Спраглі «шарового» чтива

09.08.2020, 02:16 hvilya.com

Знову і знову чую: «подаруйте книжку»… Я проживу до 100 років, та, на жаль, і потому тема ця, напевно, лишиться актуальною в Україні. Вкотре просять. Ніби між іншим. Вкотре пояснюю: я не дарую те, що мені не належить. Бо моє — це куплене за мої гроші, подароване мені або зроблене власноруч. Якщо мені подарують мою книжку — окей, я подарую тому, хто перший зголоситься… «Але ж ви її написали! Вона — ваша!» — кричать мені. Гаразд, готовий подарувати те, що нібито моє — нередагований вордівський файл. З очепятками. Бо редагований – то вже власність видавця. Він мені за нього заплатив. Не важливо, скільки. Я продав сировину — він уклав свої гроші й виробив товар. Мені дає 5-25 авторських примірн