Наш другий мозок: як кишківник керує емоціями людини

01.01.2025, 17:03 diagnoz.in.ua

Кишківник – це складна система, що включає в себе понад 100 мільйонів нейронів, які формують разом ентеральну нервову систему. Кожній людині доводилося відчувати метеликів (напруження) у животі. А ще вам напевно не раз говорили слідувати своєму "нутру". Всі ці фрази та відчуття наочно демонструють, що емоції людини багато в чому визначаються тим, що їй говорить стан її внутрішніх органів. У всіх нас є свій мікробіом — особливий, як і наші зв'язки між нейронами. Кількість бактерій, що живуть в тілі людини, значно перевищує кількість її клітин. Вся ця сукупність мікроорганізмів отримала назву "мікробіом". І більша частина цих бактерій мешкає у нас в кишківнику. Кишківник не лише бере участь у травленні, але й відіграє ключову роль у боротьбі із запальними процесами та регулюванні імунітету. Кишківник — це складна система, що включає в себе понад 100 мільйонів нейронів, які формують разом ентеральну нервову систему. ЕНС заведено називати другим мозком, оскільки під час дозрівання плоду в утробі матері вона формується з тих самих тканин, що й центральна нервова система (ЦНС). Між ЕНС і головним мозком можна провести багато хімічних паралелей. Кишківник і мозок часто контактують за допомогою нейронних, імунних та ендокринних зв'язків. Враховуючи тісний зв'язок між мозком і кишківником, стає зрозумілим, чому емоційні та психологічні фактори часом призводять до певних симптомів, пов'язаних з роботою травного тракту. Особливо сильно це помітно, коли кишківник нагадує про себе без, здавалося б, видимих на те причин. У світлі нових наукових відкриттів, цілком ймовірно, що вилікувати функціональні розлади органів травлення неможливо без урахування поточного емоційного фону та стресу. Так, дослідження показали, що пацієнти, які використовували для лікування методи, засновані на психологічному підході, позбулися симптомів хвороби швидше, ніж ті, хто отримував традиційне медичне лікування. І, навпаки, порушення в роботі кишківника призводять до розвитку психоневрологічних порушень на кшталт розсіяного склерозу, розладу аутистичного спектру і навіть хвороби Паркінсона. Також вчені виявили зв'язок між певними віковими змінами в кишківнику та розвитком хвороби Альцгеймера. Під час одного з досліджень вчені навіть назвали однією з причин депресії запальні процеси в кишківнику. При цьому численні експерименти на тваринах показали, що маніпулювання мікробіотою в кишківнику дійсно може викликати стан тривожності і навіть депресії.