Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Помер Дмитро Павличко

tva.ua

Помер Дмитро Павличко

Увечері 29 січня помер український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч Дмитро Павличко. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова Національної спілки письменників Михайло Сидоржевський. “Мені щойно про це повідомив Богдан Горинь з посиланням на доньку письменника. Світла пам’ять і Царство небесне, шановний і дорогий Дмитре Васильовичу”, – ідеться у дописі. Дмитрові Павличку було 93 роки. Він Герой України (2004). Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого IV, V ступеня (1999, 2009), ордена «За заслуги» III ступеня (1997), ордена Свободи (2015), лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1977). Батько Соломії Павличко. Народився 28 вересня 1929 року в селі Стопчатів, нині Косівський район, Івано-Франківська область, Україна (тоді – анексована Польщею ЗУНР; за польським адміністративним поділом Коломийський повіт, Станиславівське воєводство, Польська Республіка) в селянській багатодітній родині. Початкову освіту здобув у польськомовній школі в Яблунові, продовжив навчання в Коломийській гімназії, потім – у Яблунівській середній школі. Із осені 1945 pоку по літо 1946 року – ув’язнений за справою щодо звинувачення в належності до УПА. Дмитро публічно визнав свою належність до УПА, в інтерв’ю розповідав що його загін розпустили, а його відправили до школи. У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету. Член КПРС з 1954 по 1990 роки. З 1955 року – член ЦК ЛКСМУ. Завідував відділом поезії редакції журналу «Жовтень» (нині — «Дзвін»), після переїзду до Києва працював у секретаріаті СПУ. Упродовж 1971–1978 pp. Дмитро Павличко редагував журнал «Всесвіт». Перша збірка поезій «Любов і ненависть» з’явилася у 1953 році. Пізніше побачили світ поетичні книги «Моя земля» (1955), «Чорна нитка» (1958),«Правда кличе» (1958), – вісімнадцятитисячний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів, «Пальмова віть» (1962). У 1968 році вийшла збірка «Гранослов», згодом «Сонети подільської осені» (1973), «Таємниця твого обличчя» (1974), «Сонети» (1978), «Спіраль» (1984), «Поеми й притчі» (1986), «Покаянні псалми» (1994). Дмитро Павличко уклав антологію перекладів «Світовий сонет» (1983). Літературно-критичні праці зібрані в книжках «Магістралями слова» (1978), «Над глибинами» (1984), «Біля мужнього слова» (1988). У 1990-1994, 1998-1999 роках – Народний депутат України. Один із авторів Декларації про державний суверенітет України та першої зовнішньополітичної доктрини самостійної держави, що передбачала нейтральний та позаблоковий статус України – іноді цю доктрину іменують саме «доктриною Павличка». Із 21 жовтня 2005 року по 25 травня 2006 року – народний депутат України (фракція Української Народної Партії).
  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
29 лютого 2024