Знову озекі Аонішікі, найвища позиція Шіші й один йокодзуна. Прев'ю Aki Basho

14.09.2026, 11:34 lb.ua

Перемогти на одній нозі. Знову

На липневому Nagoya Basho Аонішікі Арата не лише виконав план-мінімум, здобувши десять перемог і достроково повернувши собі ранг озекі, а й став чемпіоном. Загалом це третя звитяга в його кар'єрі. Цікаво, що всі три Кубки імператора Данило здобув у плей-оф змагань, маючи однаковий баланс перемог і поразок зі ще щонайменше одним сумоїстом після 15 основних сутичок.

Унікальність чемпіонства в Нагої в тому, що Аонішікі переміг фактично на одній нозі, а в плей-оф – із травмою обох ніг. Чому? Весь турнір він провів із пошкодженою лівою щиколоткою та великим пальцем і, як наслідок, травмував по ходу змагань і праву ногу, на яку робив основне навантаження під час сутичок. Тож можна з упевненістю сказати, що перемога українця була вольовою. Це відзначив і голова Асоціації сумо Японії (керівний орган у японському сумо, – Ред.) Хокутоумі – 61-й йокодзуна.

«Аонішікі – чудовий. Адже він виступав, попри травму ноги, вкритий синцями та ранами. Це, мабуть, лише завдяки силі волі», – сказав він для Nikkansports.com.

Таким чином Данило вкотре довів, що здатен перемагати в будь-яких умовах фактично на одному лише характері. Це одна з основних характеристик професійного сумоїста, в якого фактично немає вихідних: виступаєш або понижуєшся в ранзі/дивізіоні. А якщо йокодзуна – завершуєш кар'єру в разі поганих результатів. Ба більше, саме так сумоїсти, особливо іноземці, заробляють любов вибагливої японської публіки.

Наступне випробування – Aki Basho. До цього турніру Аонішікі підходить у статусі озекі з правом на помилку. Якщо умовно він покаже маке-коші (негативний баланс перемог і поразок – 7:8 і менше, – Ред.), то не понизиться в ранзі. Це повинно дещо заспокоїти українця, який і без того після своїх історичних результатів працює під шаленим тиском. Головна інтрига в тому, наскільки він встиг відновитися після короткої перерви між турнірами.

З японських ЗМІ відомо, що Аонішікі й досі має проблеми з лівою ногою. Щоб мінімізувати ризики, уродженець Вінниці готувався до змагань без спарингів із секіторі – борцями елітних дивізіонів (джурьо і макуучі, – Ред.). Це було видно й під час першої сутички українця на турнірі, яка відбулася вчора, 13 вересня. Він протистояв японському маегаширі 1 Котоейхо із забинтованою лівою ногою. На перший погляд, ситуація з ногою дещо нормалізувалася. Щонайменше він почав упевнено наступати на неї. Як бонус – Аонішікі ще й здобув стартову перемогу. Завдання українця на сьогодні – виступати без шкоди для здоров'я. Бо шлях до йокодзуни довгий. Крок за кроком.

Старт Шіші в елітній компанії

Ще один українець, який може записати собі Nagoya Basho в актив, – це Шіші Масару. Після вкрай невдалого Natsu Basho у травні, внаслідок якого Сергій ледь не вилетів з макуучі, він видав найкращий відрізок у кар'єрі. Соколовський не лише продемонстрував качі-коші (позитивний баланс перемог і поразок – 8:7 і вище, – Ред.), а й уперше в макуучі здобув двозначну кількість перемог – 10.

Парадокс у тому, що це стало можливим зокрема й через поганий виступ раніше. Сергій опинився на самому дні рейтингу, тому в першій половині турніру боровся з посередніми суперниками. До честі українця, завдяки перемогам у першій половині змагань після екватора турніру він уже протистояв більш іменитим сумоїстам і все одно виглядав гідно. Ба більше, він навіть був проміжним лідером Nagoya Basho.

Як наслідок, в оновленому банзуке (рейтинг сумоїстів, – Ред.), який публікують перед стартом гранд-турніру, Сергій отримав ранг маегашира 9 – найвищий у кар'єрі. По-перше, це солідно. По-друге, це означає, що він боротиметься із набагато серйознішою опозицією.

У Шіші є все, аби зачепитися за це місце, хоч на Aki Basho Соколовський стартував із прикрої поразки від японця Ури. З огляду на його травневий виступ, він суттєво підтягнув навички боротьби. Ймовірно, вплинула операція на плечі, яке раніше стримувало габаритного (192 сантиметри зросту, 177 кілограмів) українця. Щоб претендувати на підвищення в ранзі, потрібно вийти на стабільне качі-коші від турніру до турніру.

Пригоди йокодзуни й головного претендента

Такої розкоші, як у Шіші, – просто не опуститися в ранзі – немає в японського йокодзуни Оносато. Статус зобов'язує його показувати найвищі результати на кожному турнірі. З цим в улюбленця японських уболівальників є проблеми. На березневому Haru Basho він зазнав трьох поразок і знявся з турніру, травневий Natsu Basho повністю пропустив, а на Nagoya Basho показав скромні як для йокодзуни 9:6.

Ні для кого не секрет, що Оносато тривалий час лікує плече, і це суттєво заважає. Посередні результати наближають «добровільний» вихід на пенсію. Єдиний варіант для нього, щоб понизити градус критики, – здобути переконливу перемогу, бажано – чемпіонство. Тому до Aki Basho він підходить максимально мотивованим. На щастя для японця, ще й головний конкурент – монгольський йокодзуна Хошорю – пропускає турнір через травму й операцію на правому коліні. З іншого боку, через відсутність монгола вся увага буде якраз на Оносато. У разі незадовільного результату не вдасться розділити критику на двох.

Кого в макуучі зараз фактично не критикують, так це співвітчизника Хошорю – Кірішиму. Озекі демонструє висококласну боротьбу й стабільно закінчує гранд-турніри у верхній частині таблиці. Після хороших результатів – 12-3 на трьох останніх Basho – він претендує на звання йокодзуни. Однак, через те, що виступи монгола якісні, але не «великі» – 14-1, 15-0, – він і досі «ходить» в озекі. Для здобуття найвищого рангу після такої серії йому потрібно показати той-таки чемпіонський результат. Це б переконало всіх критиків. Ясно, що головними суперниками Кірішими на цьому шляху будуть якраз Оносато і Аонішікі, потенційна поразка яким означатиме для нього захід на нове коло.

Не варто також недооцінювати Атаміфуджі. Він стартував на Aki Basho в ранзі секіваке й претендує на підвищення до озекі у випадку чемпіонського або близького до такого результату. Якщо конкретніше – японцю потрібно 12 перемог. Разом із дев'ятьма в травні та дванадцятьма в липні це дасть 33 перемоги за три турніри поспіль – стандартний норматив для підвищення до озекі. Для цього є всі передумови хоча б тому, що на Nagoya Basho японець вийшов у плей-оф і був за крок до здобуття Кубка імператора. Проти був лише наш Аонішікі. Тому констатуємо, що найважчий у макуучі (187 сантиметрів, 197 кілограмів) сумоїст підходить до вересневого гранд-турніру в добрих кондиціях. Аонішікі по ходу турніру перевірить, наскільки.

Aki Basho триватиме до 27 вересня.