Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Котячий генетик Леслі А. Лайонс та професор порівняльної медицини Гілбрет Маклорн змогли підтвердити одну з теорій щодо одомашнення котів.
Деталі
Науковці проаналізували ДНК котів, які походили з Європи та Близького Сходу. Вважається, що саме тут люди вперше освоїли землеробство 100 тис років тому. Унаслідок цього вдалося привернути увагу спочатку мишей, а потім - котів: перші приходили за їжею у вигляді злакі, а другі - за самими гризунами.
Щоб підтвердити цю теорію, дослідники зібрали понад 200 генетичних маркерів.
Однією з основних маркерів ДНК, які ми вивчали, були мікросателіти, які дуже швидко мутують і дають нам уявлення про недавні популяції кішок і розвиток порід за останні кілька сотень років. Іншим ключовим ДНК-маркером, який ми досліджували, були однонуклеотидні поліморфізми, які становили поодинокі зміни в усьому геномі і давали нам ключ до розгадки їхньої стародавньої історії кілька тисяч років тому. Вивчаючи та порівнюючи обидва маркери, ми можемо почати збирати воєдино еволюційну історію кішок, - прокоментував Лайонс.
Дослідники з'ясували, що коти проникли на захід через міграцію людей. Такий висновок вдалося зробити завдяки схожим елементам ДНК у особин з Європи та Близького Сходу. Однак, попри спільне життя, вчені зазначили, що люди досі не приручили котів повністю.
Насправді ми можемо називати кішок напіводомашненими, тому що, якщо ми випустимо їх на волю, вони, ймовірно, все одно полюватимуть на паразитів і зможуть виживати та спаровуватися самостійно завдяки своїй природній поведінці, - пояснили науковці.
