Іван Пулюй – всесвітньо відомий український вчений, великий фізик і електротехнік, винахідник Х-променів, які назвуть “рентгенівськими”, громадсько-політичний діяч і патріот України.
Наукові та технічні успіхи людства у XX сторіччі важко уявити без використання невидимих променів, які називають рентгенівськими. Ці промені використовуються і в техніці, і в науці, і в медицині. Вперше їх отримав і застосував для отримання знімків наш співвітчизник Іван Пулюй.
З богословів – у фізики
Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року в селі Гримайлові Тернопільської області в сім’ї високопоставленого чиновника. Його батько Павло Пулюй обіймав посаду бургомістра.
Його сім’я була дуже побожна, тому сам Іван з дитинства був вкрай релігійний. Мало того, він збирався стати греко-католицьким священником.
Після закінчення Тернопільської гімназії майбутній вчений поступив до Греко-католицької духовної семінарії у Відні, де поєднував навчання з перекладами духовної літератури українською мовою.
В останній рік навчання в духовній семінарії Пулюй відвідував лекції з математики, фізики та астрономії у Віденському університеті. Ці науки настільки його захопили, що він вирішив не висвячуватися на священника, а стати студентом філософського факультету (фізико-математичне відділення) цього університету.
Після відмови стати священником, як того хотіли його батьки, Іван Пулюй втратив фінансову підтримку сім’ї. Щоб заробити на шматок хліба, молодий фізик давав уроки математики.
Однак, попри свої заняття фізикою, Іван Пулюй до кінця життя залишався віруючим християнином, завжди повторюючи: “Що має статися – станеться обов’язково і буде якнайкращим, тому що така воля Господня”.
Науковий шлях
У 1872 році Пулюй склав випускні іспити та отримав право викладати в гімназії фізику і математику. Одночасно він почав працювати у фізичному інституті у професора Ланге.
У 1875 році він зумів отримати стипендію в австрійського Міністерства освіти та поїхав стажуватися до Страсбурзького університету.
Саме у Страсбурзі він знайомиться з іншими стажистами Вільгельмом Рентгеном та Ніколою Теслою. Іван Пулюй потоваришував з майбутньою легендою світу науки Теслою.
Вчений захопився вивченням явищ, які породжувалися електричним струмом у вакуумі.
Для складних дослідів з електротехніки йому потрібні були особливі газорозрядні скляні трубки, тому він самостійно освоїв ремесло склодува та виготовляв їх самостійно. Такі трубки, до речі, Пулюй дарував і Рентгенові для його досліджень.
Вже в молоді роки Пулюй впритул наблизилися до розгадки природи випромінювання, що походить від катодних променів.
Свої дослідження молодий фізик продовжив і після повернення до Відня. При вивченні явищ в трубках він вперше зумів описати видимі катодні промені. Наочним підтвердженням зроблених українським фізиком висновків став винахід ним газорозрядного пристрою.
За свою довгу кар’єру Пулюй викладав фізику у Військово-морській академії у м. Фіуме, був професором Вищої технічної школи в Празі, приват-доцентом у Віденському університеті, ректором першої в Європі кафедри фізики та електротехніки (очолював кафедру протягом 32 років), ректором фізики Німецької вищої технічної школи в Празі, доктором Страсбурзького університету, радником Двору Його Імператорської Величності Франца-Йосифа, державним радником з електротехніки Чехії та Моравії.
Протистояння з Рентгеном
Насправді ця сторінка історії досі викликає багато питань, відповіді на які можуть лягти в основу цікавого художнього фільму в дусі протистояння інших двох видатних винахідників – Едісона й Тесли.
Сучасні дослідники стверджують, що саме Іван Пулюй винайшов «рентгенівські промені». Вчений ще у 1881 році сконструював лампу, яка стала прообразом рентгенівського апарату. Цей винахід отримав срібну медаль на Міжнародній електротехнічній виставці, що відбувалася в Парижі.
Але офіційна версія винайдення х-променів звучить так. 8 листопада 1895 року Рентген засидівся допізна в лабораторії. Чомусь він обернув лампу, подаровану Пулюєм, темною пругкою пластиною. Рентген, за його словами, збирався вже йти та наостанок перевірив прилади. Випадково він помітив світло в лампі й, коли зняв з неї пластину, побачив на тій зображення. Це нібито спонукало вченого до подальшого відкриття, що струснуло світ. У популярній пресі з’являється перше повідомлення про промені, які дозволяють «зазирнути» крізь непрозорі стінки.
Рентген відразу ж повідомив про знімки в наукові видання і в найближчі пів року прочитав масу лекцій. Відкриття так вразило вчених, що на туманні пояснення природи променів, які звучали від Рентгена, відразу мало хто звернув увагу.
Про результати Рентгена дізнався Пулюй і зрозумів, що колега таки використав у дослідах подаровані йому скляні трубки. Але у своїх статтях він не згадує ні цього факту, ні імені Пулюя взагалі. Пулюй через 2 місяці після Вільгельма Рентгена друкує свою наукову статтю й виступає перед науковою аудиторією.
Зміст виступів українського вченого полягав у тому, що явище, представлене Рентгеном, давно відоме. Зокрема, самому Пулюю. Він навіть продемонстрував такі само, як у німецького колеги, знімки, але зроблені раніше. За допомогою своєї лампи Іван Пулюй зумів зробити разюче чіткі знімки зламаної руки 13-річного хлопчика, руки своєї доньки із захованою під долонею шпилькою. І місце перелому, і шпилька відмінно проглядалися на отриманих зображеннях.
Також 2 лютого 1896 р. Пулюй отримав перше зображення повного людського (дитячого) скелета в Х-променях дуже високої якості, яке згодом опублікував відомий англійський журнал “The Photogram”.
Є припущення, що саме роботами Пулюя пізніше скористався Вільгельм Рентген. Адже Пулюєві Х-променеграми мали вищу роздільну якість, аніж Рентгенові, тобто він краще на них розумівся. Тривалий час Х-променеграми Пулюя лишалися неперевершеними за технікою виконання.
Однак патент і Нобелівську премію отримав саме Вільгельм Рентген, який першим оприлюднив свої наукові результати.
Рентген, до речі, відмовився читати традиційну для нобелівських лауреатів лекцію про свої дослідження. А на запитання в листі Пулюя про те, чи використовував він подаровані трубки, не відповів.
Вся германська преса переконала світ, що “першовідкривачем чудо-винаходу став великий німецький фізик Вільгельм Рентген”, а Х-промені моментально отримали назву “рентгенівських”.
Фактичне відкриття рентгенівського апарату задовго до його офіційного автора – це справжній науковий подвиг. А скромність українського вченого, який не вважав за потрібне боротися за визнання і дивіденди, зайвий раз доводить благородство натури Івана Пулюя та відданість своїй справі, а також ставить його в один ряд з великими діячами світової науки.
Заслуги Івана Пулюя в науковому світі загальновизнані. Він першим:
- виявив появу електропровідності в газах, що опромінюються рентгенівськими променями;
- показав можливість використання х-променів в медичній діагностиці;
- зумів зробити рентгенівський знімок людського скелета цілком.
Великий патріот Іван Пулюй
«Поневолені народи Росії повинні стати вільними й утворити власні держави. Але найважливіше значення для досягнення цієї мети, для забезпечення тривалого миру в Європі може мати тільки самостійна Україна. Незалежність України є, за нашим переконанням, ключем до миру в Європі».
Іван Полюй
Іван Пулюй активно проявився в національному русі.
Ще будучи студентом університету, він створив національно-патріотичні організації “Громада” і “Віденська Січ”, в які об’єднав учнів-вихідців з України.
Іван Пулюй, який вільно володів 15 мовами, доклав титанічних зусиль, щоб разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким перекласти та видати українською мовою Біблію.
Цікаво, що ще перед початком роботи над перекладом Біблії Іван Пулюй видав український молитвослов і під час російсько-японської війни передав українським полоненим воїнам тисячу примірників. “Коли про це дізнався імператор Японії, то передав Пулюю в знак поваги подарунок – великий килим”.
Також вчений звернувся до російського генерала з проханням передати дві тисячі примірників українським воїнам, які служили в російській армії. Відповіді не отримав.
Іван Павлович Пулюй був пристрасним патріотом України, який не втомлювався повторювати про необхідність здобуття Україною незалежності. У розпал Першої світової Пулюй написав дві фундаментальні роботи про ситуацію в Україні та її роль на тодішній геополітичній арені.
Він переконував Європу: Україна є і буде бар’єром, що відділяє європейські держави від загарбника – Росії. “Якщо потрібно протиставити дієву завісу проти загрозливої сили російського гіганта, то повинна бути звільнена Україна, ця основа розвитку російської влади, в інтересах найбільш можливої стабільності миру в Європі”, – писав він у роботі “Україна та її міжнародне значення”.
Завдяки незалежній Україні московитський царизм було б витіснено із Чорного моря, Балкан, Дарданелл, і так було б знищено посягання Росії на всесвітнє панування, писав Іван Пулюй. “Тільки в результаті приєднання України до Московії утворилася надмогутня Росія, і тільки через визволення українського народу з російського рабства може стати Росія знову Росією, азійською імперією”.
Практично пророчі слова, сказані 100 років тому, не знаходите?
Великий вчений встиг застати проголошення Центральною Радою 4 Універсалу про незалежність Української Народної Республіки. Мрія всього життя Івана Пулюя все ж здійснилася.
Помер великий вчений у Празі, де і був похований.
Попри всі заслуги великого вченого, в Україні його ім’я залишається невідомим широкому загалу, оскільки за радянських часів воно знаходилося ніби під негласною забороною, занадто вже Іван Пулюй не вписувався в пропагандистські канони Комуністичної партії зі своїм “українським націоналізмом”. За часів незалежності про нього стали говорити більше, однак недостатньо.
Цікаві факти
- Іван Пулюй електризував Чехію.
У 90-х рр. ХІХ ст. Пулюй відіграв вирішальну роль як керівник проєктування і будівництва багатьох електростанцій на змінному струмі в Чехії. Якість проєктів та їх реалізації була дуже високою, з дотриманням екологічних вимог навіть сучасного рівня (тому, зокрема, мешканці Праги досі використовують електроенергію, яку дає їм “Пулюєва” - Також Іван Пулюй доклався до запуску першого трамваю в Празі.
- 1916 року він взагалі міг стати Міністром освіти Австрії. Але через проблеми зі здоров’ям Пулюй відмовився від престижного портфеля.
- Створив товариство у Празі, яке допомагало українським емігрантам та окремо заснував фонд допомоги талановитим студентам.
- Хотів, щоб його діти добре володіли українською мовою. В Празі, де він жив, не було українських шкіл, тому Пулюй на літні місяці наймав для своїх дітей учителів української мови.
- Український фізик виявився не тільки талановитим ученим, а й на рідкість сімейною людиною: з дружиною, яка була молодшою за нього на 18 років, у нього народилося 15 дітей, з яких живими залишилися на момент його смерті лише шестеро.
- У Пулюя був прийомний син Олександр, який, на відміну від рідних синів, не займався наукою, а став членом куреня Українських січових стрільців, до 1920 року воював в Українській Галицькій армії, за часів Другої Світової, боровся за незалежність України у складі Буковинського куреня.
- Донька Наталка стала піаністкою і дружиною відомого українського композитора Василя Барвінського.
- Пулюй сконструював прилад для вимірювання механічного еквівалента теплоти, який отримав медаль на Всесвітній виставці в Парижі в 1878 році, а надалі використовувався для навчання в університетах різних країн. Цей прилад наочно демонструє один із найважливіших фізичних принципів збереження та перетворення енергії — той самий, що забороняє існування вічних двигунів навіть теоретично.
- Розробки Пулюя входять до колекцій наукових музеїв Праги, Відня, Парижа, Лейпцигу.
- Він є автором більш ніж 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами.
- Багато людей чули про роль Томаса Едісона у створенні лампи розжарювання, якою досі користуються в Україні. Але значно менше людей знають про те, що Пулюй не лише успішно займався її вдосконаленням, але й очолював виробництво електричних ламп в австрійському Штайрі у 80-х роках позаминулого століття.
- Український вчений цікавився багатьма науковими проблемами, зокрема в галузі молекулярної фізики. Він вивчав питання внутрішнього тертя і дифузії газів, проблеми обчислення таких мікроскопічних величин, як середня довжина вільного пробігу молекул, їх кількість в одній грам-молекулі й т. д. У цій сфері Іван Пулюй домігся чималих успіхів.
- Пулюй жодного разу не відвідував ту частину України, яка перебувала під юрисдикцією Петербурга. Однак все життя обстоював ідею об’єднання українських земель у складі незалежної держави.
