Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Після панахиди в рідній домівці воїна тіло Максима привезли до Гарнізонного будинку офіцерів, де вже зібрались рідні і близькі, друзі та знайомі, та просто небайдужі бердичівляни, щоб відати останню шану загиблому Герою.
Знову звучали скорботні слова від міського голови Бердичева Сергія Орлюка, натхненна проповідь від протоієрея Євгена Шимченка, добрі згадки від колишнього викладача Максима з коледжу промисловості, економіки та права.
Максим Сторожук народився 17 лютого 1993 року. Навчався в бердичівській школі № 14, а потім на ливарника в нашому коледжі. Продовжив навчання в Одеському політехнічному університеті і відслужив в національній гвардії. В пам’яті всіх однокласників та одногрупників залишився добрим товаришем, який ніколи ні на кого зла не тримав.
Працював Максим спочатку на ливарному комплексі, а потім на меблевих виробництвах та на «обшивках» в Бердичеві. І тут пам’ятатимуть його як доброго товариша, який ніколи не конфлікутував ні з ким. Любив природу, збирав гриби, завжди допомагав батькам і родичам. Дитячі та юнацькі роки пройшли в селі бабусі, Великих Низгірцях, де він теж завжди допомагав по господарству.
На жаль, не встиг він знайти свою половину та створити сім’ю, не встиг стати батьком, і ще багато чого не встиг...
17 квітня був мобілізований до лав ЗСУ та став Старшим стрільцем 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А4080. Зо успіхи був неодноразово нагороджений грамотами і подяками, а 2 грудня під Бахмутом прийняв свій останній бій...
Знову траурна колона заповнила вулицю братів Міхєєвих , а люди повиходили з будинків зачувши тужливі мелодії військового оркестру.
Далі похоронна процесія рушила до Великих Низгірець, де її вже зустрічали на колінах сотні односельчан, які пройшли за тілом Героя через усе зимнє село до сільського цвинтаря.
На траурному мітингу виступили староста села Анатолій Білик та сільський голова Семенівської громади Наталя Семенюк, а під звуки салюту та гімну України тіло загиблого знайшло свій останній спочинок у рідній землі.
