Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
“Взявши до уваги численні прохання віруючих та провівши попередні консультації із духовенством та монашеством нашої Церкви про назрілу потребу реформи Літургійного календаря УГКЦ в Україні, а також зважаючи на душпастирські рації, ухвалили УГКЦ в Україні перейти з 1 вересня за новим стилем (початок Індикту) 2023 року Божого на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії”, – йдеться у 5-й постанові 93-ї сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні, яка відбулася 1-2 лютого 2023 у Львові (Брюховичах).
Для тих парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готовими до такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа), залишити можливість літургійного життя за юліанським календарем на період до 2025 року.
“Літургійний календар має два види свят. Одні з них ми святкуємо за сонячним календарем. Це так звані нерухомі свята. Свята, які щороку випадають в одну й ту ж календарну дату. Є інший цикл, який ми святкуємо за місячним календарем. Це так звана Пасхалія – свята. пов’язані зі святом Пасхи. Бо Пасха випадає завжди в неділю, і завжди на іншу дату ця неділя припадає. Наше рішення полягає у тому, що ми переходимо на новий стиль лише щодо нерухомих свят, – пояснив Блаженніший Святослав. – Поки що ми вирішили залишити Пасхалію такою, якою вона є сьогодні. Деколи наші православні брати поєднання такого типу григоріанського календаря для нерухомих свят і старої Пасхалії називають новоюліанським календарем. Але багато наших спеціалістів з літургій кажуть, що це неточне окреслення. Тому ця термінологія теж має свої недоліки, тож ми її не вживаємо прямо у нашому словництві. І такого терміну немає у нашому рішенні”.
Щодо того, чому обрали дату переходу на новий календар, то очільник УГКЦ пояснив, що, відповідно візантійської традиції, літургійний рік починається не 1 січня, а 1 вересня.
При цьому владика додав, що усім вірянам доведеться перелаштуватись на новий лад, оскільки йдеться не просто про перенесення дати Різдва, а про комплексну календарну реформу. Тож уже цього року грекокатолики відзначатимуть свято Покрови 1 жовтня, Миколая 6 грудня, а Різдво 25 грудня.
Після введення Григоріанського календаря в Українській Народній Республіці (УНР) 1918 року, юліанський календар залишився тільки в Королівстві Румунія, Королівстві Сербів, Хорватів і Словенців та Королівстві Греції, в яких сильною була негативна пам’ять про католицьку експансію. Особливо гостро ця проблема постала у нововиниклому Королівстві Сербів, Хорватів та Словенців (проросійські території), яке об’єднало як православних так і римо-католиків. Стратегія уніфікації в рамках югославського панславістського проекту вимагала пошуків спільної дати святкування Різдва (не Великодня) і змусила церкву і урядові органи зайнятися календарною реформою.
новоЮліанський календар був проголошений Вселенським патріархатом без згоди трьох Східних найстаріших після Константинопольського патріархатів: Александрійського, Антіохійського та Єрусалимського — представники яких відмовилися бути присутніми на конгресі. Не брали участь у конгресі Синайська архієпископія, і навіть Болгарська церква (Константинопольська Патріархія тоді вважала її схизматичною). У роботі наради брали участь архієреї Православної Російської Церкви — Кишинівський та Хотинський архієпископ Анастасій (Грибановський).
Стаття астронома-серба Міланковича (нагадаємо, що саме сербські революціонери, фінансовані росією, спровокували початок І-Світової війни у 1914 році), що з’явилася 1924 року в астрономічному віснику «Astronomische Nachrichten», називалася: «Кінець юліанського календаря і новий календар Східної Церкви». У період від 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським.
Зараз новоюліанський календар використовують дев’ять з шістнадцяти помісних автокефальних Східних православних церков, зокрема Вселенський патріархат Константинополя, Александрійський патріархат, Антіохійський патріархат, Румунська православна церква, Болгарська православна церква, Церква Кіпру, Церква Греції, Автокефальна православна церква Албанії та Православна церква Чеських земель і Словаччини. Також його використовують три з двадцяти трьох (!) східно-(греко)католицьких церков, а саме Болгарська греко-католицька церква, Греко-візантійська католицька церква та Румунська греко-католицька церква.
При цьому скрізь, крім Православної церкви Фінляндії, дата Великодня обчислюється за юліанським календарем.
Наразі Православна Церква України для обчислення свят користується юліанським календарем. З початком російсько-української війни та після того, коли 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним в Україні, питання щодо перенесення святкування на 25 грудня за новоюліанським і григоріанським календарями активізується щороку з наближенням Різдва. 18 грудня 2021 року митрополит Київський Епіфаній висловив сподівання, що українці впродовж наступних 10 років, у своїй більшості, перейдуть на новоюліанський календар.
Кількість переглядів: 8,032
