Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

З великого міста у віддалене село: як львів’янка облаштовує життя на хуторі

inlviv.in.ua

З великого міста у віддалене село: як львів’янка облаштовує життя на хуторі

Львів’янка Юлія Малекс декілька років тому залишила роботу юристкою та переїхала на хутір. Там завела господарство – овець та кіз. Про них жінка знімає історії та показує їх у соцмережах. Яким є життя у віддаленому селі, дізнавалося Суспільне. Колись Юлія Малекс жила й працювала у Львові. Та вже п’ять років мешкає за містом – на хуторі. “Ми не хотіли жити в такому класичному селі, де сусіди через паркан. Ми хотіли жити в красивому місці, де є простір, де буде багато землі, де буде гарне місце і де в принципі ми будемо самі. А таких місць насправді не є так багато. І ми почали шукати собі щось в межах 50 кілометрів від Львова”, — каже жінка. Юлія разом з чоловіком, який зараз служить в ЗСУ, купили стару хату і завели господарство. Тепер на хуторі мешкають вівці, кози та кури. Тварини вільно гуляють територією. “Це на них чудесно впливає. Тому що, я бачу, тварини, яких не б’ють, їх не сварять, які вільні, які нагодовані, доглянуті, щасливі – вони стають якісь розумніші. Обов’язково даю імена. Вони всі особистості, всі мають мати імена, щоб пасувало те ім’я для тваринки. Буває, сама якось хочу назвати. Бачу, що ця тваринка, якось пасує їй. А буває, якесь голосування роблю в “Instagram” і люди з радістю допомагають. І такі дуже класні імена вигадують”, — каже мешканка хутора. Так було і з бараном, який, як каже Юля, вже став ручним. Розповідає, назвали його на честь політика: “Я його купила тримісячним баранчиком, бо мені треба був. Минулого року, десь в травні. І підписники мені назвали його Джонсонюк. І то так закріпилося за ним. І він такий файний! Дуже мене любить, дуже впертий і б’ється інколи”. На хуторі є кози. “Цю козичку на День народження подарували чоловіку побратими. І вона дуже сумувала. Бо вона з сестрою жила разом у стайні. І мені довелося ще сестру купити. Ну тепер вони не сумують, а в мене клопоту в два рази більше”, — розповідає Юлія Малекс. У соцмережах жінка називає свою сільську домівку “Хутір Щасливі Люди”. Каже, що зовсім не сумує за міським життям. Та водночас життя в селі, за її словами, передбачає багато роботи і нових навичок: “Мені доводиться дуже багато чого вчитися робити самій. Треба бути готовим, що ти десь будеш і електриком, і сантехніком. І мати якийсь план, чим ти будеш займатись. Обов’язково мати план. Насправді займатись можна дуже багато чим. Багато людей працює віддалено – головне, щоб був інтернет”. Сама ж Юля займається виготовленням масла та планує розвивати своє домашнє господарство. А у майбутньому, ймовірно, ще й запрошуватиме до себе туристів.
  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
28 березня 2024