Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Із 7 по 30 березня медсестра з Чернігівщини, 26-річна Анна Янко, перебувала в полоні російських окупантів у підвалі школи села Ягідне разом із 360 людьми.
Як розповіла Анна, спочатку люди трималися, а потім почали вмирати.
Спершу трупи лежали біля нас, а потім дозволили виносити в кочегарку. І коли люди просили їх поховати, одного дня таки дозволили. За словами дівчини, селяни без супроводу пішли на кладовище, де вирили дві ями: в одну поклали три тіла, в іншу – два.
“Тут біля цвинтаря зупиняється БТР і починає стріляти. Хто встиг застрибнути в яму до небіжчиків, врятувався, а хто останній – зачепило осколками. Їх потім на тачках привезли. Ще й брехалиросіяни, що то наші обстріляли. Але ж люди не дурні”, – додала Анна.
Вона також розповіла, що доводилося ходити в туалет при всіх, відра стояли біля сходів нагору. Просили відвертатися, дівчата прикривали одна одну куртками.
“Ми не знали , що відбувається, – де яка армія, де окупація? А вони розказували, що взяли Харків, Маріуполь і Херсон, Київ і Чернігів у кільці, а Зеленський підписав угоду про капітуляцію й утік у Францію. Казали, що тут буде “українська народна республіка” і Путін будинки всім відбудує. Я не вірила”, – розповіла дівчина.
За її словами, не зійти з розуму допомогли мотитви і жарти.
“Як ми не подуріли? Молилися, іноді жартували, з орків сміялися. Якось вузькоглазі принесли нам хліба – й ми всі ринули до нього. А окупанти покидали автомати й поховалися. Сцикливі. Думали, що ми на них з голими руками підемо”, – зазначила Анна.
Нагадаємо, під Макаровим знайшли братську могилу, серед вбитих окупантами – громадянин Чехії.