Що задумали Лукашенко та Путін: інтерв'ю Павла Латушка про загрози для НАТО та України
Білорусь дедалі глибше залежить від Росії, водночас режим Олександра Лукашенка стикається з економічними проблемами, санкційним тиском і конкуренцією з боку Китаю. Паралельно Мінськ продовжує підтримувати російську військову машину, а на кордонах країн ЄС зростають гібридні загрози, які можуть бути частиною ширшої стратегії Кремля з дестабілізації Європи.Заступник керівника Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі Павло Латушко в інтерв'ю 24 Каналу пояснив, чому відносини Лукашенка з Путіним є радше "дружбою по розрахунку", як білоруські підприємства допомагають Росії вести війну та чому економічні перспективи Мінська залишаються невтішними. Також він оцінив ризики гібридних операцій проти країн НАТО, роль білоруської армії та силових структур і можливі домовленості Лукашенка з адміністрацією Дональда Трампа.Лукашенко вітає Путіна: що стоїть за "дружбою по розрахунку"Лукашенко, звісно ж, вітав Путіна, записався в улюблену компанію Кім Чен Ина. Саме з Туркменістану. Трамп не телефонував, а Лукашенко, звісно, відтелеграфував. А як ви вважаєте, він насправді бажає йому смерті і сісти на його місце?Ситуація в нього суперечлива, бо він дуже залежить від Путіна. Якщо Путін помирає, то в Російській Федерації можуть відбутися політичні зміни, а це вплине і на зміну політики в Білорусі. Але це, по суті, два сіамські близнюки. Якщо їх розділити, проблеми виникнуть в обох.Для Лукашенка, звичайно, значно більше проблем буде тоді, якщо першим помре Путін. Бо фактор Росії є визначальним для внутрішньої політики Білорусі. Лукашенко побудував одновекторну політику і економіку країни – вона зав'язана насамперед на підтримці з боку Кремля.Якщо в Кремлі з'явиться людина, яка захоче це переглянути, то це може піти у двох напрямах. Або ця людина скаже: добре, я більше не буду донором режиму в Білорусі, і тоді в нас з'явиться шанс змінити ситуацію в країні. Або навпаки – з'явиться той, хто захоче замінити Лукашенка на іншого кремлівського ставленика. Тобто для Лукашенка це додаткові ризики.Павло Латушко про режим Лукашенка та підігравання Росії: дивіться відеоЯ не думаю, що там дружба в класичному сенсі. Це дружба по розрахунку. Кожен має свої вигоди. Для Путіна Білорусь – це підкреслення, на жаль, певних залишків Російської імперії. Те, що Білорусь перебуває під великим впливом Російської Федерації, демонструє: Кремль ще може на когось впливати.Для Лукашенка сьогоднішній Путін – це донор і спонсор, який рятує його від економічного краху, зокрема з огляду на недалеку й абсурдну економічну політику та на дію санкцій.Білоруське пальне для Росії: чи компенсує воно удари по НПЗНафтогазовий аналітик Борис Оронштейн повідомив, що у вересні Білорусь поставила Росії 205 тисяч тонн бензину і 246 тисяч тонн дизеля. Наскільки білоруські поставки можуть компенсувати наслідки українських ударів по російських НПЗ?Коли Росія втрачає свої нафтопереробні можливості, частка Білорусі у постачанні до РФ справді повинна зростати. І тоді вплив цих поставок також збільшується. Але це не має глобально стратегічного характеру.До того ж у вересні білоруські НПЗ почали планові ремонти. Це не означає, що Лукашенко не хоче продавати бензин. Він навіть нещодавно зустрічався з представниками Євразійської економічної комісії, а глава уряду розповідав, як Білорусь допомагає, наприклад, Киргизстану з постачанням бензину. Він завжди вживає одну формулу: якщо в чомусь можемо допомогти – ми завжди допоможемо. Але його допомога означає таке: платіть мені гроші, і я вам допомагатиму.Водночас зараз можливості постачання білоруських НПЗ певною мірою зменшилися. Йдеться приблизно про падіння на 10 – 13% порівняно із серпнем. Але це тимчасово. Якщо Україна продовжить ефективні дальні економічні удари по російських НПЗ, то частка білоруського бензину в загальному обсязі споживання Російської Федерації зростатиме після завершення ремонтів на НПЗ.Як Білорусь підтримує російську військову машинуА як ще перекривати допомогу російській військовій машині через білоруські підприємства? Які зараз сфери найактивніші, крім дизеля, саме у військовій компоненті?Це ремонт військової техніки. Білорусь цим займається з 2022 року. Це мікросхеми, які постачаються підприємствами виробничого об'єднання "Інтеграл". Це й "БелОМО", і ще порядку сотень підприємств. Колись ініціатива Belpol давала інформацію, що близько 500 білоруських підприємств – як ВПК, так і просто промислових – переорієнтувалися на допомогу Російській Федерації. На жаль, це доводиться констатувати.Сьогодні білоруська промисловість перебуває в кризі. Ця криза зумовлена кількома факторами. Перший – втрата ринків збуту, насамперед європейського ринку, а також проблеми з поставками на африканський ринок, які не можуть компенсувати втрати, що сталися на ринку України.Не треба забувати, що Україна була для Білорусі другим експортним партнером. Тобто другим споживачем білоруського експорту, зокрема машинобудування, була Україна, а Україна це повністю обнулила. Тому зараз це певною мірою дозволяє білоруській промисловості не повалитися остаточно. Росту немає – це нульовий відсоток. Спочатку було падіння, зараз вийшли на нуль, але останній місяць знову почалося падіння порівняно, наприклад, із липнем, який був місяцем росту.Другий фактор – конкуренція китайських підприємств на російському ринку. Китайці більш еластичні, більш мобільні, мають більше грошей і кращі технології. Вони швидше створюють підприємства з імпортозаміщення. У Російській Федерації діє спеціальна державна програма імпортозаміщення, коли певна частина компонентів має вироблятися на території РФ.Наприклад, китайці фактично будують два підприємства-аналоги Мінського тракторного заводу. І що тоді буде з МТЗ? Колись він виробляв 100 тисяч тракторів, потім 60 тисяч. Зараз виробляє, умовно кажучи, 10 плюс 1 тисячу тракторів, але для такого величезного підприємства це нерентабельно. Воно повністю в боргах, як шовк. Це величезні борги, які тракторний завод не може виплачувати.Подивімося на БелАЗ. КамАЗ уже практично досить глибоко готовий почати виробляти аналоги БелАЗу. Якщо подивимося на "Белшину", тобто шинне виробництво, то китайці теж у це проінвестували. Відповідно, вони витіснятимуть білоруські підприємства з російського ринку.Навіть посол Лукашенка в Москві вже кричав про це: нас викидають з ринку, у нас проблеми. У Лукашенка немає інвестицій. Його державні компанії не мають фінансового ресурсу, щоб інвестувати у створення імпортозамінних виробництв на території Російської Федерації і стати конкурентами китайським виробникам.Тож, з одного боку, у нього найкращий друг Путін, але цей Путін дає можливість заходити на промисловий ринок китайським підприємствам. У Лукашенка кращий друг Сі, але Сі конкурує з білоруською промисловістю. Тому перспективи білоруської промисловості, я б сказав, плачевні.Навіть якщо уявити, що війна завтра завершиться, і Росія почне скорочувати витрати на переозброєння та виробництво озброєнь, то споживання білоруських товарів теж зменшиться. А куди тоді піде Лукашенко, якщо він залишиться під санкціями? Тож ситуація в економіці невтішна і потребує системних змін. А головне – це скасування санкцій. Щоб їх скасувати, треба змінити політику.Знаєте, яку формулу вигадала дипломатія Лукашенка? Вони говорять так. Коли зустрічаються, наприклад, у європейських столицях, конфіденційно, їм кажуть: ви пропонуєте припинити репресії в Білорусі, звільнити всіх політичних в'язнів, дати можливість працювати вільним медіа, політичним партіям, неурядовим організаціям.А представники Лукашенка відповідають: ми цього робити не будемо, бо якщо ми це зробимо всередині Білорусі, це означатиме дестабілізацію ситуації в країні, а це може призвести до зміни влади. Ми не хочемо повторення 2020 року.Якщо ми виходимо з формули, що всередині країни нічого робити не будемо, тоді давайте говорити про зовнішню політику. А у зовнішній політиці нас цікавить економіка. Вас же теж цікавить економіка. Давайте торгувати. А щоб торгувати – зніміть санкції.Тобто це хитра формула: чому європейці мають знімати санкції з Лукашенка за те, що він не припиняє репресії, не припиняє підтримку агресії проти України і продовжує гібридну агресію?Гібридна атака на кордоні з Латвією та план дестабілізації ЄСБуквально вчора ми побачили, що сталося на білорусько-латвійському кордоні: 20 мігрантів, озброєні люди погрожували латвійським військовим, невідомі в масках проникли через кордон, пошкодили розподільчий щит, викрали камери. Це вже що – зелені чоловічки?Це спланована заздалегідь спецоперація з дестабілізації ситуації в одній із держав Європейського Союзу – Латвії. Я нещодавно спілкувався з латвійськими дипломатами в НАТО. Вони підтверджують, що за цим, звичайно, може бути російський слід.Але подивімося: це відбувається з 2021 року. Чому це почалося саме тоді? За цей період у Латвію було, якщо не помиляюся, до сьогодні 48 тисяч спроб незаконного перетину кордону, у Польщу – 140 тисяч, у Литву – 225 тисяч. У сумі це не менш як 213 тисяч спроб незаконного проникнення на територію Європейського Союзу, організованих Лукашенком при спільній організації з Путіним.У Латвію цього року – 12 тисяч спроб. Польща змогла домогтися того, що під впливом Китаю, під тиском Китаю Лукашенко відмовився далі атакувати польський кордон. Польща посилила кордон, вклала мільярд євро у дві системи захисту, і пройти на її територію з Білорусі стало дуже складно.Куди Лукашенко перекинув мігрантів? На Латвію. І ми з вами вже чули попередження спецслужб багатьох країн про те, що найближчим часом відбуватимуться різні гібридні спецоперації, зокрема на території ЄС. І ми це побачили. Вони зайшли на територію Латвії, перетнули державний кордон, озброєні люди в масках забрали камери. Фактично це було вторгнення, і вони погрожували зброєю латвійським прикордонникам і військовим.Це було потрібно ще у 2021 році з дуже конкретною метою. Тоді масово закидали мігрантів на Польщу, пам'ятаєте Кузницю-Брузги, де був величезний штурм мігрантів, потім почали закидати їх у Литву. Вони розраховували, що Європа відкриє кордони, як це було з
- Останні
- Популярні
- Жовтень, 11
-
- Жовтень, 10
-
-
-
-
-
-
- Жовтень, 09
-
-
-
-
-
-
-
-
- Жовтень, 08
-
-
-
-
Новини по днях
12 жовтня 2026