​Олександр «Флінт» Настенко, командир Code 9.2: «Якщо можна швидко вивезти пораненого, навіть легкого, я викладусь на всі сто»

29.10.2026, 12:27 lb.ua

Пане Олександре, як і коли виникла ідея евакуювати поранених повітрям?

Ідея була геть інша: планували створити великий дрон, який міг би піднімати велику вагу — нести відразу шість НУРСів (некерованих реактивних снарядів або некерованих авіаційних ракет, — Ред). Але вона трансформувалась, бо ми в сучасній війні зазнаємо просто дурних втрат. Сили оборони використовують багато протипіхотних мін. Всі ці саморобні «пелюстки», айкоси, стіки сиплють у великій кількості. І от, припустімо, сусідні підрозділи не втримали ділянку й засипають її максимально, щоб не інфільтрувалась ворожа піхота; а нам потім її штурмувати. Ми заходимо на новий напрямок і по всіх тих мінах ідемо. Звісно, розміновуємо і взагалі приділяємо цьому велику увагу, але то тут, то там хлопці підриваються. Ось ми зараз зайшли: один батальйон на 14 кілометрів вперед, інший на 15. Уявляєш, як від переднього краю провести евакуацію? Ніяк. Тож серйозно замислилися, що з цим робити.

Над StarGate зі SkyFall ретельно попрацювали. Перший політ на ньому виконав особисто розробник, який його створив. Дрон в принципі був готовий вже місяці зо два тому, але ми зі SkyFall весь час його допилювали. Він у нас не летів: ламався, перевертався… То зв’язок у нього відвалювався, то контакти прикипали. Абсолютно ж новий безпілотник. А випустити його так-сяк не можна, йдеться ж про життя людини.

Евакуація — відповідальна річ. Тому виробник вклався в нього повністю. Вийшов дуже технологічний й надійний виріб, дійсно крута річ. Поки що не можу дати експертизу — замало нальотів, але дрон вдало виконав дві евакуації і на ніч заплановано ще дві (розмова була записана 27 жовтня; дрон видав помилку і операції про всяк випадок перенесли, — Ред.). Цього тижня я поставив задачу п’ятьох людей евакуювати. І це не мої люди, а суміжники: в мене на позиціях зараз нема поранених. Може, двох за ніч не вийде — подивимось. Багато залежить від того, як піде. У мене ж реально на евакуацію пораненого працює мало не весь полк, коли StarGate у небі. На ньому стоїть РЕБка від FPV, але цього замало і я поряд ще два «вампіри» з РЕБками запускаю. Якщо FPV підлітає, цей супровід намагається її заглушити. Непроста задача.

Крім FPV нічого не загрожує евакуації? Ворожі мобільні вогневі групи абощо.

Масова загроза — це FPV. З ракетами по посадках уже ніхто не ходить. Росіяни глибоко інфільтрувались, вони не доносять так далеко важку зброю: йдуть пішки по 20–30 кілометрів. Які там ракети?

Є інші складнощі. Щоб StarGate долетів до точки, він кілька разів робить пересадки. Він величезний, його неможливо принести відразу на позицію, безпечно розкласти і злетіти. Його розкладають у безпечній точці, а потім організовуються пітстопи з додатковими батареями. Люди на квадроциклах туди виїжджають, міняють батареї і лише потім дрон летить по хлопця. Повертається назад на точку; пораненого ми звідти забираємо квадроциклом чи бронею, а борт переганяємо повітрям.

Питання не в тому, щоб прорватися раз-другий: треба налагодити систему. StarGate для цього вже краще пристосований, ніж засіб, використаний 92 бригадою. В нього є капсула, поранений розміщується всередині. Там ремені фіксації, камера, мікрофон — із ним можна спілкуватися. Це вже справжній промисловий виріб, не циганщина. Я дуже хочу його масштабувати. Хлопцям завдання поставив: троє-п’ятеро людей на тиждень мусите евакуйовувати. Рятуйте людей. І ми отримаємо експертизу, великий обсяг даних для аналізу. А найперше — врятуємо багато тих, кого зараз ні за яких інших умов витягти неможливо.

В ході цієї роботи точно випливуть нюанси, які можна буде покращити. Це нормально, це еволюція. Хочу навіть зміни до штату ввести: організувати два екіпажі санавіації в медроті, забезпечити їх транспортом, причепами, іншими засобами. Щоб у мене на проміжних точках уже були бойові медики, які будуть цього пораненого приймати на першій стадії евакуації. Тільки приземлився — і вже отримав допомогу.

Я сподіваюсь, що якщо підрозділ буде прогресивним у цьому плані, це додатково привабить до мене людей. Крім того, що візьмемо на себе важливу справу порятунку поранених, сподіваюсь, що коли людина постане перед питанням, куди йти служити, то надасть перевагу підрозділу, який евакуює людей повітрям. Це навіть не питання репутації: це дає надію.

В мене було кілька операцій, коли я відверто говорив: хлопці, ми йдемо далеко і там заміновано. Дивіться під ноги, не здумайте підриватися, бо звідти вас винести буде вкрай складно. Розумієш? І в мене були випадки унікальних евакуацій. Якось під час Куп'янської операції боєць (зараз він командир роти) на спині чотири кілометри по відкритій місцевості ніс хлопця. Це насправді дуже важко і далеко. А буває, чоловік уже не дуже молодий, у нього відкритий перелом ноги; здавалося б, нічого важкого, а він ліг спати, а на ранок — мрець. Не впоралося серце з викидом гормонів.

Словом, швидкість евакуації пораненого має ключове значення. І якщо є можливість швидко забрати його з поля бою — важкого, легкого — це дуже добре. Принаймні, я викладусь на всі сто, щоб це мало розвиток.

Основна складність розробки була в тому, аби обладнати дрон під безпечну евакуацію?

Не тільки. Підібрати мотори, забезпечити стабільне перенесення великої ваги в умовах сильних вібрацій. У нього величезний комплект батарей, він же летить із вагою 130 кілограмів 14 кілометрів в один бік і 14 в інший. Там батареї такі, що їх замінити — і вже втомишся. Розробники просто молодці. Його спершу глючило. Але це нормально для нового виробу, у будь-якого продукту є проблеми росту. Хіба у «вампірів» її не було? Чи у Heavy Shot? Були, бо коли випускаєш кілька дронів, ще немає системних багів, а коли йдуть уже тисячами, такі моменти вилазять, про які в житті б не подумав.

То прицільно на евакуацію над цим StarGate скільки працювали?

Рік. Першу раму ми зробили самі спільно з 1 Окремим штурмовим полком. Вирізали з алюмінію, пристосували крісло (він мав бути пілотований). Але приїхали зі SkyFall — ні, кажуть, ми не так зробимо. В цього виробника є хороша риса: вони щільно працюють з кінцевим користувачем. Прислуховуються. Було таке, що розробники прямо жили з нашими хлопцями, на позиції їздили разом. Щоб зробити дрон нормально, треба в нього закохатися. Це складно, як народження дитини.

Як сталося, що повітряні евакуації одна за однією пішли? Тільки провела свою 92 бригада, як відразу ще три. Всі підрозділи працювали незалежно один від одного?

Що ми працюємо над цим бортом, було таємницею. Наш борт був готовий, я щойно його отримав, підганяв хлопців як міг: давайте вже вивозити. А тут і 92 бригада евакуювала. Збіглось у часі, виходить.

Кажете, для такої операції задіяний мало не весь полк. Потрібен постійний моніторинг обстановки?

У кожного батальйону свій ресурс. Наприклад, задіюємо тих, що мавіками літають. Бойова евакуація поки що не має своїх мавікістів. А треба зробити розвідку, куди дрону приземлитися. Він же великий — чотири метри в діаметрі. Йому потрібен посадковий майданчик, і цей майданчик треба узгодити з пораненим, щоб його туди вчасно підвели. Майданчик треба чітко зняти на відео, щоб пілот, який вночі летить, орієнтувався (вночі ж усе інакше виглядає, то треба бачити, яка місцевість). Потім, коли летить цей борт, його кілька мавіків спостерігають; поряд летять «вампіри» з РЕБ. Системна складна робота. Але побачиш: зараз ці «старгейти» будуть надходити багато кому в Силах оборони.

Так, чула новину, що на Харківщині купують одразу кілька дронів для евакуації.

Це Харківська обласна адміністрація закуповує нам п’ять дронів за програмою підтримки військових «Харківські крила». Ми звернулись до голови з пропозицією, він нам передав один дрон, яким вже проводили евакуацію, і зараз купує ще партію.

Скільки коштує такий дрон?

Близько 50 тисяч доларів. Порівняно з цінністю життя це ніщо. Деякі бригади по п’ять «вампірів» за ніч втрачають — ті самі 50 тисяч.

Але вартість евакуації — це не тільки вартість дрона. Скільки це коштує загалом?

Я не думаю, що тут треба гроші рахувати. Ти бачила відео? Бачила, яка маленька донечка в того порятованого бійця?

Так, але говорити про це теж важливо. Важливо, що Україна не рахує гроші, коли йдеться про життя, що Сили оборони не пошкодують зусиль і грошей, щоб врятувати свого.

Ну, там близько двох мільйонів гривень. Але коли хочете мою думку, то я тут на ціні не фокусуюсь. Та й думаю, поки це поодинокі зразки, вони коштують дорожче, а потім виробник точно знайде, де зекономити, і вийде дешевше. Пам’ятаєш, у них спочатку «вампір» теж коштував дорожче? А зараз то зовсім невеликі гроші (близько $8500 за одиницю в базовій комплектації, а на початку повномасштабного вторгнення вартість одного дрона сягала $20000 залежно від оснащення, — Ред). Обсяг виробництва дає можливість зменшити ціну.

Скільки тривала перша евакуація? Здогадуюсь, що ви особисто спостерігали її від початку до кінця.

Та всі переживали, спостерігали. Кілька днів тому відбулася, 24-річного хлопця зі 129 бригади витягли. Наступив на міну, розірвало стопу. Він на тому місці дні чотири чи п’ять провів. А йшов на заміну наших хлопців-штурмовиків. Поки спланували, продумали місця посадок, як розвезти людей із батареями, поки зарядили їх, а електрики ж нема… Непростий процес.

Він весь цей час знав, що йде планування і його вивезуть повітрям?

Так-так, він чекав, дуже чекав. Казав: щойно побачив, що дрон сів, так зрозумів, що це по нього, та й швиденько туди, заліз.

А складно пораненому забратися в капсулу?

Я тебе прошу… Коли є шанс на порятунок, думаю, кожен забереться. Вони на НРК он як видряпуються — на зубах, як то кажуть. Але капсула низька і в неї досить зручно залазити. Гадаю, з часом вона зміниться. Наші люди креативні, будуть щось вдосконалювати.

Евакуація тривала кілька годин?

Десь так. Небезпечний момент — коли вже забрав пораненого і несеш назад, хоч це й десять хвилин. А доти, хай навіть дрон FPV зіб’є — це ж пластик, не людина. А летить досить швидко.

Успіх від погоди, пори доби залежить?

Бажано, щоб туман був, дощ. У ньому ж елементи ШІ, навігація, машинний зір, він сам повертається, кол