Математика балістики: Флеш порівняв випуск PAC-3 та «Іскандерів»

04.08.2026, 10:55 expert.com.ua

Новий воєнно-технічний аналіз експерта з радіотехнологій та зв’язку Сергія Флеша підсвічує критичну диспропорцію у протибалістичній дуелі між Україною та рф. Експерт надав розрахунки щодо вартості, темпів серійного виробництва та накопичених складських запасів російських балістичних ракет проти американських ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot.

За оцінкою Сергія Флеша, головним викликом для захисту українських міст є не лише технічна складність перехоплення балістики, а й нерівні економічні та промислові можливості сторін.

Формула протибалістичної дуелі у цифрах виглядає наступним чином:

Економічний баланс (ціна): Одна балістична ракета 9М723 комплексу «Іскандер-М» коштує РФ $2–3 млн, зенитна керована ракета комплексу С-400 (яку ворог використовує для ударів по балістичній траєкторії) — $1–2 млн, а гіперзвуковий «Циркон» оцінюється у суму від $5 млн. Водночас вартість однієї протиракети PAC-3 MSE кінетичного перехоплення становить не менше $4 млн. Тобто ціна захисту є вищою за ціну нападу.

Промислові темпи (виробництво на місяць): ВПК агресора здатний щомісяця виготовляти близько 70 одиниць «Іскандерів», 50 одиниць ракет для С-400 та від 4 до 7 «Цирконів» (загалом до 125–130 балістичних/аеробалістичних засобів ураження на місяць). Натомість поточні темпи виробництва ракет PAC-3 на заводах Lockheed Martin у США становлять лише 50–60 одиниць на місяць, що не покриває навіть місячного випуску ворожих ракет.

Сукупні накопичені запаси балістичних «Іскандерів» у РФ оцінюються на рівні 200–300 одиниць, тоді як світовий складський резерв протиракет PAC-3 у країнах-членах НАТО та союзниках становить близько 4–5 тисяч одиниць.

Оскільки поточні темпи виробництва PAC-3 у США фізично не встигають за конвеєром РФ, Сергій Флеш наголошує на двох єдино можливих шляхах закриття балістичного дефіциту в Україні:

Негайне передавання ракет із наявних складських запасів союзників: Залучення ракет із 4-тисячного світового резерву для передачі ЗСУ «тут і зараз».

Розгортання виробництва ракет Patriot за ліцензією: Запуск ліцензійного випуску PAC-3/PAC-2 на потужностях європейського ОПК (зокрема в межах ініціатив Антибалістичної коаліції).

Ця структура характеризує ключові показники оборонної математики.

Цифри Сергія Флеша щодо місячного дефіциту ракет PAC-3 прямо пояснюють, чому Міністерство оборони України так активно масштабує міжнародну програму PURL (Prioritized Ukraine Requirements List). Залучення $6,7 млрд від 29 країн-партнерів дозволило Україні отримувати близько 95% усіх перехоплювачів Patriot безпосередньо через цей механізм. Оскільки американські заводи виробляють лише 50–60 PAC-3 на місяць, єдиним джерелом виживання для українських міст залишається вилучення ракет із наявного 5-тисячного запасу країн НАТО за фінансової підтримки Норвегії, Нідерландів та Німеччини.

Диспропорція між вартістю $4 млн за PAC-3 та $2 млн за «Іскандер» вимагає паралельного розвитку асиметричного контуру. Захист від масованих нальотів «Шахедів» та розвідувальних крил РФ має повністю перейти на дешеві вітчизняні ШІ-перехоплювачі «Циклоп», Octopus та БпАК «Швідун», кодифіковані Міноборони. Це дасть змогу приберегти дорогі ракети PAC-3 виключно для знищення балістичних «Кинджалів» та «Іскандерів», поки вітчизняний ОПК масштабує випуск нової суверенної балістичної ракети із зниженою на 30% собівартістю, випробування якої відбулися в липні 2026 року.

Аналітичний відділ HiTech Expert

Читайте також на HiTech Expert:

Розумний скид проти РЕБ: Міноборони отримало боєприпас Firefly

Безшумний розвідник-гранатометник: Міноборони кодифікувало новий НРК «Змій міні»

Читати повністю…