Що робити при мігрені
Мігрень — первинний головний біль, що проявляється нападами однобічного головного болю. Зниженню проявів може сприяти прийом протизапальних препаратів, таких як нурофен. Без прийому ліків мігрень може тривати 4-72 години.
Причини виникнення
Мігрень зазвичай виникає у молодому віці, до 20 років. У дитячому віці захворювання частіше реєструють у хлопчиків, проте в дорослому віці хворіють переважно жінки. У віці 35-45 років частота та інтенсивність мігренозних нападів досягають максимуму, а після 55-60 років — полегшуються або повністю припиняються. Проте прояви мігрені можуть зберігатися і після 50-річного віку.
Це хронічне нейроваскулярне захворювання з генетичною схильністю. Воно характеризується підвищеною збудливістю нейронів головного мозку та трійчастого нерву. Після дії тригерів виникає збудження нервової системи, що призводить до виділення спеціальної речовини — CGRP (пептид, кодований геном кальцитоніну). Вона, у свою чергу, викликає розширення судин у мозкових оболонках. Як наслідок, виникають запалення та біль.
Види мігрені
Згідно з міжнародною класифікацією виділяють такі види:
- мігрень без аури (проста мігрень);
- мігрень з аурою (класична мігрень);
- мігренозний статус;
- ускладнена (у тому числі хронічна) мігрень;
- інша мігрень (офтальмоплегічна, ретинальна);
- мігрень неуточнена.
Основні симптоми
Напад мігрені виникає після дії подразника:
- гучні звуки;
- яскраве світло;
- емоційне перенапруження;
- фізичні навантаження;
- менструація;
- недосип;
- неприємні різкі запахи;
- паління або вживання алкоголю.
Перед нападом люди часто помічають підвищену втомлюваність, дратівливість, сонливість. Потім починається мігренозний біль. Його основні характеристики:
- однобічна локалізація;
- пульсуючий характер;
- помірна або виражена інтенсивність;
- посилення під час звичайного фізичного навантаження (наприклад, ходьби або підйому по сходах) — аж до необхідності припинення будь-яких дій.
Крім зазначених симптомів, може супроводжуватися зоровими галюцинаціями, аурою, нудотою, блюванням, підвищеною чутливістю до світла та звуків.
Як зупинити біль
За легких і помірних проявів мігрені варто приймати протизапальні препарати, наприклад:
- аспірин (1000 мг);
- ібупрофен (200-800 мг);
- напроксен (500-1000 мг);
- диклофенак (50-100 мг);
- парацетамол (1000 мг).
Застосування триптанів (суматриптан, елетриптан) та альфа-адреноблокаторів рекомендується у разі тяжких нападів та неефективності простих знеболювальних. Як превентивну (попереджувальну) терапію призначають такі препарати:
- антигіпертензивні;
- протиепілептичні;
- антидепресанти.
Також ефективним є використання анти-CGRP моноклональних антитіл. Це антитіла проти речовини, що ініціює розвиток болю. Наразі в Україні доступний фреманезумаб.