Парагвайський погляд на Німеччину

30.11.2022, 13:13 hvilya.com

Трохи реальної політики. Щось мені підказує, чи навіть так: я переконаний, що зірка Німеччини заходить, а Парагваю сходить. Бо чоловік, у якого я зараз тимчасово мешкаю (назвемо його Макс), кинув Німеччину і переселився до Парагваю. Макс з так званих казахстанських німців. Приїхав з батьками до Німеччини, коли йому було 5 років. У 33 переїхав до Парагваю, де і живе вже 7 років. Встає він рано. В нього є породисті кури, породисті індики, породисті гуси, породисті вівці («дають багато м’яса, а вовна з них сама опадає — не треба стригти»), породисті свині, породисті («виписав з Німеччини») дикі свині.— А навіщо дикі, — питаю я.— В них м’ ясо не таке жирне, для здоров’я краще. Щоб попорати оте все Макс і встає рано. А ще він вимурував собі величезний басейн-акваріум і запустив у нього сомів. А для дітей вставив в той басейн велике скло — щоб малеча життя риб спостерігала. А ще він хоче завести породистих корів… Хоча насправді він не фермер, а керівник великої будівельної фірми — під 8 десятків робітників, 10 об’єктів зводяться паралельно. Я на багатьох був — гарні будинки «за німецькими стандартами», бо Макс у Німеччині був будівельним майстром. А ще він подвижник і «продвижник» спорту — створив (побудував і обладнав сучасними тренажерами) фітнес-центр. Говоримо про причини переїзду. Їх чимало. Але він спочатку віджартовується: у 2015 році (рік так званої «кризи біженців» у Європі) вся Африка приїхала до Німеччини, то я для них місце звільнив. А дружина додає: треба було дітей рятувати, поки вони не збожеволіли. У Макса четверо дітей. («Що таке четверо, говорить Макс, нас у мами було п’ятнадцятеро»). Це глибоко віруюча родина. І виховують вони дітей традиційно, просто, нормально. Вони самі визнають лише дві статі і хочуть, щоб і діти не забивали собі голову «гендерами». А гендерне виховання в Німеччині нав’язливе, з ясельного віку. Якщо батьки проти, то перевиховують батьків. Якщо батьки не перевиховуються, то дітей можуть у них і забрати. Щоб вони не впливали негативно. Тому вони і виїхали — від гріха подалі. Я був на службі у їхній церкві — повно малечі, батьки моляться, а з дітьми у цей час займається «вихователька» на громадських засадах. От і виходить, що втрачає Німеччина працьовитих освічених християн, які до того ж звалюють собі на плечі приємну, але важезну (і дорогу) ношу виховання дітей. А отримує з Африки… Промовчу. Цифри: у Німеччині народжується 1,53 дитини на одну жінку (2020). Для простого відновлення населення треба 2,1. Вимираємо. Хоча років 10 тому було ще гірше. Так, може, держава нарешті зрозуміла і виправляє становище? Як би не так! Зростання сталося після 2015 року — більшу народжуваність дають мігранти-мусульмани з Африки, з Туреччини, з арабських країн. «Німеччини, яку я знав раніше, вже нема», говорить Макс. Тому і жалю за країною в нього нема. І вже ніколи не буде, треба чесно додати. Макс будуватиме в Обліґадо — для таких самих переселенців з Європи, як і він сам. А хто будуватиме в Ґельзенкірхені? Хоча…Країна Німеччина, територія, звичайно, ніде не щезне, не розчиниться у Всесвіті. Існуватиме. Віктор Тимченко