Микола Кибальчич — винахідник і революціонер-народник українського походження. Автор схеми першого у світі реактивного літального апарата. Страчений за замах на імператора Олександра II.
Походження винахідника
Кибальчич – старовинне прізвище, поширене в Сербії ще з часів панування турків. З турками боролися кибальчичі, які створили гайдуцький рух. За родинною легендою, один з таких загонів-чет очолював молодий священник Федір Кибальчич. Турки оголосили за його голову велику нагороду, тому гайдуцька Рада наказала втекти у Рувімську пустинь – монастир біля міста Сосниці на Чернігівщині. Він і поклав початок роду Кибальчичів в Україні.
Згодом Федір закінчив Київську духовну семінарію. Його нащадок Іван Кибальчич протягом 8 років працював учителем у селах Кролевецького повіту та одружившись, прийняв сан священник в м. Коропі Кролевецького повіту. П’ять поколінь священників дав рід Кибальчичів.
Молоді роки
Короп – артилерійська столиця Гетьманщини на Чернігівщині. Тут у сім’ї місцевого священника народився Микола Кибальчич 31 жовтня 1853 р. далекий родич Віктора Сержа, дід маршала авіації Олександра Голованова. Винахідник, керівник “пекельних лабораторій” організації “Народна Воля”, яка готувала замах на російського імператора Олександра ІІ.
В 1864 р. вступив до Новгород-Сіверської чоловічої гімназії, але (за наполяганням батька) був відправлений до духовного училища, потім у Чернігівську духовну семінарію, звідки в 1869 знову повернувся до гімназії. Захопився хімією, за що отримав прізвисько «піротехник». Мав здібності до математики та мов. Закінчив гімназію зі срібною медаллю. Згодом свої знання з хімії вдосконалював у Петербурзі в інституті інженерів шляхів сполучення та медико-хірургічній академії. Завдяки здобутим знанням та вмінням спромігся в домашніх умовах виготовити динаміт, який не поступався динаміту Нобеля.
Ув’язнення та страта
За знайдену в українця вдома заборонену літературу Кибальчича на 3 роки відправили у Лук’янівську в’язницю.
Після відбування терміну через неможливість завершити освіту вчений працював у підпільній лабораторії.
Помер Кибальчич через власні винаходи та переконання. Після кількох невдалих терактів 1 березня 1881 року російський імператор Олександр ІІ загинув від вибухівки. До розробки цієї бомби причетний і Кибальчич. За це 27-річного Миколу Кибальчича стратили.
Головне відкриття Кибальчича
Щоправда, перебуваючи близько місяця у тюрмі, українець здійснив своє головне відкриття – перший у світі проєкт реактивного апарата. За легендою – креслення він зробив ґудзиком на стіні своєї камери.
Він запропонував пристрій порохового ракетного двигуна, метод керування польотом шляхом зміни кута нахилу двигуна, програмний режим горіння, спосіб забезпечення стійкості апарата.
21-23 березня у в’язниці він склав проєкт повітроплавального приладу на основі ракетного двигуна, передав його своєму адвокатові та попросив добитися його розгляду науковими експертами, але його вилучила царська “охранка”. Унікальний винахід надовго було поховано в архівах спецслужб… і побачив він світ тільки в 1918 р.
29 березня Кибальчича засудили до страти через повішення. Він категорично відмовився від помилування, однак звернувся до міністра внутрішніх справ із проханням дозволити побачення з експертами з приводу його проєкту.
“Перебуваючи в ув’язненні, – пише Микола Іванович, – за кілька днів до своєї смерті, я пишу цей проєкт… Якщо ж моя ідея, після докладного обговорення вченими-спеціалістами, буде визнана здійсненною, то я буду щасливим тим, що зроблю величезну послугу батьківщині й людству”.
3 (15) квітня 1881 року о 9 годині 20 хвилин ранку обірвалося життя автора першого у світі проєкту космічного літального апарату. 27-літнього Миколу Кибальчича повісили та закопали на смітнику.
Репресії проти сім’ї
Рідним “царевбивці” Кибальчича було запропоновано змінити прізвище, однак вони відмовилися. Сім’я терориста зазнала шквалу репресій. Усіх юнаків з їхньої родини виключили з навчальних закладів і відправили в солдати. Через пів року, не витримавши переслідувань, померли брат і сестра народовольця.
Буря не обійшла і земляків Кибальчича: указом сина убитого царя містечку Короп було заборонено розбудовуватися, а самим коропчанам наказано побудувати церкву і все життя замолювати гріх земляка.
