Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Олександр Семирга (праворуч на фото) під час інтерв’ю з власкором.
— Олександре Ігоровичу, насамперед не можемо не сказати, що війна, на жаль, перевернула життя держави догори дриґом. Це стосується і всіх митниць України. А тим паче — Закарпатської. Адже обслуговуєте КПП із трьома державами ЄС. Через них у воєнний час в обидва боки проходить велика частка транспорту, різних товарів, гумдопомоги. Який досвід уже можна винести з роботи інспекторів протягом останнього року?
— Насамперед треба подякувати інспекторам та всім колегам за їхню роботу. Адже те навантаження, яке (особливо на початку війни!) випало на всі західні кордони, зокрема і 14 пунктів пропуску зони діяльності Закарпатської митниці, було надзвичайним. Мільйонні потоки біженців з усієї України намагалися перетнути кордони зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією, з якими лише три митні пости — великі, решта — малі переходи, інфраструктура яких не дозволяє прийняти значну кількість громадян.
Та колеги працювали в режимі нон-стоп, цілодобово, намагалися максимально швидко розблокувати величезні черги автотранспорту і громадян, перенаправляючи потоки на менш завантажені КПП. Більше того: там, де людям доводилося стояти в черзі від 12 годин і більше, митники організували так звану польову кухню, щоб матері змогли погодувати дітей гарячими стравами.
Також не менш важливий момент: після введення воєнного стану в Україну почали надходити перші вантажівки з гуманітарною допомогою. Їх потрібно було швидко оформляти, а це видалося непростою справою, оскільки на той час ще не діяла спрощена митна процедура декларування і оформлення гумвантажів. Але і з цими викликами закарпатські митники впоралися, бо уряд швидко відреагував і ухвалив відповідну постанову.
Щодо досвіду. Війна показала, що Державна митна служба готова впоратися з усіма навантаженнями. Були нюанси і складнощі, які доводилося щодня вирішувати та створювати нові алгоритми роботи з точки зору інформаційних технологій і процедур митного оформлення. Не минулося без низки проблем, але висновок за підсумками року такий: ми готові виконувати усі завдання і подолали усі виклики.
— Отже, основний наголос нині Держмитслужба робить на митниці, розташованій на західному кордоні. І це зрозуміло. Наскільки і як змінився стиль діяльності, інтенсивність роботи очолюваної вами установи?
— Інтенсивність роботи зросла. Концентруємося на максимальному сприянні суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), особливо релокованим з інших регіонів, швидкості митного оформлення і паралельно — забезпеченні належного рівня митного контролю та дотриманні процедур, передбачених законодавством.
Як пригадуєте, коли мене призначали, я озвучив триєдине завдання: наповнення бюджету, боротьба з контрабандою і сприяння бізнесу у зовнішньоекономічній діяльності. І «Голос України» тоді про це писав. Поряд з цим — працюємо над вирішенням інфраструктурних питань у пунктах пропуску, зменшенням черг на кордонах. Окреме завдання, яке я ставив особисто для себе, — змінити сприйняття митниці громадянами, змінити її обличчя. Якщо коротко, то хотілось би, щоб митник пишався своєю професією так, як це робить рятувальник, поліцейський чи військовий.
Загалом можу констатувати, що із завданнями ми справляємося.
— Державній скарбниці потрібні нові надходження. Тож які фінансові показники діяльності митниці?
— З моменту мого призначення у грудні 2022 року митниця щомісяця виконує і перевиконує плани. І тут передусім необхідно подякувати усім організаціям і підприємствам регіону за активну роботу в складних умовах війни. Адже саме вони забезпечують надходження до бюджету. А митниця зі свого боку активно цьому сприяє.
Якщо звернутися до мови цифр, то картина має такий вигляд: у жовтні та листопаді план виконати не вдавалося, а у грудні була поставлена конкретна мета — і станом на 31 грудня план перевиконали на два мільйони. Січень — перевиконання надходжень становило 46% (772,9 млн грн при плані 526 млн), лютий — перевиконання на 11 мільйонів (до бюджету надійшло 920 млн). На березень у нас стоїть дуже амбітна мета — понад мільярд. Це чи не найвищий показник, тим паче — на початку року, коли бізнесові потоки тільки активізуються.
Але пригадую слова Черчилля: «Ніколи не здавайтеся, особливо коли у вас є амбітна мета». Тому вважаю, що за березень мільярд гривень надходжень митниця забезпечить.
— Прискорити перетин кордону і для громадян, і для перевізників — одне з основних завдань митниці. Які нові підходи впроваджуєте чи нові технології? І що загалом впливає на цей процес?
— Насамперед треба зазначити, що нові підходи застосовує Державна митна служба по всій Україні. І серед багатьох уже запроваджених новацій варто вказати на дві основні наймасштабніші технології.
Перша — поняття авторизованих економічних операторів. Цей механізм передбачає низку пільг і спрощень для суб’єктів ЗЕД, які також допомагають швидше проходити кордон і знімають низку контрольних процедур. Цей механізм успішно впроваджений та діє в Євросоюзі. Він дозволяє підприємствам мати пільгу щодо гарантій і окрему смугу руху, оскільки вантажівка без огляду пломбується на території фірми і проїжджає до місця призначення без огляду на кордоні. Але для цього підприємство має провести власний аудит і отримати таке спрощення та авторизацію. До речі, в Україні також уже видані перші авторизації, що значно прискорює роботу суб’єктів ЗЕД. Нині ми працюємо над тим, щоб і в Закарпатській області були запроваджені такі процедури. Для цього було проведено круглий стіл з чотирма десятками суб’єктів ЗЕД, серед яких заводи-флагмани: «Єврокар», «Джейбіл», «Ядзакі» тощо.
Друга технологія — так званий митний безвіз. Тобто процедура спільного транзиту (NCTS), яка дозволяє проходити кордони без зупинок за принципом: один транспорт — одна декларація — одна гарантія.
Також ця процедура передбачає і доступ підприємств до спрощених митних формальностей, які застосовуються для бізнесу в ЄС. Щоб швидко імплементувати ці спрощення, ми також провели окрему зустріч із брокерськими організаціями регіону.
— Знаю, що Закарпатська митниця напрацьовує ще й окремий пілотний проект...
— Так. Це безпосередньо наша ідея саме для громадян, які перетинають кордон. Проект дістав назву «Митниця онлайн» і планується до запуску найближчим часом у тестовому режимі саме на Закарпатті.
Ідея його створити виникла, коли я об’їжджав усі пункти пропуску, що в зоні діяльності Закарпатської митниці, і вивчав гострі проблеми, з якими стикаються громадяни при перетині кордону з трьома країнами ЄС.
Що передбачає проект? Це — онлайн-доступ з телефону або ґаджета до великої кількості корисної інформації та найбільш поширених послуг чи функцій митниці через простий у користуванні й інтуїтивно зрозумілий портал. Тобто все необхідне для перетину кордону зібрано в одному місці.
Зокрема, там уже можна отримати точну інформацію щодо черг у всіх пунктах пропуску Закарпаття і часу, який необхідний для перетину кордону; підключений онлайн-калькулятор розмитнення авто, є можливість подати гуманітарну декларацію онлайн просто з телефону, розміщені контакти всіх підрозділів митниці і митних постів та багато інших корисних функцій.
Наприклад, маючи інформацію про черги в кожному пункті пропуску, в два кліки ви можете побудувати маршрут до будь-якого з них.
Окремо є блок з роз’ясненнями і відповідями на найпоширеніші запитання, що виникають у громадян при перетині кордону.
А після запуску і тестового використання функціонал порталу буде розширюватися і доопрацьовуватися.
— І коли нововведення почне діяти?
— Плануємо тестовий запуск десь протягом місяця на кількох визначених пунктах пропуску і аналізуватимемо, як він працює.
Ще додатково плануємо перед КПП розмістити знаки за QR-кодами, і ви з телефону, спрямувавши камеру на цей код, отримуєте посилання на портал. Нічого не потрібно шукати. Все зручно — в один-два кліки людина отримає корисну інформацію (або компетентні відповіді).
Так само з цього ресурсу можна написати повідомлення на митницю і поставити запитання чи озвучити проблему, а також звернутися за телефоном до оперативного чергового, який доступний 24/7.
— Чи вдається керівництву митних постів і безпосередньо інспекторам виловлювати хитрих пристосуванців і всюдисущих любителів легких грошей, котрі віддавна обсідають митницю? Які резонансні затримання або витончені схеми контрабанди можете виокремити протягом останнього часу?
— Нині основний акцент — це якісна аналітика. Окрім звичних для регіону питань з відомими порушеннями митних правил війна оголила й інші. Зокрема, у зв’язку з бойовими діями на сході та півдні нашої країни змінилися маршрути нелегального постачання наркотичних засобів та інших заборонених речовин, які проходили через азійські країни та росію. Тепер велику увагу приділяємо аналізу нових напрямків потенційного руху таких контрабандних потоків через європейські держави з так званих країн півмісяця — Ірану, Афганістану тощо.
Отже, ключ до вирішення цих питань — якісна аналітика. Посилюємо цей напрям, залучаємо і добираємо до аналітичного підрозділу нових спеціалістів, які працювали «на землі», які знають зсередини і на місці всі особливості. Також активно співпрацюємо з відповідними підрозділами Служби безпеки та інших правоохоронних органів.
А з приводу цікавих результатів: на одному з постів виявлено при ввезенні в Україну понад 8 тисяч пігулок різного виду психотропів і наркотиків та кількасот ампул з наркотичними засобами.
Ще один цікавий, але мало кому відомий результат: ми заблокували схему з обходу санкцій Європейського Союзу при постачанні товарів до росії. Завдяки нашій аналітичній роботі було виявлено схему, за якою різна дорога електроніка заїжджала з Європи в Україну, а потім за іншими документами вивозилася ніби до країн Азії, звідки потрапляла до росії. Ми зупинили такі поставки і на підставі наших матеріалів СБУ вилучила на одному з митних постів одразу чотири вантажівки з дорогою електронікою.
Є добрі результати щодо цигарок. На міжнародному посту «Дяково» вилучена цистерна, в якій перевозили понад 100 тисяч па
