Клуб із Франції вже 31 рік працює з одним тренером, найнятим через газету

11.09.2025, 10:30 meta.ua

Весною 1994 року Олександр Шовковський провів свій дебютний матч за київське Динамо у чемпіонаті України. З того часу голкіперу вдалося стати легендою вітчизняного футболу, а нині він вже другий рік як є повноцінним головним тренером «біло-синіх», яких у минулому сезоні без жодної поразки привів до титулу чемпіона в українській Прем'єр-лізі.

За 31 рік, як бачимо, у кар'єрі Шовковського відбулося багато змін. Насамперед, він пройшов шлях від молодого футболіста-початківця до наставника команди, яка є беззаперечним градом вітчизняного футболу. За цей період Шовковський виграв 14 чемпіонських титулів в Україні як гравець, а також встиг взяти один уже в статусі головного тренера. Феноменальні досягнення за досить тривалий відрізок кар'єри…

Здавалося б, стабільність у кар'єрі Шовковського вражає – він практично увесь час з моменту дебюту в професійному футболі залишався пов'язаним із одним-єдиним клубом, яким є столичне Динамо. Однак у футболі є чимало й інших цікавих випадків – наприклад, коли протягом 31 року на чолі команди перебуває один і той самий головний тренер.

Зараз ми пропонуємо ненадовго зазирнути в трясовину французького клубного футболу. Очевидно, що ці змагання не отримують високого рівня висвітлення у пресі, особливо зарубіжній, а тому багатьох їх учасників футбольні вболівальники можуть банально не знати. Одним із таких прикладів можна сміливо називати футбольний клуб Дів-Кабур, про існування якого мало хто чув. Втім, з історичної точки зору це вельми солідний проект, заснований ще у 1929 році…

Дів-Кабур в цілому не виділяється нічим, що дозволяло б про нього говорити, окрім одного... Цю команду з літа 1994 року очолює французький фахівець Філіпп Клеман – тезка та однофамілець куди більш відомого бельгійця, котрий віддав пристойну частину ігрової кар'єрі Брюгге, а вже в якості наставника попрацював із Генком, Брюгге, Монако та шотландським Рейнджерс.

У часи шаленої плинності кадрів в європейському футболі Філіппу Клеману вдалося в Дів-Кабурі практично неможливе – ось уже понад 31 рік цей наставник залишається працювати, провівши на чолі скромної команди із північного заходу Франції понад тисячу офіційних матчів.

Цікаво, що історія співпраці Клемана та Дів-Кабура, яка налічує вже кілька десятиліть, почалася в певній мірі випадково. Французький клуб подав оголошення до однієї з місцевих газет, де було перераховано вакансії, серед яких значилася і посада головного тренера. На той момент Філіппу було всього двадцять із невеликим, проте він вирішив відгукнутися та спробувати щастя. Із самого початку на співбесіді керівники Дів-Кабура запропонували Клеману підписати з ними угоду не в статусі тренера, а в якості чинного футболіста. Але молодий Філіпп виявив наполегливість, внаслідок чого сторони дійшли єдиного компромісного рішення – контракт був оформлений так, що Клеман виявився граючим тренером.

Клеман виступав на позиції захисника, проте його ігрова кар'єра у Дів-Кабурі тривала недовго. Незабаром Філіпп отримав серйозну травму, через яку був змушений надовго опинитися поза грою. Це погано позначилося на результатах команди, і сам Клеман, оговтавшись від наслідків пошкодження, дійшов висновку, що йому краще зосередитися на одному виді діяльності – тренерстві.

“Я був гравцем та тренером Дів-Кабура одночасно, але одного разу я отримав травму. Близько року я майже не грав. Можна сказати, це було благословенням, оскільки я почав активніше присвячувати себе тренерському ремеслу. Коли я одужав, то перманентно продовжував виходити на поле протягом наступних п'яти чи шести років, але коли ми піднялися до четвертого за силою дивізіону французького футболу, я сказав собі, що з мене досить”, – згадував Клеман в інтерв'ю газеті Ouest-France.

У квітні цього року Дів-Кабур під керівництвом Клемана провів тисячну офіційну гру. Наставник, якому у січні виповнилося лише 54 роки, поки що не робить будь-яких прогнозів на майбутнє і не каже, що ставить завдання перевершити досягнення легендарного Гі Ру, котрий працював в Осері протягом 40 років поспіль.

“Я поки не знаю, чи можу я жити без футболу. Просто не ставив собі таке запитання. Я відчував неповторні емоції протягом кожного із цієї тисячі тижнів. Коли буде моя остання гра у кар'єрі головного тренера? Наразі я не думаю про це, а тому не знаю, близько вона чи далеко”, – сказав Клеман.

Ще більше здивувати вас може наступна обставина: за 31 рік роботи із Дів-Кабуром Філіпп Клеман не досягнув значних успіхів, які б виправдовували його настільки тривале перебування в цьому клубі. За всі ці роки команда героя нашого матеріалу бовталася між четвертим та сьомим дивізіонами французького футболу, а зараз виступає у Національному чемпіонаті 3, який є п'ятим за рівнем дивізіоном у системі футбольних ліг Франції.

Втім, стабільність, яку дає їхньому проекту Клеман, повністю задовольняє керівництво Дів-Кабура. Та й для тамтешніх фанатів наставник є вже культовою, якщо не абсолютно легендарною персоною, через що йти на кардинальні зміни без вагомих причин, вочевидь, не хоче жодна зі сторін.

Загалом персона Філіппа Клемана є унікальною для сучасного французького клубного футболу. Досить сказати, що найдовше наставником команди Ліги 1 – елітарного дивізіону французького футболу – серед колег наразі працює Крістоф Пеліссьє, який ось уже два роки і десять місяців як очолює Осер. Усі інші, в тому числі й тріумфатор Ліги чемпіонів Луїс Енріке, працюють на своїх посадах значно менше, і планка Клемана у Дів-Кабурі, вочевидь, здається для них чимось дуже приголомшливим, а то й зовсім нереальним…

Олексій СЛИВЧЕНКО