"Він боїться і переховується": інтерв'ю Маломужа про бункери Путіна і можливий заколот генералів

29.09.2026, 07:09 24tv.ua

Російські спецслужби роками вибудовували мережі впливу за межами Росії, однак тепер Кремль дедалі більше змушений стежити не лише за ворогами, а й за власними силовиками. У Москві побоюються внутрішньої змови, а система контролю між спецслужбами стає дедалі жорсткішою.

Голова Служби зовнішньої розвідки України у 2005 – 2010 роках, генерал армії Микола Маломуж в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу розповів про мережу російських шпигунів у світі, нові способи вербування через соцмережі та страх Владіміра Путіна перед можливим заколотом генералів. Також ішлося про можливі диверсії проти критичної інфраструктури Заходу, ліквідацію російських офіцерів, безпеку очільника Кремля та ризик застосування тактичної ядерної зброї.

Стало відомо, що буквально зараз Сполучені Штати розкрили справу про людей, яких американська прокуратура пов'язує з російськими спецслужбами. Це стеження, вербування виконавців, підготовка вбивств у США та Європі. Наскільки масштабною сьогодні є російська так звана машина ліквідації? І ми говоримо про окремі операції чи фактично про постійно діючу міжнародну мережу?

Ми повинні орієнтуватися, що Росія займає стратегічні позиції в розвідувальній спільноті світу, якщо ми так це об'єктивно оцінюємо. Ще з Радянського Союзу формувалася позиція в різних країнах, і основні пріоритети були на США, Велику Британію, практично країни Європи і їхніх союзників. Вони тоді визначалися як основний противник для спецслужб.

Це не тільки в плані проведення диверсійних операцій або якихось спеціальних операцій з ліквідації. І такі варіанти були, але як винятки. А, як правило, це велика, глибока, законспірована робота.

Відповідно, відпрацьовувалися моделі проникнення в усі органи влади, управління, в Пентагон, якщо ми говоримо про США, в ЦРУ, ФБР або інші спецслужби дружніх країн. Наприклад, якщо ми говоримо про історію, керівництво МІ-6 – це були агенти КДБ СРСР, а пізніше Росії, які там залишилися.

Вони формували стратегічний курс щодо роботи проти тієї ж Британії, але під своїм контролем позиції Союзу і Росії. Точно так через ці ж агентурні позиції вони були учасниками формування того ж Центрального розвідувального управління США. Вони стояли біля витоків створення розвідки Сполучених Штатів Америки, але це були полковники КДБ, а тоді вже, зрозуміло, Головне управління розвідки і Служба зовнішньої розвідки Росії.

Тому комплексний підхід, проникнення в усі структури влади – це для них характерно. Є різні методи. З одного боку, це легальні резидентури, які існували при посольствах. І, зрозуміло, вони мали дипломатичне прикриття, мали агентуру на зв'язку.

А з іншого боку, це інші резидентури, які були глибоко законспіровані, або окремі агенти-нелегали, які не мали прямого зв'язку з резидентурою на місці, наприклад, у тих же Сполучених Штатах Америки, а були заангажовані прямо на центр, щоб не було розшифровки. Єдина проблема – це засоби зв'язку періодичні. І саме на засобах зв'язку, як правило, контррозвідка їх і виявляла.

Повне інтерв'ю з Миколою Маломужем: дивіться відео

Ну і конкретні активи. Це, зрозуміло, здійснення операцій із проникнення, наприклад, у новітні розробки, в атомні, стратегічні, ядерні програми Сполучених Штатів Америки. Це був один із об'єктів проникнення російських спецслужб, і зараз вони там працюють.

Прямо стверджувати можна: не масово, але окремі туди проникли. І не тільки нелегали – їхня агентура. І не раз виявляли цих людей. Буквально декілька років тому вивели з атомної програми Сполучених Штатів Америки одного з провідних спеціалістів у цій сфері.

Точно така резидентура була розкрита у Сполучених Штатах Америки в Росії. Це ціла нелегальна резидентура як сітка. Зрозуміло, що в сенсі обміну розвідниками вона була не тільки легалізована, але і формувалась процесуальна модель дій притягнення до відповідальності, а тоді передача Росії за взаємною домовленістю. І вони всі повернулися в Росію.

Хоча проводили операції з проникнення в усі структури влади, всі закриті моделі промислового характеру, оборонного характеру і спецслужб. Тобто сітка, яка налічувала 28 нелегалів, була викрита американськими спецслужбами.

От на стадії реалізації спецпроєктів є окрема тема – це агенти, які заточені, прямо скажу, на нейтралізацію конкретних осіб. З одного боку, це ті, які є перебіжчиками умовно з Росії. Це не тільки розвідники, це вчені, це інтелігенція.

Це представники ЗМІ, які ведуть активну роботу, тому що вони розглядають це не меншою загрозою для Росії. Саме розкривається сутність режиму самого Путіна, його оточення, модель дії закритого характеру. А це надважливо для того, щоб Росія зберегла якийсь зовнішній імідж.

Розкриваючи такі елементи, кореспонденти або блогери, які вже з'явилися з Росії, стають об'єктами нейтралізації. Це, зрозуміло, дуже така категорія, якій вірять, на яку орієнтуються, а тим більше вони дають компетентні оцінки.

Є і відомі особи, які виконують дуже важливі функції в системі безпеки і оборони або оборонно-промислового комплексу. Наприклад, у США вони дійсно готували декілька операцій щодо нейтралізації ключових представників військово-промислового комплексу, які працюють у програмах на забезпечення підтримки України.

Друга ситуація – це проникнення спецслужб Росії в ЦРУ і Пентагон. Виявлено декілька агентів буквально протягом трьох років. Були ідентифіковані ті, які були ще завербовані в період Радянського Союзу, в період розпаду, але спецслужби все одно працювали. Вони перейшли у спадок до спецслужб Росії.

Дуже показові матеріали ми бачимо щодо роботи по інших країнах, наприклад, по тій же Німеччині, проникнення в Бундесвер. І керівництво сектору безпеки Бундесверу було під контролем російських спецслужб. Ряд генералів були завербовані, які дійсно передавали інформацію Росії.

Ряд систем працювали на нейтралізацію представників військово-промислового комплексу Німеччини. Показовий фактор – це Rheinmetall, підготовка теракту проти президента цієї компанії, намагання підпалити або підірвати окремі об'єкти. Це вказує на те, що тут уже поряд із традиційними методами проникнення, отримання інформації, є намагання скеровувати той або інший державний, політичний або безпековий процес.

Умовно, ми пам'ятаємо, як в "17 миттєвостей весни" наш розвідник ввів у тупиковий формат розробку ядерної бомби, Рунге такий був начебто. Тут зрозуміло, що ряд вчених проникають і в такі структури для того, щоб реалізовувати перспективу розробки або викрадення інформації.

Буває за порівняно невеликі гроші, прямо скажу. За 40 000 доларів отримували суперсекретні розробки Сполучених Штатів Америки, які коштували сотні мільйонів доларів. Зрозуміло, Росія впроваджувалась і в ракетні програми, і в інші системи, особливо зараз у форматі ведення нової війни.

Тобто ми бачимо, що методи різні, вони відповідно комплексні. З іншого боку, тут вони передбачають не тільки формат отримання інформації або впливу, або проведення спецоперації, а більш системні підходи в плані формування режимів у конкретних країнах альтернативних. Це сьогодні стратегічна мета.

Раніше, як правило, Союз працював у третіх країнах: Африка, Арабський Схід, Південно-Східна Азія, частково Латинська Америка і Східна Європа, там, де контролювалась ситуація. А тут уже націлені на конкретні країни західного блоку: Сполучені Штати Америки, Францію, Німеччину.

Намагаються формувати альтернативні партії, блоки, які виступають не тільки за те, щоб відмовитися від підтримки України або формування єдиного європейського блоку захисту і безпеки, а навпаки – сформувати позицію підтримки Росії.

Тобто це альтернатива, яка дає підвалини формувати протиріччя всередині суспільства і політикуму, просувати ті політичні сили, які займуть домінуючі позиції в урядах. А тоді формувати позицію непідтримки України, розбалансування в системі безпеки НАТО і Європейського Союзу.

З одного боку, це агентура, яка просунута в політичні партії. Це фінансування окремих проєктів на розкрутку цих партій, окремих депутатів, окремих лідерів. Це така глибока системна робота з різних боків.

Данська контррозвідка нещодавно заявила, що російські спецслужби вербують звичайних людей через соцмережі та навіть ігрові платформи. Спочатку сфотографувати підприємство, зібрати інформацію, а далі це може використовуватися для диверсій, яких ми вже бачили насправді багато. Чи змінилася сама модель роботи російських спецслужб, коли замість професійних агентів, яких ви детально описали, наймаються сотні дешевих одноразових виконавців, які іноді навіть не розуміють, на кого працюють?

Це зміна парадигми в цілому – парадигми діяльності спецслужб. Їм сьогодні не треба ідентифікація конкретно як спецслужб Росії. Це, як правило, викликає, особливо на першому етапі, несприйняття, страх, неприйняття ідеологічно і тому подібне.

А от підхід, який дає можливість комплексно виходити на будь-які маси, на будь-які категорії – від простих молодих блогерів по 13 – 14 років і невеликого фінансування, закінчуючи відомими діячами, політиками, які очолюють партії, ту ж "Альтернативу для Німеччини", – дійсно працює. Вони можуть впливати на суспільство в цілому.

Для цього маємо бачити, що це можуть бути сотні методів. Сьогодні інтернет-ресурси, інші системи, штучний інтелект можуть сформувати будь-яку задачу, будь-яку зашифровку. Раніше треба було придумувати, як зашифрувати той або інший центр, фонд, організацію або агента. А тут формуються платформи, які дійсно привабливі.

Вони глибоко вивчають ту або іншу категорію людей. Якщо це політики або окремі категорії, які готові для разових акцій, – це орієнтовано на конкретне здобування грошей. Людина дійсно йде сама, веде пошук. Це саме головне: не її вербують, а вона сама веде пошук заробітку і тут знаходить те, що їй потрібно.

Пам'ятаємо молодь, яка йде на конкретну співпрацю, спочатку не усвідомлюючи, що це спецслужби Росії. Це невелике завдання, як ми говоримо: просто уточнити адресу, подивитися якісь наслідки, щось сфотографувати і це подати. Або залишити сумку десь у певному місці, залишити якісь речі, конкретно теж не розшифровуючи, що там є.

От найголовніше, що т