — дочекатися документів з військової частини. Це займає не один місяць.«Без цих документів навіть не дійде до початку розгляду питання, чи маємо ми право на цю допомогу. Спочатку частина має надіслати документи про причину загибелі, акт розслідування, довідку, що він служив, скільки отримував заробітної плати (сім’я загиблого, крім одноразової виплати в 15 млн грн, також отримує його останню місячну зарплатню. — LB.ua). Цих документів я чекала три місяці, бо, як мені сказали, того тижня, коли загинув Олег, загинуло дуже багато хлопців, щодо кожного ведуть розслідування», — пригадує Анна.Олена повторно звернулася до ТЦК у липні 2023 року. Віднесла заяву, зібрані документи. Усі папери в неї прийняли, запевнили, що все правильно. Сказали чекати близько пів року.Коли жінка повернулася до цього питання в січні, з’ясувала, що справа стоїть на місці.«Мені за цей час ніхто не зателефонував і не попередив, що щось не так оформлене», — розповідає вона. «Інформацію доводиться збирати повсюди»Для сімей загиблих немає чіткої дорожньої карти, як діяти, щоб отримати виплати. Інформацію шукають самотужки — щось підкажуть у ТЦК, щось у фейсбук-спільноті жінок, чиї чоловіки загинули на війні. Анна, наприклад, тільки через спільноти дізнавалася про пільги за сірим посвідченням, яке отримують члени родини загиблого.«Знаю, що, за законом, там дуже багато опцій, наприклад, безоплатні ліки. Але коли я приходжу з посвідченням в аптеку, мені кажуть: “Ми не знаємо, що по цьому посвідченню”. І так усюди», — пояснює жінка.Олена ж згадує, що в соцзахисті від неї вимагали зайві документи. Зарадило, що на зв’язку був юрист військової частини її чоловіка, який зорієнтував по паперах. Тепер з документами розбирається разом з юристами волонтерського обʼєднання Vesta. Вони порекомендували написати листа в Центральний ТЦК, допомогли оформити запит. «Там відповіли, що зробили запит на Оболонський ТЦК, і направили документи в Департамент соцзабезпечення. Я переслала це юристці, і зараз ми ще кудись пишемо лист. Навіть маючи досвід роботи в державній інституції, не розумію, що в цих відповідях на листи написано», — обурюється Олена.Через таку заплутаність, зазначає Анна, багато жінок просто опускають руки і кажуть: «Нічого мені не треба». При ній у кабінеті в ТЦК працівниці вмовляли жінку переписати заяву вп’яте, поки та в сльозах відмовлялася, бо вже не мала сил.«Знаю чимало прикладів, коли ці документи губили, відкладали і ніхто їх не дивився. Тому я періодично задовбувала військкомат, ходила просити, щоб мені сказали, чи всі мої документи в порядку», — пригадує вона.Анастасія Володенкова, юристка ГО «Принцип», підтверджує, що чимало процесів членам сімей загиблих доводиться контролювати самим.«Фактично вони живуть у якомусь підвішеному стані, тому що не можуть якісно, ефективно дізнатися, на якому етапі перебуває розгляд їхньої заяви. Звісно, можна звернутися в ТЦК, ті роблять запит на Міноборони, проте і це може бути дуже довго», — пояснює фахівчиня.«Те, як з тобою спілкуються, на голову не налазить»ТЦК та СП не єдині установи, куди доводиться ходити рідним загиблих захисників. Також їх чекають черги в соцзахисті та Пенсійному фонді.«Відсидіти в соцзахисті — ще те випробування. Там багато людей пенсійного віку, усі нервові, постійні сварки. А коли ти кажеш, що ти дружина загиблого воїна, то ці ж бабульки починають кричати “ми його туди не посилали” і далі за списком», — ділиться Анна.Дружин загиблих захисників обурює, що за десять років війни в країні досі немає чітко злагодженої схеми, аби людям після трагедії не доводилося проходити через ці кабінети, черги.«А хотілося б, щоб ми прийшли в якусь одну кімнату, нам налили чаю і сказали: “Дякуємо, ми все зробимо самі”. І ми могли в спокої відстежувати, що з нашими документами і на які пільги маємо право», — ділиться Анна.Олена каже, що багато думає про те, щоб людей, які працюють у держустановах з рідними загиблих, змушували проходити курси першої психологічної допомоги.«Бо те, як з тобою спілкуються, на голову не налазить. У законах держава ніби поводить себе порядно, намагається підтримати сім’ї, але на місцях це реалізують жахливо. Не можна починати спілкування з людиною в горі з фрази “Давайте свідоцтво про смерть”», — пояснює жінка.Обидві героїні зауважують, що багато залежить від конкретного працівника.«Знаю, деяким жінкам регулярно дзвонять із соцзахисту, запитують, як вони і чи потрібно щось. Мені жодного разу не дзвонили й не питали, чи я жива, чи все в мене нормально», — ділиться Анна.Ользі, наприклад, пощастило з працівницею Київради, яка допомагала їй з другого разу оформити допомогу від міста (Київ надає окремі виплати членам родин загиблих, які мешкають у місті). Першого разу їй відмовили. Та Олена вважає, що допоміг також розголос випадку у фейсбуці, через що працівниця впізнала її.Окремо жінка додає: «Насправді я дуже вражена підтримкою громадських організацій. Вони швидко працюють, консультують, завжди чутлива комунікація. Якщо ти не впадаєш в прострацію й обираєш шлях боротьби, то зустрінеш на шляху людей, фонди, які допоможуть».Міноборони каже про зміни, але чи стане простіше?30 січня Міністерство оборони оголосило про спрощення системи виплат сім’ям полонених, зниклих безвісти й загиблих військовослужбовців.«Тепер Міністерство оборони отримує спрощений доступ до деяких державних реєстрів і можливості електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів. Це дозволить оперативно встановлювати членів родини, яким належить грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або зниклих безвісти. Зміни також стосуються встановлення повного кола членів сім’ї загиблих, яким належить одноразова грошова допомога в розмірі 15 мільйонів гривень», — повідомили в міністерстві.Про які саме документи йдеться, чи означає це, що члени сімей загиблих не муситимуть носити стоси паперів до ТЦК і сидіти в чергах у соцзахисті? LB.ua звернувся до Міністерства оборони за роз’ясненнями.«Зміни надають лише змогу значно швидше встановити повне коло осіб, які мають право на отримання вищезазначених виплат, тож близьким військовослужбовця не потрібно надавати підтвердні документи щодо інших членів родини, які мають право на отримання коштів, або ж щодо встановлення черговості виплат», — пояснили в міністерстві.Причиною для таких змін у відомстві називають те, що по виплати іноді звертаються люди, які не знають про всіх членів родини, котрим належить допомога, «що не дає змоги правильно розподілити і призводить до численних скарг, а іноді до звернень у судові інстанції».«Тобто не знають про їхню кількість, місце проживання або не мають підтверджувальних документів про їхнє народження (народження від інших шлюбів або без шлюбу), про шлюб або смерть близьких і не можуть підтвердити це документально», — відповіли в міністерстві.У Юридичній сотні LB.ua пояснили — ці зміни стосуються внутрішніх взаємодій між відомствами. Для членів сімей загиблих залишається той самий шлях, що був досі.Документи перевірятимуть через реєстри обласні ТЦК та СП, куди їх направляють з місцевих ТЦК, куди й звертаються із заявою та документами члени сімей загиблих. Тож навряд чи ці зміни вбережуть від того, що документи можуть загубитися на шляху до центрального ТЦК.Саме обласні ТЦК та СП готують висновок, чи належить грошова допомога тим чи іншим членам сім’ї. Для цього й використовують інформацію витягів з Держреєстру актів цивільного стану громадян.«Та процедурно отримання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян на цей час не урегульоване», — зауважили в громадській організації.Після того, як документи опрацюють, обласний ТЦК та СП передає їх разом з висновком до Департаменту соціального забезпечення Міноборони. Там уже ухвалюють остаточне рішення про призначення виплат.Анна, міркуючи про те, наскільки складний процес, додає: «У нас є Дія, то чому не придумати так, щоб жінки не бігали після такої важкої трагедії? Я розумію, дуже багато хлопців гине, розумію, чому так довго все, бо там в установах мало людей, але це дивно,

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
18 квітня 2024