1С: відкритий фронт української бухгалтерії

15.08.2022, 11:19 mind.ua

Повномасштабне вторгнення Росії та атаки на сервери 1С у квітні, які ускладнили та навіть призупинили роботу деяких сервісів в нашій країні, знову підняли проблему використання російського ПЗ для управлінського та бухгалтерського обліку, яке за 30 років міцно вкорінилося в українських компаніях. Наразі, як і вісім років тому, вирішення проблеми переходу з 1С на українські або міжнародні аналоги для суспільства лежить в площині етики і патріотизму, а для бізнесу – ще й безпеки, а також ресурсів, які під час війни завжди в дефіциті. Mind зібрав аргументи «за» і «проти» та пропонує обговорити, як варто вирішувати питання переходу на різних рівнях – від державного до особистого.Історія пунктиромПро необхідність відмовитися від 1С – як і від будь-яких російських товарів – почали говорити ще з 2014 року, а в 2017 її навіть спробували закріпити на законодавчому рівні. 28 квітня 2017 РНБО склало перелік юридичних та фізичних осіб з Росії, яким заборонено провадити діяльність на теренах України, а 15 травня президент Порошенко затвердив його своїм Указом.Разом з іншими під санкції потрапила й компанія-постачальник ERP-систем ТОВ «1С». На момент введення санкцій її продуктами користувалися до 90% українських компаній (або близько 500 тисяч, порахувати точніше було неможливо через піратське використання неліцензійних версій), їх поширювали і обслуговували більше 500 франчайзі та 150-200-тисячна армія спеціалістів-розробників.Реакція українського бізнесу та бухгалтерів була здебільшого передбачувано негативною – адже введення санкцій, скоріш за все, означало в майбутньому відмову від звичного ПЗ і, як наслідок, додаткові витрати. В компанії «1С» висловили сподівання, що рішення РНБО є помилковим, а юристи одразу ж пояснили, що насправді санкції введено тільки щодо юридичної особи, а тому вони не стосуються продуктів 1С, тож бізнес може і надалі користуватись ліцензійним продуктом на законних підставах. 14 травня 2020 року рішення РНБО, підтверджене Указом президента №184, заборонило державним установам використовувати продукти 1С, але ні механізм перевірки, ні відповідальні за виконання, ні навіть штрафні санкції так і не були визначені в подальших актах. У 2021 році була спроба врегулювати це питання – група народних депутатів зареєструвала законопроєкт №5193, який мав внести відповідні зміни до кримінального законодавства щодо відповідальності за порушення, але він навіть не потрапив на розгляд до сесійної зали.В підсумку один з департаментів СБУ, відповідаючи листом на журналістський запит, 18 квітня 2022 року мусив визнати, що випадки використання російського ПЗ є «непоодинокими» навіть на «об’єктах критичної інфраструктури», але разом з тим, законодавство не визначає «порядку притягнення та виду відповідальності за порушення приписів Закону» та «відповідальних державних органів за реалізацію конкретних видів санкцій».Крім того, в СБУ визнали, що використання російського ПЗ «несе загрозу конфіденційності, цілісності і доступності даних, які циркулюють в автоматизованих системах», з чим погодилися й усі опитані Mind спеціалісти. Ігор Сошников, CEO компанії TG Consulting«Ми не знаємо, що там всередині будь-якої програми 1С, а також не можемо бути впевненими, що ці продукти не перестануть працювати за одним клацанням пальців, знерухомивши весь український бізнес, більше 80% якого наразі все ще користується російським ПЗ», – говорить Ігор Сошников, CEO компанії TG Consulting.Тож небезпека для даних, складність в отриманні своєчасних оновлень і можливість накладення нових санкцій і заборон з боку держави – головні ризики, які наразі несе український бізнес, що користується російським ПЗ.А що для бізнесу означає перехід на українське або міжнародне ПЗ? Ми зібрали основні побоювання власників бізнесу і бухгалтерів і запропонували розробникам на них відповісти.Чи ІСНУЮТЬ аналоги? Любомир Дорошенко, керівник департаменту SMB продажів хмарного оператора GigaCloud«Аналогів, можливо, і немає, але альтернатива – точно є! – вважає керівник департаменту SMB продажів хмарного оператора GigaCloud Любомир Дорошенко. – Українські компанії точно не перебувають «у стадії розробки», як здається деяким бухгалтерам, вони працюють на ринку від 25 до 5 років і мають як готові рішення, так і можливості створювати конфігурації «під ключ»».Проаналізувавши ринок, спеціаліст запропонував Mind топ-чотири українських та закордонних альтернатив 1С.За словами Сергія Мозгового, директора з маркетингу компанії «Дебет Плюс», більшість українських програм, які є альтернативою 1С:Бухгалтерії, з’явилися ще в 1990-ті роки і розвивалися за спільною для усіх схемою, оскільки цей розвиток був прив’язаний до змін у чинному українському законодавстві. Тому українські програми мають повністю той самий функціонал, що і 1С: нарахування заробітної платні, виробництво, торгівля, податковий облік, формування звітів, оборотна відомість, звіти для податкової і для статистики, управлінський облік, синхронізацію з банками, білінговою системою і системою цифрового документообігу, – а якщо чогось не вистачає, це завжди можна додати. Сергій Мозговий, директор з маркетингу компанії «Дебет Плюс»«Невідповідності трапляються тоді, коли програму суттєво перероблювали і додавали багато всього, що не входить до бухобліку і не відповідає жодному стандартному пакету, – говорить Мозговий. – Але українські спеціалісти збирають інформацію і створюють екзотичні модулі, а також слідкують за усіма змінами у законодавстві – причому, не лише податковому, а й галузевому, і за можливості додають до пакету новий функціонал».Тобто, доведеться платити ще раз?Так, платити за ліцензію («коробочну» версію за 1 чи більше робочих місць) і допрацювання «під ключ», якщо воно вам необхідне, доведеться ще раз. І це часто є головним і насправді зрозумілим аргументом проти переходу – адже ресурсів, та ще й під час війни, і так обмаль.Тут варто зазначити, що зазвичай дистриб’ютери 1С, які продають програму і супровід, обмежені у розцінках тими виплатами, які мають сплачувати власнику, тоді як українські компанії у цьому питанні – самі собі господарі, а тому наразі часто влаштовують спеціальні акції для тих, хто вирішив попрощатися з 1С, і віддають їм ліцензію за безцінь, чим можна було би скористатися заради економії. Поза акціями вартість одного робочого місця в українському ПЗ для бухгалтерії є такою ж або навіть більш низькою, ніж у російських конкурентів (від 5900 до 6900 грн), так само як і вартість робочої години спеціаліста (від 300 до 1800 грн). Заради справедливості додамо, що зазвичай ліцензія купується один раз і назавжди, а подальші виплати стосуються оновлень, обслуговування та допрацювання програми під потреби конкретної компанії. Крім того, українські розробники наразі пропонують і модульні рішення – можливість купити програму не з повним набором можливостей, а лише ті частини, які потрібні, – на випадок, якщо, наприклад, для певних потреб компанії було розроблено унікальну програму.Якщо ж йдеться про міжнародні ERP/CRM системи, там стартовий пакет може бути дорожчим за 1С, хоча, як стверджує Ігор Сошников, з часом загальна вартість проєкту разом з допрацюванням часто виявляється меншою, оскільки міжнародні програми не потребують ані такої кількості допасувань, ані постійної підтримки спеціаліста у великих обсягах. До того ж, впровадження міжнародних систем зазвичай означає оптимізацію бізнес-процесів – і в цьому полягає головна різниця між 1С і, наприклад, SAP Business One: якщо 1С заточена на підлаштування програми під звичні для компанії схеми, то SAP Business One пропонує в комплекті робочі світові best practice бізнес-процеси, згідно з якими доводиться змінювати роботу компанії. «Зазвичай це викликає спротив співробітників українських компаній, – говорить Сошников, – але виправдовується, по-перше, серйозною оптимізацією, збільшенням прибутків і значною економією ресурсів – наприклад, до 30% скорочення складів, а по-друге тим, що налаштовує роботу за тими ж принципами, за якими працює бізнес в усьому світі, що для нас наразі дуже актуально».Фото: pixabay.comДе взяти спеціалістів?Відомо, що починаючи з 90-х 1С зробила ставку на розвиток дилерської мережі і виховання великої кількості спеціалістів. Це було нескладно: компанія мала на це ресурси, а спеціально розроблена всередині компанії мова 1С була дуже простою і дозволяла програмувати російською, завдяки чому на навчання базового спеціаліста вистачало одного місяця. Така політика принесла свої плоди: компанія створила величезну мережу, яка, крім 500 франчайзі в Україні, охопила ще країни Балтії і Білорусь. В результаті у 2020 році, незважаючи на санкції в Україні, ТОВ «1С» з виторгом $963 млн було визнано найбільшим російським ІТ-розробником, змагатися з яким в сфері інвестицій дуже й дуже складно.Тим не менш, окрема мова програмування 1С з низьким «порогом входу», яка на початку створила умови для швидкого виховання великої кількості спеціалістів, тепер може грати в мінус. Справа в тому, що українські програми написані на найбільш популярних у світі мовах програмування, а тому прочитати код і створити нові конфігурації може будь-який програміст зі знанням мови і відповідного домену. Наприклад, «Дебет Плюс» написаний на Java і JavaScript, спеціалістів з якого, мабуть, не менше, ніж з 1С, – говорить Сергій Мозговий. – Проблема може бути тільки в тому, щоб розібратися з базами даних, але будь-який спеціаліст, який раніше програмував на JavaScript, розбереться і зможе вносити зміни в конфігурацію. Ліцензійними правами закрите тільки ядро програми».Крім того, поступовий перехід на онлайн суттєво спростив роботу спеціалістів і скоротив потребу в їхній кількості: якщо раніше доводилося відправляти девелопера у відрядження на кілька днів до кожної компанії, тепер програміст з легкістю може влаштувати зустріч для консультацій, доопрацювань, оновлень чи виправлень дистанційно, задовольнивши за день потреби кількох бізнесів. Цей підхід демонструє свою ефективність і в нових реаліях, коли через війну багато бухгалтерів виїхали зі своїх міст чи нав